Анотація курсу
- Інформація про викладача: Литвиненко Раїса Олександрівна, доцент кафедри фізіології, імунології і біохімії з курсом цивільного захисту та медицини, кандидат біологічних наук (спеціальність 03.00.09 - імунологія).
В сучасних умовах демографічної кризи, зростання кількості глобальних і регіональних катастроф, для збереження здоров'я і життя громадян країни недостатньо встановленого рівня гігієнічного виховання та санітарної культури населення, з'явилася необхідність в придбанні спеціальних медичних знань. Істотно зросло значення першої долікарської допомоги (ПДД) у зв'язку з появою атомної зброї і виникненням загрози утворення вогнищ масового ураження. Проблемам здоров'я народу — демографічному, медико-санітарному, епідеміологічному І генетичному благополуччю особливу увагу приділено у загальній концепції національної безпеки. Якість особистого (індивідуального) здоров'я людини залежить від: 1) формування здоров'я в молодому віці; 2) розвитку і зміцнення здоров'я в зрілому віці; 3) збереження здоров'я впродовж життя; 4) відновлення здоров'я у випадку виникнення патологічного стану або травм. ПДД передбачає насамперед негайне надання само- та взаємодопомоги в перші хвилини після ураження. Проте, вчасно надати таку допомогу може лише людина, яка пройшла відповідну попередню підготовку та оволоділа основами медичних знань. Особливо важливо мати ці знання у випадках, що вимагають надання людині ПДД у побуті, на роботі, під час подорожі, у школі, на вулиці тощо. Ситуації, коли людині доводиться розраховувати тільки на допомогу осіб, що опинилися поряд, своїх друзів або на власні знання і сили свого організму у повсякденному житті зустрічаються досить часто. В більшості випадків правильно надана на місці ПДД може зберегти життя потерпілому, запобігти швидкому розвитку незворотних змін у його організмі, забезпечивши бажаний результат, ще до доставки хворого у лікувальний заклад. ПДД передбачає проведення низки невідкладних найпростіших заходів щодо врятування життя людини або попередження розвитку можливих ускладнень. Вона включає в себе 3 основні групи дій: 1) заходи по негайному припиненню дії зовнішніх пошкоджуючих факторів; 2) заходи надання ПДД потерпілому або самодопомоги в залежності від характеру і виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання; 3) заходи по негайній доставці хворого або потерпілого до найближчої лікувальної установи. При наданні ПДД необхідно швидко спланувати послідовність її етапів. Спочатку використовують ті прийоми, які найбільшою мірою сприяють збереженню життя потерпілого, а також ті, без яких неможливе виконання наступних прийомів. Всі вони повинні проводитися дбайливо і обережно, оскільки грубі дії нерідко можуть тільки погіршити стан потерпілого. Якщо допомогу надають кілька осіб, то їхні дії повинні бути не тільки оперативними, але й злагодженими, скоординованими. У цьому випадку один з тих, хто надає допомогу, повинен прийняти на себе обов'язки старшого групи і керувати діями всіх інших.
Мойсак О.Д. Основи медичних знань і охорони здоров'я: навчальний посібник. 3-тє вид., виправл. та доп. Київ: Арістей, 2005. 588 с.
