Критерії оцінювання
Розподіл балів, які отримують студенти
Поточний контроль знань Індивідуальне Екзамен Сума Розділ 1 Розділ 2 30 30 40 100
Шкала оцінювання: національна та ECTS
За шкалоюECTS |
За шкалоюуніверситету |
За національною шкалою |
|
Екзамен |
Залік |
||
A |
90 – 100 (відмінно) |
5 (відмінно) |
Зараховано |
B |
85 – 89 (дуже добре) |
4 (добре) |
|
C |
75 – 84 (добре) |
||
D |
70 – 74 (задовільно) |
3 (задовільно) |
|
E |
60 – 69 (достатньо) |
||
FX |
35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання) |
2 (незадовільно) |
Не зараховано |
F |
1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом) |
Об’єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю. Критерії комплексного оцінювання доводяться до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.
Максимально можлива бальна оцінка, яку може набрати студент за всі модулі дисципліни і екзамен, дорівнює 100 балам.
Лабораторне заняття складається з двох частин. Перша частина занять – теоретична, включає різні форми виявлення ступеня засвоєння теоретичного матеріалу. Друга частина відводиться на виконання лабораторної роботи і оформлення звіту по ній.
Лабораторні роботи містять в собі індивідуальні (лабораторні або практичні) завдання з кожної теми модулю. За результатами виконання і захисту всіх лабораторних робіт студент одержує бальну оцінку за практикум з даного модулю, яка заноситься до системи рейтингу (15 балів). Лабораторна робота за кожною темою модуля повинна бути оформлена у лабораторному журналі та здана викладачеві до встановленого планом терміну.
Виконана лабораторна робота комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі критерії: повнота розкриття питання; правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять); ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань; новизна навчальної інформації; рівень використання наукових (теоретичних знань); вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями; акуратність виконання роботи; цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки; правильне заповнення таблиць протоколів; акуратність оформлення роботи.
Результат виконання і захисту студентом кожної лабораторної роботи оцінюється окремо за такою шкалою (3 бали): відвідування аудиторних занять – 1 бал;
виконання всіх завдань лабораторної роботи повністю без помилок – 1 бал; захист лабораторної роботи на заннятті – 1 бал.
Результат виконання домашньої самостійної підготовки до кожного лабораторного заняття оцінюється окремо за такою шкалою (7 балів): виконання письмової домашньої роботи – 3 бали; відповіді на теоретичні питання на занятті – 3 бали; активна участь, доповнення на занятті – 1 бал.
Критерії оцінювання письмової домашньої роботи:
– 3 бали виставляються студенту тоді, коли всі завдання виконані правильно, письмово відтворені у відповідності до вимог;
– 2 бали виставляються студенту тоді, коли він виявляє розуміння основних понять, положень і фактів, проте завдання виконані не в повному обсязі або містять помилки;
– 1 бал виставляється студенту тоді, коли домашня підготовка та завдання виконані частково;
– 0 бал виставляється студенту тоді, коли домашнє завдання не виконано.
Критерії оцінювання відповіді на теоретичні питання на занятті:
– 3 бали виставляються студенту тоді, коли його відповідь бездоганна за змістом, формою та обсягом. Це означає, що студент в повній мірі за програмою засвоїв увесь програмний матеріал, показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, наводить власні міркування, робить узагальнюючи висновки, вдало наводить приклади;
– 2 бали передбачає також високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності або пропуски в неосновних питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури, недостатня чіткість в визначенні понять;
– 1 бал виставляється студенту тоді, коли він в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, робить помилки при формулюванні понять, відчуває труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.
– 0 балів ставиться коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок в усній відповіді.
Тестові випробування складаються з 5 тестових завдань, які оцінюється по 1 балу кожний (5 балів).
Бальна система стимулювання активності студентів (3 бали).
Ця система додаткових балів вводиться з метою заохочування студентів до планомірної, систематичної роботи по вивченню теоретичного матеріалу, передбаченого даною дисципліною на лекційних заняттях, передбачених програмою модуля.
Наприкінці вивчення модулю кожен студент виконує завдання поточного модульного контролю, за результати виконання одержує бальну оцінку (12 балів), яка заноситься до системи рейтингу.
До видів поточного модульного контролю належать: усне опитування; виконання письмових контрольних робот; тестові випробування.
Критеріями оцінювання можуть бути:
а) при усних відповідях:
– повнота розкриття питання;
– логіка викладення, культура мови;
– чіткості, виразності викладу
– впевненість, емоційність та аргументованість;
– використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, інших періодичних видань тощо);
– аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.
б) при виконанні письмових завдань:
– повнота розкриття питання;
– цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;
– акуратність оформлення письмової роботи.
Результати виконання індивідуального завдання також заносяться до системи рейтингу (20 балів).
Підсумковий модульний (семестровий) контроль у формі заліку. Залік може проводитися для покращання оцінки, отриманої за результатами поточного рейтингового контролю.
Студентові, який не з’явився в продовж навчального семестру на поточний модульний контроль згідно із встановленим кафедрою графіком, виставляється незалік з відповідного модуля.