Історія держави і пр ...

виборний племінний вождь у давніх греків, військовий начальник племені, верховний суддя та верховний жрець.

загони легкоозброєних воїнів, права та обов’язки яких визначались законами Хаммурапі.

раб у Давньому Єгипті.

військово–бюрократичний апарат, уряд середньовічної Японії.

королівські чиновники в середньовічній Франції, які перебували на чолі адміністративних одиниць – бальяжів. Бальї здійснювали поточне управління, збір податків, спостерігали за діяльністю судових органів. Із к. XV ст. бальї втрачають свою роль і їх місце займають лейтенанти.

адміністративні одиниці середньовічної Франції, на які поділявся королівський домен.

права сеньйорів накладати правові обмеження та встановлювати певні повинності для селян у країнах Західної Європи.

васал короля. З часом – дворянський титул в європейських країнах. В Англії – привілейована особа, спадковий член палати лордів у парламенті.

1) один із титулів спартанських царів; 2) у греків гомерівського періоду – найбагатші й наймогутніші представники родової знаті, які мали виключне право тлумачення законів, разом утворювали колегію, що розглядала судові справи. З їх числа обирався верховний жрець та командуючий ополченням на час військових дій; 3) в Афінах – спочатку глава племені або союзу племен, пізніше – другий архонт.

тюрма в Парижі XIV – XVIII ст., символ королівської тиранії. 14 липня 1789 р. відбулося повстання, що поклало початок Великій французькій революції, внаслідок якого бастилія була взята повсталими та зруйнована.