Історія держави і пр ...

вища посадова особа або чин у деяких середньовічних державах Європи, яка здійснювала поточне керівництво та контроль за діяльністю чиновників.

законодавчі постанови франкських королів династії Каролінгів.

король франків з 768 р., імператор з 800 р. Створив ранньофеодальну монархію з відносно сильною центральною владою.

одна з груп гірських племен Загросу, що вторглася у Вавилон 1742 р. до н.е. У період 1595 – 1155 рр. до не. у Вавилоні правила касситська династія.

замкнені соціальні або етнічні групи, характерні для всіх давньосхідних суспільств, вільне населення яких не було однорідним, а мало різні права та обов’язки. Найяскравішими прикладами давньосхідних каст є касти в Індії. Касти в Давній Індії виникли з варн, об’єднавши представників певних професій, станів, етнічних меншин.

польські королівські чиновники, які займались спочатку наглядом за будівництвом фортеці, а пізніше керували князівським містом.

посадова особа в Давньому Римі, яка відала попереднім слідством з кримінальних справ, пізніше – казною та архівами.

корінні члени римської общини, що вклонялись богу Квірину. В епоху Римської республіки – назва громадян, що вживалась в офіційних повідомленнях. Члени курій, сукупність яких склала у процесі формування Римської держави римське громадянство (носії т.зв. квіритського права та квіритської власності).

певне число учасників зібрання, засідання достатнє для визнання його правомочним.

судові органи у Стародавньому Єгипті.