Програма навчальної дисципліни
Розділ 1. Формування навичок професійного спілкування у процесі роботи над дипломною виставою на заняттях з дисципліни «Майстерність актора».
Тема 1. «Система Станіславського» як практичне вчення про органічні, природні закони творчості.
Теоретична та практична підготовка майбутнього актора до роботи над уривками з п’єс, інсценізаціями прозових та поетичних творів. Основні вимоги до вибору студентами літературного матеріалу.
Тема 2. Головні принципи «системи Станіславського» та їх реалізація у процесі роботи над виставою: принцип життєвої правди, принцип ідейної активності, принцип активності і дії, принцип органічності творчості актора, принцип творчого перевтілення.
Тема 3. Основні етапи роботи над п’єсою методом дієвого аналізу.
Аналіз дії – «застільний період» (розвідка розумом, вивчення літературного матеріалу, створення «роману життя» персонажа, розповідь про нього від першої особи); аналіз дією («етюдний метод» практичне опанування «застільного періоду», робота на репетиційному майданчику).
Тема 4. Запропоновані обставини як основа для побудови системи сценічних взаємовідносин персонажів у виставі.
Вивчення «запропонованих обставин» п’єси і ролі. Побудова схеми спілкування сценічного спілкування персонажа у відповідності з логікою його поведінки у межах розвитку сюжету вистави. Розвиток взаємовідносин персонажів у процесі сценічного спілкування в запропонованих обставинах літературного твору (автор та його епоха, фабула її факти, події, час і місце дії, умови життя, режисерське та акторське прочитання п’єси тощо). Визначення мети професійного спілкування актора (що роблю, для чого, у яких запропонованих обставинах).
Робота над виставою як основа
реалізації формування кола професійного спілкування актора.
Тема 5. Сценічний конфлікт як зіткнення протидіючих сторін, зацікавлених у задоволенні власних інтересів.
Залежність сили напруження конфлікту від запропонованих обставин, від характерів персонажів, від значимості проблеми, що є причиною конфлікту для кожного з учасників конфлікту. Дія та контрдія, їх взаємозалежність і протиріччя як основа для побудови схеми сценічного спілкування персонажа у виставі.
Тема 6. Характеристика видів сценічної події: висхідної, основної, головної.
Висхідна подія як джерело конфлікту та орієнтир для перевірки правильності напряму розвитку сценічних взаємовідносин (відбувається поза межами сюжету, або в межах твору, є конфліктною для всіх персонажів та мотивує їх до активних дій). Головна подія як кульмінація розвитку сюжету, як момент демонстрації найвищого напруження сценічних взаємовідносин, та зміни їх на кардинально протилежні. Основні події, їх значення та вплив на поведінку та взаємовідносини персонажів.
Тема 7. Принцип ідейної активності.
Активне прагнення досягнути результатів у виконанні творчого завдання як умова сценічної взаємодії і партнерства. М.Кнебель, Є.Гротовський, М.Чехов, Є.Вахтангов, В.Мейєрхольд про значення щоденної систематичної праці, спрямованої на отримання необхідного творчого результату.
Тема 8. Психофізичний тренінг як основа формування практичних навичок з базових дисциплін.
Є. Гротовський про тренінг як провокацію актора щодо можливостей власного організму. Психофізичний тренінг як метод формування техніки професійного спілкування майбутнього актора. Мовно-голосові і тілесні затиски як результат відсутності внутрішньої свободи.К.Станіславський про необхідність «тренінгу і муштри» для формування професійно важливих якостей у майбутнього актора.
Використання вмінь та навичок професійного спілкування, набутих у процесі опанування психофізичного тренінгу, в роботі над роллю у дипломній виставі.
Тема 9. Слово як результат органічного народження думки у процесі взаємодії з партнером, прагнення досягнути поставленої творчої мети, що обумовлюється неможливістю обійтися без нього у процесі логічного цілеспрямованого, продуктивного спілкування у рамках етюду Створення «роману життя» сценічного персонажа».
.
Тема 10. Робота над роллю. Невербальний «діалог», прийоми реалізації процесу спілкування і налагодження сценічних взаємовідносин у процесі спілкування. Процес формування схеми спілкування персонажа вербальними та невербальними засобами на всіх етапах розвитку сценічної дії. Спілкування як безперервний акт сприйняття і віддачі, постійне утримування партнерів у колі сценічної уваги.
Тема 11. Аналіз дії, аналіз дією як методи роботи актора над роллю.
Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка як основні моменти дії. Використання матеріалу п’єси для створення схеми сценічного спілкування персонажа. Створення етюдів із психологічно складними запропонованими обставинами і подіями, що вимагають яскравого емоційного вираження.
Тема 12. Етюдний метод роботи над роллю як тренінг сценічної уваги, уяви і фантазії.
Створення етюдів на основі літературного матеріалу, покладеного в основу майбутньої вистави. Сприйняття подій і фактів, їх оцінка як реакція на поведінку суб’єктів спілкування у межах вистави та етюду.
Тренінг внутрішньої енергетики актора як основа реалізації принципу перевтілення.
Тема 13. Кола сценічної уваги персонажа.
Побудова схеми спілкування героя в залежності від перебування його в тому чи іншому колі сценічної уваги, уміння переключення уваги з об’єкта на об’єкт, що знаходяться у різних колах уваги Вправи на здійснення невербального спілкування з партнером. Сприйняття потоку невербальної інформації через погляд. К.Станіславський про необхідність тренінгу для зняття внутрішніх бар’єрів, що гальмують налагодження процесу спілкування на сценічному майданчику.
Тема 14. Мізансцена як демонстрація сценічних взаємовідносин героїв вистави.
Сценічний жест як спосіб трансляції внутрішнього монологу.
Тема 15. Принцип перевтілення як останній етап роботи над формуванням сценічного характеру.
Використання набутих виконавських можливостей і мобілізації психофізичного апарату майбутнього актора для вирішення творчих задач високого рівня складності.
Тема 16. Напрацювання кінострічки внутрішніх бачень.
Наявність безперервної кінострічки внутрішніх бачень як умова сценічного спілкування з партнером шляхом використання невербальних засобів. Здатність викликати й утримувати «кінострічку внутрішніх бачень» та трансляція їх партнеру як необхідна умова реалізації процесу сценічної взаємодії.
- Викладач: Стадніченко Надія Василівна