Курс "Практичний курс першої іноземної мови (німеьцкої)" є необхідною складовою частиною вивчення німецької мови у вищому навчальному закладі. Він дає можливість вдосконалити сформовані на попередніх курсах мовні навички та уміння базових видів мовленнєвої діяльності.

Головною метою курсу "Практичний курс першої іноземної мови (німеьцкої)" є формування у студентів мовних та мовленнєвих умінь та навичок основних видів мовленнєвої діяльності. При цьому головне завдання полягає в тому, щоб навчити вільно й правильно говорити та писати німецькою мовою, читати і розуміти на слух, перекладати з іноземної мови на рідну та з рідної на іноземну мову, а також реферувати та анотувати тексти суспільно-політичної тематики, інтерпретувати в усній формі тексти різноманітного характеру (вірші, проза, лист, доповідь, стаття та інш.) з погляду їх лінгвостилістичного та літературознавчого значення.

Після завершення курсу студенти повинні знати:

-    головні, найбільш складні питання курсу, а також нові аспекти проблемної
тематики тощо;

основні поняття та принципи лінгвостилістичного аналізу (інтерпретації) друкованого та озвученого тексту різних жанрів та різного характеру - поезія, проза, публіцистика, соціально-політичні тексти, тексти країнознавчого характеру;

-       матеріал усіх теоретичних курсів та вміло застосовувати його на практиці. Після завершення курсу студенти повинні вміти:

-       розуміти нормативне мовлення в режимі монологу чи діалогу;

-       вести цілеспрямовану бесіду чи дискусію в межах програмної тематики;

-       читати та адекватно розуміти автентичну суспільно-політичну літературу, сучасну художню літературу, літературу за спеціальності (лінгвістичну та літературознавчу);

-       перекладати усно розмови на побутові, культурні, суспільно-політичні теми, як з іноземної мови на рідну, так і навпаки; перекладати письмово за допомогою словника на рідну мову тексти суспільно-політичного, епістолярного типів;


-    інтерпретувати тексти різноманітного характеру (вірші, прозу, листи, доповіді, статті) з погляду їх лінгвостилістичного та літературознавчого значення; здійснювати   реферування   та   анотування   матеріалів   побутового,   суспільно-політичного, літературно-художнього, публіцистичного характеру з оригінальних текстових та звукових джерел.


Кредити: 3