Метою викладання навчальної дисципліни «Регіональна економіка» є формування у студентів системи знань про сучасний стан продуктивних сил України та умови і закономірності формування її регіональної економічної політики в ринкових умовах, що дасть їм змогу приймати економічно обґрунтовані рішення, які не будуть завдавати шкоди довкіллю, населенню та економічним об’єктам. 

Основне завдання дисципліни полягає у забезпеченні студентів знаннями з теорії і практики регіонального аналізу, стану розвитку продуктивних сил України та її регіональних утворень; аналізу місця України у міжнародному поділі праці; оволодіння принципами побудови нової регіональної політики України, що базується на самостійній незалежності регіональних суб’єктів господарювання та принципі децентралізації економіки. 

У результаті вивчення курсу студенти повинні 

знати: 

– закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил; 

– теорії та концепції розміщення продуктивних сил, формування економічних регіонів; 

– наукові методи аналізу територіальної організації народного господарства та методи обґрунтування галузевого розміщення виробництва; 

– принципові підходи до формування і розміщення територіальновиробничих комплексів; 

– природно-ресурсний потенціал України та підходи до економічної оцінки складових його компонентів; – основні структури народонаселення, його динаміку та відтворення; 

– трудові ресурси, ринок праці та механізм його формування; – виробничий та науково-технічний потенціал України; 

– структуру, особливості розміщення і трансформації у ринкових умовах галузей господарського комплексу; 

– регіональну економічну політику та особливості економічного розвитку регіонів; 

– значення зовнішньоекономічних зв’язків у розвитку продуктивних сил; 

вміти: 

– класифікувати складові природно-ресурсного потенціалу; 

– застосовувати різноманітні підходи до економічної оцінки природних ресурсів; 

– виконувати багатоваріантні розрахунки по вибору оптимального варіанту розміщення продуктивних сил та формування регіональної економічної структури; 

– визначати коефіцієнти спеціалізації, локалізації, міжрайонної товарності та проводити техніко-економічні розрахунки; 

– проводити діагностику окремих складових структур продуктивних сил (територіальної структури, галузевої структури, динамічних якостей регіону, демографічної структури та ринку праці); 

– обґрунтовувати ефективність функціонування господарських комплексів з урахуванням їх територіального розміщення; 

– обґрунтовувати доцільність участі України в міжнародному поділі праці.


Кредити: 3
Семестр: 223