Республіканці члени політичної партії США, що захищає інтереси великих промисловців. Свою історію партія Р. веде з 1854 p., коли вперше вийшла на політичну арену з критикою системи рабовласництва. Партія Р. обстоює збереження протестантських традицій, насамперед, відносно праці як основної суспільної цінності та економії витрат зароблених коштів.

Референдум загальнонародне голосування громадян щодо питань державного значення, результати якого мають, як правило, вищу юридичну силу.

Реформа перетворення, зміна чи нововведення, що не знищують основ існуючої структури.

Рецепція запозичення будь–якою внутрішньодержавною правовою системою принципів, інститутів іншої правової системи.

Рицарі соціальний прошарок у країнах Західної та Центральної Європи в середні віки, які володіли одним–двома поселеннями і перебували у васальній залежності від знатних землевласників.

СА «штурмові загони». В 1920 p. виникли перші воєнізовані загони нацистів, які охороняли нацистські зібрання, здійснювали напади на учасників мітингів лівих сил тощо. В 1921 p. «служба порядку» перетворена на «штурмові загони» (СА), що складалися з декласованих елементів, демобілізованих солдатів та офіцерів. В 1932 p. в СА створено спеціальні моторизовані пропагандистські загони. На 1933 p. армія штурмовиків, очолюваних колишнім капітаном кайзерівської армії Е. Ремом, налічувала 4 млн. чол., що створило реальну загрозу одноосібній диктатурі А. Гітлера.

Савафі державна земля («земля халіфа») на завойованих територіях.

Сакеларій спеціалізоване відомство державного контролю у Візантії з IX ст., яке здійснювало контроль за чиновництвом і фінансами.

Самураї служилий стану середньовічній Японії, який мав суворий кодекс честі, що визначав принципи поведінки і взаємовідносини з господарем.

Сан високий чин або звання.

Сахиб управитель відомства. В Арабському халіфаті сахиби поділялись на три ранги.

Сацебарон посадова особа королівської влади у Франкській державі.

Світові імперії державні утворення, які виникали внаслідок насильницького об’єднання територій, неоднорідних за своєю економікою та економічними потребами, за географічними умовами, етнічним складом населення, культурними традиціями з метою забезпечити для більш розвинутих країн насильницький обмін з менш розвинутими країнами. Вся держава підпорядковувалася єдиному центру, а автономні одиниці, якщо й зберігалися, то мали абсолютно другорядне значення - імперія прагнула перетворити їх на звичайні територіальні адміністративні підрозділи.

СД створена в 1931 p. служба внутріпартійної розвідки. З 1934 p. - закритий орган розвідки в складі СС, служба розвідки НСНРП. З 1937 p. виконувала функції забезпечення безпеки гітлерівської Німеччини; з вересня 1939 p. по 1945 p. –. Шосте управління Головного управління гітлерівської безпеки. Діяла в рамках СС. Нюрнберзький процес визнав СД злочинною організацією.

Сегрегація дискримінація людей за расовою (або національною) ознакою. Була поширеною та узаконеною в рабовласницьких Південних штатах США до внесення другого циклу поправок до Конституції США в період громадянської війни (1861–1865 рр.).

Сезина земельне володіння у феодальній Франції, яке залежало від сеньйора, але було визнане звичаєвим правом. Сезина охоронялась як власність у суді.

Сеиьйорія феодальна вотчина в середньовічній Європі, що склалась у VIII – IX ст. і поглинула всі общинні землі.

Сейм станово–представницький орган у західнослов’янських феодальних державах, нижня палата парламенту сучасної Польщі.

Секрет канцелярія у Візантії з VII ст., яку очолював державний чиновник й об’єднувала окрему галузь державного управління.

Секуляризація перетворення державою церковної власності (переважно земельної) на світську.

Сенапаті командуючий армією у Стародавній Індії.

Сенат 1) рада старійшин у Давньому Римі, у подальшому – один із вищих органів влади в державі; 2) у деяких середньовічних державах – державний орган, у руках якого знаходилась вся повнота виконавчої влади; 3) у деяких державах новітнього часу – верхня палата парламенту.

Сенатори великі землевласники у Візантійській імперії, які обіймали вищі державні посади, звільнялись від сплати натуральних повинностей на користь держави.

Сенатус-консульти постанови сенату в Давньому Римі, що мали силу законів.

Сенешал спеціально призначений чиновник з місцевих феодалів, глава адміністративного органу на півдні Франції (з XIII ст.).

