3. Шістдесятництво як місток між „розстріляним відродженням” і дисидентством. Тарнашинська прямо пише про перегуки між 1920–1950-ми та 1960-ми роками: повернення знищених національних імперативів, ідей націотворення, уваги до індивідуальної гідності й свободи творчості. Шістдесятники відродили знищений тоталітаризмом сенс художньої свободи й української ідентичності, фактично актуалізувавши “розстріляне відродження” в новій історичній ситуації. Шістдесятництво — це переддисидентська фаза, у якій формується: національна свідомість, етична відповідальність, цінність особистої свободи, готовність до відкритого конфлікту з системою.
Це покоління через активізацію самвидаву, історичний дискурс, осмислення особистої свободи створює інтелектуальну й моральну основу дисидентського руху 1970–1980-х.
Це покоління через активізацію самвидаву, історичний дискурс, осмислення особистої свободи створює інтелектуальну й моральну основу дисидентського руху 1970–1980-х.