Історія держави і пр ...

державний лад, заснований на необмеженій особистій владі; самовладдя.

державно-правовий режим, заснований на сліпому, беззаперечному підкоренні владі, диктатурі.

особи, які за законом знаходились під владою домовласника у Стародавньому Римі.

сукупність норм звичаєвого права мусульманських народів, що склались в умовах родового ладу, були основними джерелами права в період формування феодальних відносин та зберегли своє значення після введення шаріату.

семітська племінна група, що разом з шумерами складала основу населення Близькосхідного Дворіччя.

кріпосні селяни–втікачі (Візантійська імперія).

вільно відчужувана індивідуальна земельна власність у ранньо¬феодальних державах, яка, однак, продовжувала існувати і за часів розвинутого феодалізму. Алод був вільний від повинностей; переходив до спадкоємців без будь–яких обмежень і поділявся, як правило, на рівні частки.

цивільний управитель провінції, який відповідав за збори податків в Арабському халіфаті. Амір командуючий військами провінції в Арабському халіфаті.

посадова особа в середньовічній Індії, яка виконувала вироки, контролювала поліцію.

загальноєгипетський бог, творець світу та покровитель фараонів періоду Нового царства. Зображався у вигляді людини (іноді з головою барана) зі скіпетром та в короні, з двома пір’їнами і сонячним диском.