Сеньйор 1) феодал, земельний власник (власник сеньйорії), у залежності від якого знаходились селяни (часто й жителі міст); 2) феодал, у особистій залежності від якого знаходились дрібніші феодали – васали (у країнах Західної Європи).

Серби вільні селяни-общинники в Сербії.

Серви селяни в середньовічній Франції, якими ставали як колишні раби, так і колишні вільні. Були прикріплені до землі, могли бути продані разом з наділом, але лише разом з усією сім’єю.

Сецесія один із засобів боротьби плебеїв з патриціями, який супроводжувався виходом плебеїв за межі Риму, в основному на священну гору або Авентинський пагорб на знак протесту проти їх громадянського безправ’я.

Сикофант донощик в Афінах, який виступав з обвинуваченням проти когось або загрожував судом з метою отримання хабара за мовчання. Якщо в такому випадку висунуте звинувачення приймалось судом, донощик отримував частину майна, відібраного в засудженого.

Симонія продаж та купівля церковних посад, поширена в період середньовіччя в багатьох європейських країнах.

Син-бу відомство покарань періоду династії Мін. Відносилось до столичних судово–слідчих органів (середньовічний Китай).

Синдик виконавчий орган общинного самоуправління у Франції. Складався з найбільш заможних і авторитетних селян.

Синекура церковна посада в середні віки, що приносила прибуток, але не була пов’язана з виконанням будь–яких обов’язків або з перебуванням на місці служіння.

Синкліт сенат Візантії, існування якого сприяло запобіганню узурпації влади главою надмірно централізованої держави (василевсом).

Синойкіз злиття кількох територіальних общин в одне місто–поліс (Стародавня Греція).

Синона податок, що стягувався з візантійських селян у комплексі з каноніконом.

Сисахвія відміна боргового рабства згідно з реформою Солона.

Сиситія спільні трапези, які проводились у Спарті з метою підтримання єдності, що організовувались за рахунок встановлених щомісячних внесків спартіатів.

Скабіни королівські чиновники, якими було замінено рахінбургів.

Скарбник посадова особа в деяких державах Центральної і Південно–Східної Європи в період середньовіччя, яка займалась карбуванням монет та оснащенням армії.

Сокаж просте вільне володіння землею (не рицарське) у середньовічній Англії.

Сокмени особисто вільні селяни в середньовічній Англії, які мали земельний наділ – сок, з якого сплачували державі грошову ренту. У період з XI по XIII ст. в основному перетворились на кріпаків (віланів).

Солемнії візантійські пожалування за службу, що давали право стягувати частину державних податків на свою користь. Спарта керівник повстання рабів у Давньому Римі у 74 – 71 рр. до н.е.

Солід золота монета у франків (за два соліди можна було придбати корову).

Спікер голова нижньої палати парламенту в багатьох країнах.

СС створені в 1925 p. для особистої охорони А. Гітлера та еліти НСНРП, а з часом – «спеціальні загони» – для виконання особливих завдань фюрера, а саме, для охорони 22 концтаборів і 2 тисяч їх філій, до яких у 1936 – 1945 pp. було кинуто 18 млн. чол.; полк особистих охоронців А. Гітлера. Перед нападом на СРСР чисельність військових з’єднань СС була доведена до 35 дивізій (600 тис. чол.), яким відводилась особлива роль в «расово-ідеологічній війні на знищення».

Стратиг намісник імператора у Візантії, який управляв фемою.

Стратіоти візантійські воїни з числа селян–общинників, що з’являються з VII ст. Стратіоти отримували за службу земельні наділи, які передавались у спадок.

Султан посада світського правителя при халіфі, яка була введена у 945 р. Султану підпорядковувались армія, адміністрація і місцеві правителі, за халіфом закріплювалась вища духовна і судова влада (Арабський халіфат).

Сунна («священний переказ») друге після Корану джерело мусульманського права, яке визнають лише сунніти. Складається з кількох тисяч розповідей (хадисів) про судження і різноманітні діяння Мухаммеда. Практично сунна є офіційною біографією пророка.

Сунніти політична ісламська течія, що склалася на противагу схизматикам (шиїтам) і виступала за визнання сунни. Одна з двох основних ісламських церков, що сформувались у процесі боротьби за владу після смерті пророка Мухаммеда.

Схизма офіційний розрив церков.

