Історія держави і пр ...

збройні сили Німеччини з 1935 по 1945 pp., опора гітлерівського режиму. Ліквідований за рішенням Потсдамської конференції.

1) частина населення Аттики згідно з реформою Солона, що отримувала 300 медимнів доходу. Зобов’язані були брати участь у військових походах на конях, озброєними і спорядженими за власний кошт; 2) у Давньому Римі – категорія найбагатших (після першого класу) римських громадян (за реформою С. Туллія), які служили в кінноті. Вершники формували 18 центурій (сотень) в Римі і мали відповідно 18 голосів на народних зборах (центуріатних коміціях).

право відхилення главою держави прийнятого парламентом закону. Поділяється на абсолютне та відкладальне.

термін англійського феодального права, за яким вілани не мали права розпочинати справу проти свого лорда.

політична партія Англії, що виникла в ост. чверті XVII ст. і об’єднала представників дворянської аристократії та великої буржуазії. В середині XIX ст. на її основі склалася ліберальна партія.

головний радник та посадова особа (друга після халіфа) в Арабському халіфаті.

організація влади в давніх суспільствах на межі між первіснообщинним та рабовласницьким ладом. Ознаками є те, що влада знаходиться в руках вузького кола старійшин–воєначальників, однак продовжують існувати родоплемінні ради, до складу яких входять всі чоловіки–воїни.

категорія феодально–залежного селянства в Західній Європі. У таких країнах як Франція, Німеччина, Англія порівняно з іншими категоріями селян, їхні феодальні повинності не були пов’язані з особистою залежністю.

статут самоврядного міста за магдебурзьким правом.

доступ шляхти до обрання короля в Польській феодальній державі.