Історія держави і пр ...

вказівки шаріату, які регламентують відносини мусульман з Аллахом.

умовне дарування земельного наділу у країнах Близького та Середнього Сходу в середні віки. Ікта підлягала оподаткуванню, могла бути й продана.

поневолені Спартою жителі провінції, які вважалися колективною власністю держави. Жили на землі, що належала спартіату, обробляли його наділ – клер і сплачували хазяїну щомісячну платню. Життя ілотів охоронялось законом, однак під час щорічного обряду криптій відбувалось їх масове знищення.

майно (земельний наділ, сад, худоба, будинок), що надавалось вавилонським воїнам за службу.

особа, яка стоїть на чолі ісламського політичного угруповання.

духовна влада халіфа.

1) почесний титул полководця в Римі періоду республіки (як нагорода за видатні військові перемоги); з часів Цезаря (45 р. до н.е.) – титул глави держави; 2) надавались деяким монархам (найчастіше тим, хто стояв на чолі т.зв. світової імперії).

складна багатонаціональна держава, що утворилася в результаті приєднання (добровільного чи примусового) нових територій, і в якій є абсолютною залежність її складових частин від верховної влади.

верховний суд, який був утворений у 1495 р. на германських землях. Члени суду призначались курфюрстами і князями міст, а голова – імператором.

процедура звинувачення вищих посадових осіб та вирішення питання про їхню відповідність посаді найвищим органом законодавчої влади.