Біологія мисливських ...

загальна кількість усіх видів диких мисливських тварин у мисливському господарстві, утримання якої надає змогу найбільш раціонально використовувати кормові та інші властивості мисливських угідь на певній території.

максимальна кількість особин конкретного виду мисливських тварин (з урахуванням їх статевого та вікового складу), при якій в мисливських угіддях на певній території забезпечується їх нормальне існування без виснаження кормових ресурсів і заподіяння значної шкоди лісовому, сільському та іншому господарству, а також без створення загрози життю та здоров’ю людини.

елементарна функціональна одиниця видового живого, жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом як біологічна система, що має різні рівні організації, сукупність властивостей (обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, спадковість тощо) та їх станів, що утворюють видоспецифічний онтогенетичний тип. Організм потенційно здатний до безстатевого та статевого розмноження.

розділ зоології, що вивчає птахів.

самостійно існуючий організм; з точки зору екології популяцій це ценотично активний або ценотично пасивний впродовж індивідуального життя, або з фазовою зміною активності організм. На відміну від організму, особина може не брати участь безпосередньо у біоценотичних речовинних, енергетичних та інформаційних процесах, розмножується статевим шляхом.

вільне схрещування різностатевих особин в популяції. Той чи інший ступінь панміксії характерний для більшості видів тварин і рослин. Повна панміксія можлива лише в ідеальних популяціях (нескінченно великих, без тиску природного добору, мутацій, міграцій, без впливу ізоляції).

географічно або екологічно відокремлена частина виду, особини якої під впливом факторів середовища набули стійких особливостей, що відрізняють їх від інших частин даного виду. У природі особини з різних підвидів звичайно можуть вільно схрещуватися.

сукупність організмів одного виду, що займають певний ареал, мають спільне походження за фенотипом та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду, можуть вільно схрещуватися і дають плодюче потомство. Також популяцію можна визначити як здатну до самовідтворення сукупність організмів одного виду, що входить до складу екосистеми певного рівня та реалізує тут видоспецифічну функцію, тобто займає власну екологічну нішу. Групи просторово-суміжних популяцій можуть утворювати географічну расу або підвид. Окремі популяції входять до складу певних біоценозів.

штучне повернення в певну місцевість виду, що існував там раніше. При успішній реакліматизації спостерігається відновлення чисельності й ареалу виду. Прикладом реакліматизації є відновлення зубрів у лісах Європи та Кавказу, бобрів та оленів в Україні.

організми, які в процесі своєї життєдіяльності перетворюють (мінералізують) мертву органічну речовину в неорганічні сполуки, що можуть бути використані продуцентами. Більшість редуцентів – сапрофітні мікроорганізми.