Методологія наукових ...

– метод наукового пізнання, який передбачає вичленення окремих властивостей предмету дослідження, а також відсунення «за дужки» всього, що заважає дослідницькій роботі.

– метод наукового пізнання, пов’язаний з розкладом предмету дослідження на окремі складові та пошуком зв’язків між ними.

– експертний метод, який передбачає якісний аналіз взаємозалежних факторів та розподіл імовірності та часу настання подій.

– комплексне уявлення про предмет, яке формулюється попередньо до початку його пізнання.

- канал передачі інформації, пов’язаний зі сприйняттям смаку їжі.

– різновид прогнозування, що включає у себе орієнтир на передбачення розвитку об’єкта дослідження.

– метод науково-дослідної роботи та соціальної практики, який включає в себе створення контрольованих і керованих умов для проведення дослідження явища дійсності (окрім соціального експерименту).

– особливе психологічне явище, коли людина стає залежною від технологічного пристрою.

– метод наукового пізнання, який характеризується приписуванням об’єкту дослідження непрактичних властивостей щодо приналежності до неіснуючого еталону.

– умовивід, в якому відбувається рух від знання приватного до знання загального.

– одна з фундаментальних операцій пізнавальної діяльності суб’єкта, загальнонауковий метод з правилами переводу формальних символів та понять на мову змістовного знання.

– канал передачі інформації, пов’язаний зі сприйняттям міміки, жестів та рухів тіла.

– унікальний засіб поєднання пізнавальної та соціальної форми організації науки, що містить у собі передові знання про функціонування сфери людського життя.

– канал передачі інформації, пов’язаний зі сприйняттям запахів як засобу виживання у навколишньому просторі.

– уявлення явища, що пізнається за допомогою посередників – моделей, символів, взагалі знакових, в тому числі словесних, логічних та математичних систем. Репрезентація є засобом винесення назовні моделі майбутнього як базової основи сподівання.

– метод наукового пізнання, пов’язаний з об’єднанням різних частин об’єкту дослідження у цілісну картину наукової роботи.

– сукупність методів експертної оцінки стратегічного розвитку суспільних відносин відповідно до їх потенціалу та перспективи.