ЧЕТВЕРТИННА СТРУКТУРА БІЛКАскладається з двох або більш поліпептидних ланцюгів (зустрічається не у всіх білків). Кожен такий ланцюг називається субодиницею (протомером) даноїмолекули. Тому білки, що володіють четвертинною структурою, називають олігомерними білками. До складу білкової молекули можуть входитиоднакові або різні субодиниці. Наприклад, молекула гемоглобіну «А» складаєтьсяз двох субодиниць одного типу і двох субодиниць іншого типу, тобто є тетрамером. Фіксуються четвертинні структури білків усіма типами слабких зв'язків, а іноді ще і дисульфідними зв'язками. |
ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗАзалоза
внтурішньої секреції хребетних. Виробляє і секретує у кров тироніни, або
тиреоїдні гормони. Вперше як самостійний орган диференціюється у риб. У ссавців
Щ.з.
розташована у середній зоні шиї і має форму щита або підкови; у людини Щ.з. (маса біля 15-20 г) складається із 2 долей,
сполучених перешийком. Основна морфологічна і функціональна одиниця Щ.з. - фолікули.
Епітеліальні, або т. зв. фолікулярні, клітини фолікулів володіють вираженою
здатністю поглинати йод із кровотоку (хвилинний об'єм кровотоку Ш.з у 3-7
разів перевищує масу залози) і синтезувати у складі специфічного білка
тиреоглобуліну йодовмісні гормони тироксин і трийодтиронін, вивільнення яких
відбувається при внутріклітинному протеолізі тиреоглобуліну. |
ЮНІТце кількість ферменту, що
перетворює 1 мкмоль субстрату |
ЯДЕРЦЕ, НУКЛЕОЛАщільне тільце всередині ядра більшості клітин еукаріот. Складається із РНП
- попередників рибосом. Звичайно у ядрі є одне Я., рідше кілька або багато (наприклад,
у ядрах ростучих яйцеклітин риб). |
ЯДРОобов'язкова частина клітини у багатьох одноклітинних і всіх багатоклітинних
організмів. За наявністю чи відсутністю в клітинах сформованого Я. всі
організми поділяють відповідно на еукаріотичні і прокаріотичні. Основна
відмінність полягає у ступені відокремлення генетичного матеріалу (ДНК) від
цитоплазми і в утворенні в еукаріот складних ДНК-вмістимих структур - хромосом.
Шляхом реалізації спадкової інформації, що міститься в генах, Я. керує
білковим синтезом, фізіологічними і морфологічними процесами у клітині. Функції
Я.
здійснюються в тісній взаємодії з цитоплазмою. Я. вперше спостерігав Я. Пуркіне (1825
р.) в яйцеклітині курки. |