Історія держави і пр ...

один з міністеріалів у франків, начальник кінного війська.

релігійно-етична течія, що виникла на поч. XVIII ст. в Європі й проявилась у створенні таємних товариств (лож), члени яких проголошували своєю метою «створення Царства Божого на землі», об’єднуючись на засадах рівності, братерства та взаємодопомоги. Сформувавши відмінні від загальних моральні норми, власні закони та органи управління, масонство поступово перетворилось на транснаціональне об’єднання еліти суспільства, яке характеризується своєю кастовістю. Перші масонські ложі з’явились в Італії, Франції, Англії, Німеччині.

міра ємкості для зерна – 52,4 л (Афіни).

період правління японського імператора Муцухіто (1868-1912 pp.), протягом якого відновлено абсолютистську імператорську владу та скасовано військову диктатуру сьогуна.

некорінні жителі Аттики, які були обмежені у правах й не мали громадянства; мали обмежену правоздатність, не мали права купувати землю, брати участь у народних зборах та обиратись на посади. Однак за певних особливих випадків народні збори дарували громадянство деяким метекам.

держава, що володіє колоніями, при цьому втручається у внутрішні справи цих країн та експлуатує їх економічні ресурси.

посадові особи графств Англії, які призначались із місцевої знаті. З XIV ст. виконують важливі функції місцевого управління.

титул імператора Японії.

слуги королівського палацу в середньовічній Франції; особи, які здійснювали контроль за виконанням повинностей на користь короля (в центрі держави). Спочатку міністеріали призначались із світських феодалів королівського домену та священиків. З XIII ст. до центрального управління все частіше залучаються представники міст, дрібні й середні феодали (рицарі короля) та легісти.

проступки, незначні правопорушення (феодальна Англія).