Історія держави і пр ...

найбільш авторитетна урядова колегія в Афінах, яка відала військовими справами.

вища магістратура в Афінах. Початок своєї історії бере з VIII ст. до н.е. Складалась з 9 архонтів – вищих посадових осіб. До компетенції архонтів належали: вирішення деяких військових справ, організація релігійних церемоній та свят, встановлення порядку судочинства. За ім’ям першого архонта називався рік в Афінах.

орган управління в містах Пруссії в період князівського абсолютизму. Призначалась королем.

форма залежності сільського населення від великих землевласників, які здавали свої землі орендарям (колонам), за що ті повинні були відбувати повинності на користь власника землі. Саме колони стали основою для закріпачення.

країна, політично залежна від іншої держави. Така залежність може носити повний або обмежений характер. Колоніальний розподіл світу завершився наприкінці XIX ст. Розпалась колоніальна система після другої світової війни. 14 грудня 1960 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про надання незалежності колоніальним країнам і народам.

1) право рекомендувати сенату своїх кандидатів на державні посади в Давньому Римі (було в Юлія Цезаря й Августа); 2) у Західній Європі в період раннього середньовіччя – договір,, що закріплював акт самопередання особи під захист іншої («патрона»).

народні збори в Давньому Римі. Коміції були куріатними, трибутними (територіальними) та центуріатними, що мали найширшу компетенцію.

член англійської палати общин.

посадова особа в деяких державах Центральної і Південно-Східної Європи в період середньовіччя, яка займалася постачаннями королівського двору всім необхідним.

відшкодування заподіяних збитків. Існувала з часів первіснообщинного ладу, коли кровна помста була замінена спочатку таліоном, а надалі – штрафом на користь потерпілого або його родичів (у випадку вбивства). Відшкодовувати збитки мали винна особа або її родичі.