Професійна майстерні ...

це здатність до вивчення й оцінки досвіду керівництва дитячими спортивними колективами, застосування його в практиці своєї роботи; аналіз власного досвіду, а також досвіду своїх колег, постійна самоосвіта.

це здатність тренера встановлювати педагогічно доцільні відносини з юними спортсменами, їхніми батьками, адміністрацією школи і підприємства, що шефствує; розширювати і зміцнювати контакти з різними спортивними колективами

проявляється не тоді, коли ко­манда готова до одного матчу, а коли в ході серії матчів вона демонструє високу спортивну майстерність. Подібні випадки, для прикладу, спостерігаються у фіналах чемпіонатів світу з футболу, коли, на перший погляд, не найкраще підготовлена команда від зустрічі до зустрічі повніше розкриває свої таланти і по справж­ньому вражає під час фінальної зустрічі. При найбільш вдалих тренерських «розкладках», основній меті — фінальному старту, підпорядковані не лише зміст і форма всього тривалого процесу попередньої і безпосередньої до змагань підготовки. Вирішальне значення можуть мати й попередні старти основного змагання (відбіркові, півфінальні, попередні спроби). Нерідко саме вони є тими «золотими гвіздками», з яких чеканяться медалі

це здатність тренера організувати діяльність спортивного колективу, саму спортивну роботу з урахуванням включення в неї кожного юного спортсмена; розвивати і створювати традиції спортивного колективу

це комплекс умінь, необхідних для продуктивного рішення педагогічних задач

це спосіб дії, що спирається на сукупність знань, навичок, задатків і здібностей і свідомо реалізується тренером у педагогічній ситуації. Уміння є також критеріями розвитку педагогічних здібностей

є синтезом його постійно зростаючих професійних знань та умінь, організаційних здіб­ностей і особистих якостей. А проявляється тренерська майс­терність у неодноразовому досягненні спортивної мети найраціональнішим чином, гарантованому знаннями й інтуїцією

  висока підготовленість до виконання завдань професійної діяльності

це своєрідна сукупність умінь, навичок, видів діяльності, особистих захоплень та зацікавлень людини, що служить джерелом заробітку, сприяє виявленню творчих здіб­ностей реалізації власних та суспільних устремлінь. Число професій, яких налічується тисячі, постійно збільшується, як і збільшується Кількість фахових спеціальностей і спеціалізацій. Професія визначає місце людини у соціальній структурі й є джерелом її духовного і матеріального благополуччя

є високий ступінь сформованості в юних спортсменів: 

1) стійкого інтересу до спортивної діяльності; 

2) спортивних здібностей і творчого відношення до спорту; 

3) гарної фізичної підготовки; 

4) глибокого знання конкретного виду спорту; 

5) міцних навичок і умінь виконання окремих спортивних вправ і комбінацій; 

6) уміння переборювати труднощі в спортивній діяльності; 

7) інтересу до спортивної діяльності.

це загально педагогічні критерії, що мають більш загальний характер, чим функціональні, і застосовні при оцінці результативності діяльності тренера

є одним із найсклад­ніших моментів тренерської праці, значення якого зростає із на­ближенням до основних змагань (фіналів). Стан психологічної готовності формується у спортсмена заздалегідь. Знання своїх можливостей, рівня підготовленості, умов змагань, сильних і сла­бких сторін суперників, моделювання процесу майбутньої спор­тивної боротьби, готовність «перетерпіти» і ще чимало інших «дрі­бничок» призводять до певного стану психологічної готовності

це вузький, спеціалізований вид трудової діяльності у рамках конкретної професії, в якому людина дося­гла потрібного рівня підготовки, певної професійної майстер­ності й набула необхідного досвіду. Спеціалізація — це той вид діяльності, у якому фахівець набув додаткових, глибоких знань, умінь та практичних навичок. Спеціалізація в конкретній спе­ціальності вводиться у вищих навчальних закладах на заверша­льних етапах навчання, або згодом, після закінчення вузу. 

Для прикладу:

Професія: фізична культура і спорт.

Спеціальність: олімпійський і професійний спорт.

Спеціалізація: інвалідний спорт.

одна з найважливіших фігур в спорті, без якого годі уявити собі сучасну спортивну діяльність. А виве­дення спортсмена на рівень міжнародних результатів без допо­моги тренера є просто неможливим

1) володіння основами конкретного виду спорту; 

2) володіння засобами, формами і методами навчання юних спортсменів спортивним умінням;

 3) система навчально-виховної роботи з юними спортсменами; 

4) система контролю за діяльністю вихованців, уміння визначати особливості функціонального стану їхнього організму й у зв'язку з цим дозувати навантаження на тренуваннях і змаганнях; 

5) уміння виявляти особливості індивідуальної підготовки, здібностей і схильностей до конкретних вправ, місцю в команді і т.п.;

 6) високий рівень сформованих загально педагогічних умінь; 

7) систематичний аналіз власної діяльності і витяг уроків з помилок і невдач, тобто перебудова діяльності в напрямку удосконалювання.