Біологія мисливських ...

це всі ті організми, які були занесені людиною, водою, тваринами тощо та пристосувалися до нових умов існування (наприклад: фауна: шакал, собака єнотоподібний, ондатра, лань, зубр; флора (понад 400 видів): клен татарський, лобода садова, маслинка вузьколиста, портулак городній та інші).

умовний показник, який відображує здатність популяції до розмноження, розвитку та виживання при оптимальних екологічних умовах (тобто до збільшення чисельності при відсутності лімітуючих факторів; відрізняється характерною для даного виду швидкості розмноження. Цей показник відображає теоретичний максимум нащадків від однієї пари за одиницю часу (за рік; за життєвий цикл).

взаємовідносини між особинами в популяціях та між популяціями в біотичних угрупованнях, що виникають внаслідок дії екологічних чинників біогенного походження і впливають на життєдіяльність живих організмів. За характером дії біотичні взаємодії можуть бути прямими (безпосередніми) та опосередкованими (через хімічні агенти, експлуатацію тих чи інших ресурсів, зміни умов довкілля тощо). За наслідками біотичні взаємодії можуть бути негативними (конкуренція), взаємовигідними (симбіоз), вигідними для одних і негативними для інших (паразитизм, хижацтво), нейтральним для обох (нейтралізм), нейтральними для одних і вигідними (коменсалізм) або негативними (аменсалізм) для інших.

сукупність факторів органічного світу (рослинність, тваринне населення, вплив людини), які визначають умови існування організмів у тій чи іншій місцевості.

ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з більш-менш однотипними умовами рельєфу, кліматичними особливостями та іншими абіотичними чинниками, яку займає певне біотичне угруповання (біоценоз). Поняття «біотоп» близьке до поняття «екотоп».

історично сформована сукупність видів рослин і тварин, що населяють ділянку з більш-менш однотипними умовами існування, взаємопов’язаних біотичними зв’язками і певним, створеним ними, біоценотичним середовищем. За систематичними ознаками біоценози поділяються на фітоценози, зооценози і мікробіоценози. Функціонально біоценоз поділяється відповідно до щаблів екологічної піраміди на продуцентів, консументів і редуцентів, об’єднаних трофічними зв’язками. Поняття «біоценоз» так само, як фітоценоз, зооценоз та ін., вживають у відповідних природничих дисциплінах для виокремлення об’єктів досліджень. Біоценози бувають первинними, або корінними (цілина, природні ліси), і вторинними (похідними) – природними або штучно створеними людиною (агробіоценоз). Виділяють також насичені та ненасичені, повночленні та непвночленні біоценози. Фітоценози і зооценози є частиною більш складних природних систем – біогеоценозів.

сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються певними, тільки їм властивими морфофізіологічними, екологогеографічним та етологічними особливостями, каріотипом, що мають загальне походження, заселяють певну територію (ареал), у природних умовах схрещуються виключно між собою і дають плодюче потомство.

вид, який потрапив за межі свого первинного (природнього) ареалу природним шляхом, або ненавмисно занесений людиною, або який з’явився внаслідок інтродукції; це вид, який подолав географічний бар’єр і знаходиться за межами свого природного ареалу. В ботанічній літературі частіше використовується термін «адвентивний вид», в зоологічній – «чужорідний».

види рослин і тварин природних екосистем, що виникли у даній місцевості в історичні часи та мешкають тут до теперішнього часу.

розділ зоології, шо вивчає плазунів.