Вивчення історії видавничої справи розпочалося відносно недавно і на початку мало типову схему: історія письма, рукописні шедеври стародавнього світу та епохи середньовіччя, а з ХУ століття – часу виникнення друкарського верстата – вже як історія друкарства. Головний акцент автори таких досліджень робили на формах книги, майстерності каліграфів та оформлювачів. Рідко предметом детального розгляду ставав зміст книг, і ще рідше – їхні функції. Безумовно, що комунікативний аспект тогочасної видавничої продукції несправедливо недооцінювався. Тому на сучасному етапі головною метою стає вивчення історії видавничої справи у контексті подвійної природи книги чи іншого виду видавничої продукції – і як матеріальної конструкції, і як носія певної суми знань та ідей.
- Асистент із правами викладача: Романюк Наталія Василівна
Кредити: 4