Сьогун («великий полководець») титул військово–феодальних правителів Японії, під час правління яких (1192 – 1867 рр.) імператори практично були позбавлені реальної влади. Сьогун належав до одного з наймогутніших феодальних домів, влада яких поширювались на одну або кілька провінцій Японії. Сьогун фактично правив феодальною Японією за допомогою уряду – «бакуфу».

Сьогунат особлива форма феодально–військової диктатури в Японії, при якій влада в центрі та на місцях концентрувалась у руках сьогуна.

Сюзерен верховний сеньйор території (король, герцог, князь), який був правителем щодо залежних від нього васалів (у країнах Західної Європи в середні віки).

Тайпіни ідеологічне товариство, що виникло внаслідок «опіумної війни» в Китаї та очолило селянське повстання, метою якого було створення «небесної держави загального благоденства». У 1864 p. їх владу на території Китаю було скасовано.

Талант грошова одиниця Давньої Греції, що складалась із 6 тисяч драхм.

Таліона принцип принцип обмеженої кровної помсти («око за око, зуб за зуб»), що був поширений на першому етапі утворення держав стародавнього світу у варварських та арабських народів. Розрізнявся таліона принцип у матеріальній формі (пошкоджувався аналогічний орган винуватця) та символічний (пошкоджувався орган винуватця, яким було заподіяно шкоду: наклепнику вирізали язик).

Тамкари банкіри, купці, лихварі у Стародавньому Вавилоні.

Тезаурарій державний скарбник у франків.

Тенноїзм напрям державної ідеології в Японії (з 60-х pp. XIX ст.), що, базуючись на релігійних та міфологічних началах, мав на меті реставрацію сильної імператорської влади.

Тиранія Пісистрата період в історії Афін, коли після смерті Солона до влади в результаті запеклої боротьби прийшов представник з клану діакріїв – Пісистрат (560 – 527 рр. до н.е.), і період правління його синів (527 – 510 рр. до н.е), які продовжували його політику. Пісистрат проголосив себе тираном – верховним правителем полісу. Основною метою правління було задоволення інтересів того клану, який привів його до перемоги. Однак під час правління він також заохочував розвиток землеробства, надаючи селянам кредит, вів активну зовнішню політику, створив військовий флот, чим привернув на свій бік торговців, а широкомасштабне будівництво громадських споруд сприяло зайнятості бідноти.

Токсоти афінські раби, що складали загони міської поліції.

Торі англійська політична партія, що існувала з 30-х pp. XVII ст. (в 30-і pp. XIX ст. трансформувалася в партію консерваторів). Складалася з дворян та представників англіканської церкви, які обстоювали позиції монархії. З XIX ст. остаточно сформувалася як партія, основним завданням якої став захист інтересів землевласницької аристократії та фінансової верхівки

Тоталітаризм один з типiв політико-правового режиму, за якого всі сфери суспільного життя піддаються повному контролю; вся повнота влади, а також контроль за засобами масової інформації належить одній партії; інші партії та демократичні суспільні інститути заборонені; громадянське суспільство не розвивається; конституційні права та свободи не дотримуються. Вільнодумство репресується, відбувається мілітаризація державного життя.

Триби три римські племені, з яких складалась римська патриціанська община; пізніше – адміністративно–територіальні округи (4 міські та 12 – 17 сільських).

Трибуни плебейські вищі магістрати у Стародавньому Римі (трибунат затверджений у 494 р. до н.е), які обиралися трибутними зборами. До кола їх повноважень належав захист прав плебеїв. Народні трибуни обирались у кількості 10 осіб і мали право вето на постанови сенату, народних зборів, інших магістратів.

Тритії територіальні округи, на які були поділені Афіни відповідно до реформи Клісфена. Тритії входили до складу філ.

Триумвірат союз трьох впливових осіб Римської держави (перший тріумвірат – Помпей, Цезар, Красс; другий тріумвірат – Октавіан, Антоній, Лепід), які представляли різні верстви населення щодо взаємної підтримки та спільних дій з управління державою у випадку приходу до влади одного з них.

Тунгін сотник, глава невеличкої адміністративної одиниці Франкської держави. Здійснював також функції виборного судді.

Узуфрукт право пожиттєвого користування чужим майном та доходами з нього за умови не піддавати його якимсь суттєвим змінам.

Умма мусульманська община.

Упарики намісники у провінціях у період імперії Г’уптів (середньовічна Індія).

Ур шумерське місто–держава раннього періоду.

