Біохімія 102 хімія ...

ферменти класу ізомераз, які каталізують оборотні реакції перетворення стереоізомерів, що мають більше одного асиметричного атома Карбону. Широко розповсюджені в природі і відіграють важливу роль у взаємоперетвореннях вуглеводів (наприклад, галактози в глюкозу).

шишкоподібна залоза (glandula pinealis), конусовидний наріст проміжного мозку. Найбільшого розвитку досягла у птиці, добре розвинута у гризунів, копитних, гірше − у хижаків і приматів, погано розвинута у слонів, носорогів. Е. інервується симпатичною нервовою системою. Паренхіма Е. складається із світлих, багатих цитоплазмою клітин з великим ядром і дрібних з темним ядром і вузькою смугою цитоплазми. Перші клітини продукують і секретують в кров'яне русло серотонін, мелатонін і інші фізіологічно активні речовини. Е. міцно зв'язаний з гіпотоламо-гіпофізарною системою регуляції обміну речовин. У людини при гіпофункції Е.спостерігається передчасний статевий і фізіологічний розвиток. При гіперфункції − недорозвиток статевих залоз і вторинних статевих ознак.

провітамін D₂, основний стерин грибів і деяких рослин. При УФ-опроміненні у відсутності О₂ перетворюється у вітаміні D₂. Виділяється із дріжджів і відходів від виробництва антибіотиків; використовується як вихідна речовина для одержання стероїдних гормонів, вітаміну D.

жіночий статевий гормон із групи естрогенів, продукується в яєчниках, плаценті, сім'яниках. Викликає розвиток вторинних жіночих статевих ознак.

В організмі швидко інактивується (період напіврозпаду 20-25 хв.). Концентрація Е. в плазмі крові у жінок залежить від фази статевого циклу: 3-10 нг% - фолікулярна,
5-20 нг% − лютеїнова і 1000-2000 нг% при вагітності; у чоловіків 2-3 нг%. Продукти обміну Е. - естроген і естріол.

жіночий статевий гормон із групи естрогенів; кінцевий продукт метаболізму естрадіолу і естрону, виробляється також плодом і плацентою при вагітності.

Фізіологічна активність Е. у 10-15 разів нижча від естрадіолу. Максимальна концентрація Е. у жінок при вагітності підвищується у 1000 разів. У людини і багатьох тварин Е. складає 60-80%, екскретуючих метаболітів естрогенів. Виявлений в плодах і квітках верби, пшениці.

жіночі статеві гормони (естрадіол, естріол, естрон), виробляються фолікулами яєчників, плацентою, частково корою наднирників і сім'яниками. За хімічною природою - стероїди. Синтез і секреція Е. регулюється лютенізуючим і фолікулостимулюючим гормонами гіпофізу.             

Е. у свою чергу індукують овуляторне виділення лютенізуючого гормону.

Біосинтез Е. відображаєциклічні зміни структури яєчників. У жінок спостерігається
2 піки секреції Е. - під час овуляції і в період максимальної активності жовтого тіла (30-40 мкг/л). Під час вагітності збільшується вміст Е. у плазмі крові (до 70-80 мкг/л) за рахунок біосинтезу їх в плаценті.

жіночий статевий гормон із групи естрогенів, виробляється в яєчниках і плаценті, але переважно утворюється із естрадіолу і андростендіона. Е., який виявляється у плазмі периферичної крові чоловіків (3-6 нг%), утворюється із попередників,
що секретується корою наднирників.

Концентрація Е. у плазмі крові жінок залежить від фази статевого циклу: 5-9 нг% (фолікулярна), 3-25 нг% (лютеїнова) і 1500-3000 нг% (при вагітності).

повні естери гліцеролу і одноосновних нерозгалужених вищих жирних кислот з парним числом атомів Карбону. Відноситься до нейтральних ліпідів. Насичені жирні кислоти в молекулах природних Ж. представлені звичайно стеариновою і пальмітиновою кислотами, а ненасичені-олеїновою, лінолевою і ліноленовою кислотами.

основний структурний компонент багатьох ліпідів (нейтральних жирів, фосфогліцеридів, восків та ін). Вільні Ж.к. присутні в організмах у незначних кількостях. В живій природі переважно зустрічаються вищі Ж.к. з парним числом атомів Карбону (С₁₄-С₂₄). Ж.к.можуть бути насиченими (пальмітинова, стеаринова та ін, загальна формула С_nH_2n+1COOH) або ненасиченими з подвійними зв'язками (рідко потрійними) (олеїнова кислота, незамінні жирні кислоти).Ж.к. синтезуються і руйнуються в живій клітині головним чином шляхом послідовного приєднання або відщеплення двовуглецевих фрагментів.

значення рН, при якому частки білка не переміщуються в електричному полі ні до аноду, ні до катоду, а сумарний заряд їх дорівнює нулю.