Біохімія 102 хімія ...

високомолекулярні органічні сполуки, побудовані із залишків амінокислот. Відіграють першочергову роль у життєдіяльності, виконують численні функції в обміні речовин, структурній організації. Залежно від форми білкової молекули розрізняють фібрилярні і глобулярні Б., від функції - структурні, каталітичні (ферменти), транспортні (гемоглобін), регуляторні (деякі гормони), захисні (антитіла) та ін.; від складу - прості Б. (протеїни, побудовані тільки з амінокислот) і складні (протеїди, до складу яких поряд з амінокислотами входять вуглеводи-глікопротеїди, ліпіди - ліпопротеїди, нуклеїнові кислоти - нуклеопротеїди, метали - металопротеїди і т.д.); залежно від розчинності у воді, розчинах нейтральних солей, лугах, кислотах і органічних розчинниках - альбуміни, глобуліни, глютеніни, гістони, протаміни, проламіни.

прискорення або гальмування хімічних реакцій, які відбуваються в організмі за допомогою ферментів.

структури, які відділяють клітини (клітинні або плазматичні мембрани) і внутрішньоклітинні органоїди (мембрани мітохондрій, хлоропластів, лізосом, ендоплазматичного ретикулуму та ін.). Містять у своєму складі ліпіди, білки, гетерогенні макромолекули (глікопротеїни, гліколіпіди) і, в залежності від функції, численні мінорні компоненти (коферменти, нуклеїнові кислоти, антиоксиданти, каротиноїди, неорганічні йони і т.п.). основу Б.м. складає подвійний (швидкий) фосфоліпідний шар, гідрофобні фрагменти молекул якого занурені всередину мембрани (товщина гідрофобної зони Б.м. складає 2-3 нм), а полярні групи зорієнтовані назовні в навколишнє водне середовище. Основну масу мембранних ліпідів (60-70%) складають фосфатидилхолін, фосфатидилетаноламін, сфінгоміелін і холестерол.

високомолекулярні природні сполуки-білки, нуклеїнові кислоти, поліцукориди, молекули яких складаються із великого числа повторюючих груп атомів або ланок одинакової або різної хімічної будови. Складають структурну основу всіх живих організмів і беруть участь в усіх процесах життєдіяльності.

водорозчинний вітамін. Із 8 стереоізомерів біологічно активний D-(+)-ізомер.

Широко розповсюджений в природі. Б. - фактор росту для більшості бактерій, найпростіших, рослин, всіх вищих тварин і людини. В основі хімічної структури біотину лежить тіофенове кільце сполучене з сечовиною, а боковий ланцюг поданий залишками валеря'нової кислоти.

Входить в активний центр карбоксилаз - ферментів, які каталізують карбоксилювання органічних кислот. Найважливіші із них - піруваткарбоксилаза і ацетил-КоА-карбоксилаза - функціонують на початкових етапах глюконеогенеза і біосинтезу ліпідів. В активному центрі карбоксилаз Б. зв'язаний з ε-аміногрупою залишку лізину, утворюючи біоцитин. Синтезується мікрофлорою кишківника. Найбагатші на біотин помідори, дріжджі, яєчний жовток, печінка, борошно люцерни, сухе молоко, макуха. Добова потреба дорослої людини 150-200 мкг.

наука про хімічний склад живої матерії і про хімічні процеси, які відбуваються в живих організмах. Б. складається із статичної Б., яка вивчає хімічний склад організмів, динамічної Б., - про сукупність перетворень речовин в організмі і функціональної Б., що досліджує хімічні процеси, які лежать в основіпевних проявів життєдіяльності.