Біологія мисливських ...

визначаються кормові, гніздопридатні та захисні властивості угідь. Виділяють фактичну та біологічну ємність угідь. Ємність угідь біологічна – це потенційно можлива кількість особин певного виду, що дане середовище може забезпечити всім необхідним упродовж тривалого часу. Фактична ємність середовища визначається чисельністю тварин в угіддях у певний час і завжди нижча за біологічну.

переселення певного виду за межі їхнього природного ареалу, здійснюване людиною цілеспрямовано або випадково.

організми, що живляться безпосередньо або через інші організми органічною речовиною, синтезованою автотрофами. Консументи першого порядку живляться рослинною їжею. Консументи другого (третього і т. д.) порядку живляться тваринною їжею.

певна територія, однорідна за своїм походженням та історією розвитку, неподільна за зональними і азональними ознаками, має єдиний геологічний фундамент, однотипний рельєф, спільний клімат, подібним сполученням гідротермічних умов, ґрунтів, біоценозів і певною структурою.

ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

регулярні і нерегулярні переміщення (переселення) тварин за межі індивідуальних (сімейних) ділянок оселення особини (чи групи). Виникає внаслідок зміни умов існування тварини чи зміни стадій її життєвого циклу. Найвідомішими є міграції птахів, риб (наприклад, міграції деяких лососевих для нересту з моря в річки), комах (наприклад, перельоти сарани, сезонні міграції сонечок), крабів тощо. Розрізняють активні, пасивні, харчові, сезонні та інші форми міграції тварин.

кількість особин, що народилися, за певний проміжок часу.

це потенційна здатність популяції надавати максимальну кількість нових особин в ідеальних умовах за відсутністю лімітуючих факторів.

співвідношення кількості особин, що народилися за рік до загальної кількості особин (або самиць) у популяції.

кількість особин, що народилися, за певний проміжок часу при фактичних умовах середовища.