Історія держави і пр ...

титул царя Стародавнього Китаю.

раб у Вавилонії.

1) система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів) у середні віки, при якій сеньйори надавали васалам землю в користування, а васали повинні були за це нести військову службу на користь сеньйора; 2) форма колоніальної залежності, при якій державі–сюзерену обов’язково сплачувалася данина. Сюзерен, у свою чергу, мав виключне право керувати фінансовою сферою держави–васала, міг втручатись у внутрішню політику держави.

Місто-держава в Римі, адміністративний та ідеологічний центр римсько–католицької церкви, резиденція Папи Римського.

чотири давньоіндійські священні книги, що стали основою для індуського права і містили норми, які регулювали життя арійського суспільства.

цінний папір, борговий документ, який зобов’язував боржника сплатити кредитору суму грошей у встановлений термін.

державний орган, який проіснував до 1380 р. Координував діяльність шести центральних відомств у мінському Китаї.

усний договір у Давньому Римі, який набував юридичної сили за дотримання певної словесної формули.

грошовий штраф, що сплачувався за вбивство родині потерпілого («Салічна правда»).

рішення присяжних засідателів про виність або невиність обвинувачуваного.