Tematyka

  • Sekcja ogólna

    Проблема переробки відвальних шлаків і вилучення з них металевих компонентів з подальшим використанням їх як вторинної сировини є однією з актуальних в металургії. Ця проблема має кілька аспектів. По-перше, метал, витягнутий з металевого шлаку, значно дешевше металу, видобутого з руди в результаті цілого ряду технологічних переділів. По-друге, після вилучення металів з шлаку останній може бути корисно утілізірований.

    Особливе значення комплексне використання сировини має для такої матеріаломісткою галузі промисловості, як чорна металургія, де при виплавці чавуну, сталі та феросплавів неминуче утворюється велика кількість технологічних відходів. З них 80% припадає на шлаки, які утворюються з порожньої породи залізорудних матеріалів, флюсів, золи палива, а також продуктів окислення металу і домішок.

    Основу безвідходної технології становлять розробка і впровадження принципово нових технологічних процесів, що виключають будь-які види відходів, різних безстічних технологічних схем і водооборотних циклів на базі ефективних методів очищення, а також широке використання відходів як вторинної сировини.

    Широке висвітлення науково-технічних розробок, їх теоретичний аналіз, а також узагальнення досвіду передових підприємств з переробки шлаків зіграють важливу роль в проблемі створення удосконаленої безвідходної технології у чорній металургії.

    Проблемою створення безвідходної технології є її організаційні принципи, де певну роль має вибір напрямків, структура підрозділів. В цьому відношенні є позитивний досвід ряду металургійних підприємств.

    Нарешті, корисна переробка шлакових відвалів дає можливість звільнити територію, зайняту відвалами, або принаймні не розширювати її до невизначених меж, тобто покращує і екологічну обстановку в відвальної зоні і навколо неї.


  • РОЗДІЛ 1. Класифікація віходів чорної та кольорової металургії

    • РОЗДІЛ 2. Технологічні властивості металургійних відходів

      • РОЗДІЛ 3. Металургійна переробка відходів