Урф сукупність правових звичаїв в арабів.

Ушр земельний податок з мусульман.

Фа правові норми конфуціанства. Нормам «фа» відводилась другорядна роль, порівняно з нормами «лі».

Фараон титул царів у Стародавньому Єгипті. Вважався єгиптянами сином бога сонця Ра.

Фашизм терористична диктатура найреакційніших верств суспільства, яка використовує насильницькі методи для захоплення та утримання влади, що мала місце в історії Італії під час диктаторства Муссоліні (1922 – 1943 pp.); друга назва німецького нацизму (подібно до ідеології італійських фашистів).

Фелонія 1) незаконний або образливий вчинок у відносинах між сеньйором та васалом у феодальному праві; 2) в англосаксонському праві – будь–який тяжкий злочин.

Феми військово–адміністративні округи Візантії на чолі зі стратигом, що з VII ст. замінили римські діоцези.

Феод (ф’єф, лей) земельне володіння, що васал отримував від свого сеньйора. Фесмофети – вищі посадові особи в Афінах, які виконували суддівські функції; входили до складу колегії 9 архонтів.

Фети селяни–общинники, що втратили свій земельний наділ і були змушені найматись до заможних селян за платню. Після реформ Солона склали четвертий розряд громадян. Мали право голосувати на народних зборах та бути обраними до геліеї, однак на інші державні посади не обирались.

Філи об’єднання родів, основа політичної та військової організації общини за часів гомерівського періоду. Практично втратили своє значення після реформи Клісфена.

Фолькленд земельний наділ у середньовічній Англії, право розпорядження яким належало всім членам сім’ї.

Формалізм відірваність формальної юридичної процедури від змісту правового акта.

Формулярний процес форма цивільного процесу середини II ст. до н.е., який склався в результаті активізації правотворчої діяльності преторів.

Фоуджидари військові начальники, які призначались в області у період правління Великих Моголів.

Фратрія об’єднання не менше двох родів у Стародавніх Афінах.

Фригольдери категорія особисто вільних селян–землевласників у середньовічній Англії, які володіли землею пожиттєво.

Фуа клятва васала на вірність сеньйору (під час ритуалу омажу).

Фюрер одноосібний глава єдиної з липня 1933 p. в Німеччині політичної партії – НСНРП, воля якого була законом і мала виконуватися беззаперечно. Ф. також називали партійних функціонерів і чинів СС.

Хакер особа, яка чинить незаконні діїв сфері інформатики.

Халіф глава арабської ісламської держави, який був одночасно і релігійним лідером общини. Мав вищу світську владу – емірат і духовну – імамат.

Харадж державний земельний податок, збирався на основі мусульманського законодавства у країнах Близького та Середнього Сходу з підкореного немусульманського населення. Складав 50% з урожаю.

Хартія грамота, політичний документ з основними вимогами широкого загалу чи окремих верств населення країни.

Хартуларій вищий чиновник у Візантії з IX ст., який завідував майном імператора.

Хіджаз та частина Аравійського півострова, де жив Мухаммед, вона є святою; складається із м. Мекка та саме Хіджазу. На цій землі не мали права селитися немусульмани, не можна було полювати, знищувати дерева, з мешканців цієї землі бралась десятина.

Хлодвіг (466 – 511 рр.) король франків з 481 р., з його ім’ям пов’язують виникнення франкської ранньофеодальної держави і складання Салічної правди.

Хуанді титул імператора Китаю в період імперії Цинь (221 – 207 рр. до н.е.).

Цезар Гай Юлій (102 – 44 р. до н.е.) давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник, військовий диктатор з 49 по 44 рр. до н.е.

Цензива форма селянського феодального землеволодіння, з якого сеньйору сплачувалася грошова рента (ценз). Селяни-цензитарії були особисто вільними й передавали землю у спадок.

Цензори виборні посадові особи в Давньому Римі. Оцінювали майновий стан римлян, розподіляли їх по класах, складали списки сенаторів, здійснювали нагляд за мораллю громадян, складали перепис населення.

Центенарій франкський королівський чиновник, представник королівської адміністрації на народних зборах.

Центурія одиниця військово–політичного поділу громадян (сотня) у Давньому Римі, що відбувся внаслідок реформи С. Туллія. Центурія також стала й одиницею, за якою відбувалося голосування на народних зборах. Найбагатші римляни першого класу (80 центурій) та вершники (18 центурій) голосували першими і у випадку одностайного дотримання певних позицій мали більшість голосів – 98, після чого голосування припинялось.

Церемонія офіційний урочистий акт, який здійснюється за попередньо розробленим планом (протоколом), за певними правилами або традиціями.

Цехи організації ремісників, що поряд з питанням економічного характеру вирішували питання прав та обов’язків всіх їх членів. Діяли на підставі статутів, на засадах самоврядування, мали чітку ієрархію.

Цзедуши військові губернатори, чиновники в період династії Тан.

Цивільний лист визначена законом сума, що виділяється монарху (при конституційній монархії) на утримання двору.

Цивітас римська громадянська община, колектив громадян, що здійснював функції держави. Мала також право верховного розпорядження усією землею. Звідси – самоназва римлян – квірити або цивес й права – jus quiritum та jus civile – квіритське або цивільне право.

Чартизм масовий рух англійських робітників 30 50 х pp. XIX ст. Програмний документ (хартія) передбачав введення широких політичних прав для всіх верств населення Англії.

Чжухоу соціальна група, яка уособлювала правителів спадкових володінь китайської держави Чжоу, представники вищої аристократії.

Чинш регулярний фіксований оброк продуктами чи грошима, який платився в європейських країнах сеньйору.

Чиншовик особисто вільний селянин, який сплачував феодалу чинш.

Шакканакум обласні правителі у Стародавньому Вавилоні.

Шампар сеньйоріальний податок (визначена частина врожаю) у феодальній Франції, збирався головним чином із земель, що знаходились у постійному користуванні феодально залежних селян.

Шаріат писане мусульманське право, що склалося в Аравії у VII – XII ст., в основу якого покладені релігійні, моральні, побутові та юридичні норми з Корану та Сунни. Найважливішими джерелами шаріату є т.зв. практичні норми, що поділяються на культові приписи (порядок виконання релігійних обов’язків) та правила, що регулюють всі інші сторони життя мусульман. Об’єктами регулювання шаріату є правила релігійного культу іслйму (ібадат), правила поведінки мусульманина в суспільстві (маумалят) та ін.

Шастри збірники приписів і повчань із різних галузей знань у Стародавній Індії.

Шейх глава роду в арабів, сільський староста, представник вищого мусульманського духівництва, богослов та правознавець.

Шеньши служила аристократія, чиновники середньовічного Китаю. Шеньши поділялися на дві групи: чиновники, які причетні до влади та кандидати в чиновники.

Шериф представник королівської влади у графстві (середньовічна Англія). Мав важливі поліційні та судові повноваження, контролював своєчасне надходження до королівської казни податків та судових штрафів, посадова особа в Англії, Ірландії та США, що здійснює адміністративні функції в окрузі.

Шеффени 1) засідателі феодальних судів у XIII – XVI ст. у деяких державах Західної Європи; 2) землевласник нешляхетного походження у середньовічній Німеччині.

Шиїти прихильники мусульманського фундаменталізму, які з’явилися на політичній арені мусульманського світу в сер. VII ст., коли підняли під зеленим прапором повстання під гаслом передання влади найближчим родичам пророка.

Шляхта феодали в Польщі, які отримували землю за несіння служби.

Шудри найнижча із чотирьох індійських варн. Це варна слуг, яким заборонялось на відміну від перших трьох варн, вивчати священні книги аріїв – веди. Надалі трансформувались у варну землеробів та ремісників, права яких були суттєво обмежені.

Шумери («чорноголові») корінні жителі південної частини Месопотамії, які першими в цьому регіоні створили свої міста–держави (Ур, Урук, Лагаш та ін. ).

Юстиніан І імператор Візантії (527 – 565 рр.). Здійснив систематизацію римського права. Провів ряд реформ. Підкорив Північну Африку, Сицилію, Італію, частину Іспанії.

Юстиціарій духовна особа, знавець канонічного права. Фактично правив Англією за відсутності короля.

Якобінці представники найбільш радикальної частини буржуазії періоду французької буржуазної революції Підтримували теорію суспільного договору. Найбільш відомі діячі – М. Робесп’єр, Ж.-П. Марат, Ж. Дантон. У 1793 p. встановили диктатуру, що проіснувала до 27.07.1794 p. Під час диктатури було прийнято Конституцію (1793 p.), основними ідея ми якої були встановлення демократичної республіки, рівність громадян та захист приватної власності, а основним недоліком – те, що вона так і не набула законної сили.