Торгові операції у сфері фінансів — переважно автоматизований процес. Угода завершується зарахуванням чи списанням коштів з рахунку. Це відбувається після так званого клірингу. Що таке процедура та з якою метою її проводять — розкриваємо тему.
Кліринг: у чому суть
Кліринг — це процедура проведення безготівкових розрахунків між країнами, компаніями, банківськими установами за товари, послуги, акції та ін. Назва походить від англ. clearing — «очищення». За такої зустрічної торгівлі не проводяться готівкові платежі, а здійснюється взаємозалік вимог та зобов'язань.
Наприклад, компанія А повинна компанії В $150, а компанія В повинна компанії А $200. Підприємства можуть розрахуватися між собою, роблячи дві операції — переказ $150 та $200 відповідно. Використовуючи клірингові розрахунки, можна виконати лише одну операцію — компанія переведе компанії А $50. Тобто не потрібно платити щоразу. Визначається різниця та зараховується на рахунок учасника, який надав товар/ послуг на велику суму. Операції такого роду інакше називаються компенсаційні.
Існують спеціальні клірингові компанії (палати), які є юрособами та займаються посередництвом у наданні такого виду послуг. Вони шукають постачальникам замовників та сприяють укладанню угоди між ними. Діяльність подібних організацій ліцензована та регулюється центральними банками (ЦП) у різних державах. У їх якості може виступати приватна чи державна компанія, що надає послуги зі зведення контрагентів між собою та нарахування компенсаційних виплат. Вона практично організовує проведення угод.
Які функції виконує кліринг
При клірингу відбувається «очищення» багатьох зобов'язань обох сторін з обчисленням підсумкового сальдо боржників і кредиторів. Інші функції такої зустрічної торгівлі:
-
переведення цінних паперів від емітента до покупця;
-
надходження грошей від одного учасника до іншого;
-
надання гарантій дотримання домовленостей щодо термінових угод;
-
збирання даних за завершеними договорами;
-
розподіл взаємних зобов'язань щодо поставок та розрахунків.
За такої торгівлі знижується кількість готівкових переказів. Розширюються безготівкові платежі. Підприємства отримують можливість скоротити витрати на зберігання та транспортування грошей. Прибуток відповідно зростає.
Різновиди клірингу
Вирізняють різні види клірингу з урахуванням наступних факторів:
-
Кількість учасників — проста та багатостороння. У процесі відповідно беруть участь дві та більше двох сторін.
-
Типу проведення платежів — централізований і нецентралізований. Перший вид процедури використовується на біржі. Він передбачає проведення розрахунків через рахунки клірингової компанії. Другий тип притаманний торгівлі поза біржею. Здійснюється він без посередництва клірингової палати.
-
Типу учасників — міжбанківський (розрахунки проводяться між банками за участю спеціальних компаній), валютний (між різними державами), товарний (між юрособами за товари/ послуги), біржовий (між трейдерами та компаніями за цінні папери).
Враховуючи форму власності, виділяють державні та приватні клірингові структури.
Етапи проведення біржового клірингу
Що таке кліринг на біржовому ринку та яким чином він проводиться? Така діяльність передбачає процес встановлення взаємних домовленостей, що відбуваються між продавцями та покупцями цінних паперів. Брокер отримує від трейдера розпорядження зробити операцію, після чого між брокерськими компаніями укладається договір. Далі перевіряються його пункти з угоди та розраховується сальдо. Потім здійснюється сама операція та виплачуються комісійні посередникам.
Біржовий кліринг проводить спеціальна компанія, яка гарантує, що платежі будуть проведені, та є посередником у всіх угодах. З цієї причини трейдерам не потрібно оцінювати ризики всіх учасників та переживати про зрив угоди. Кліринг на біржі відбувається поетапно:
-
проводиться угода, яка є основою процедури;
-
перевіряються умови договору — оцінюється співвідношення показників проведених дій за обсягом, ціною та ін., зіставляється документація, яку надає кожна сторона;
-
підтверджується та реєструється угода;
-
визначаються обсяги продажу, виплат та комісійних посередницьких компаній;
-
здійснюються багато операцій купівлі-продажу та перепродажу протягом одного торгового дня, за час проведення якої накопичується інформація про угоди та прямує до клірингової палати;
-
товар/ послуга обмінюється на валюту;
-
готуються папери про перереєстрацію від одного клієнта на рахунок іншого.
Завершується кліринг цінних паперів виконанням усіх домовленостей у вигляді взаємозаліків. Коли вимоги учасника біржового ринку перевищують його зобов'язання, йому доведеться отримати якусь суму. У такому разі йдеться про довгу позицію (long position). Якщо ситуація протилежна, то учаснику доведеться заплатити іншій стороні. Це коротка позиція (short position). Трейдери на своєму сленгу кажуть — бути в шорті. Якщо вимоги та зобов'язання є рівними, позиція для учасника закрита.
Методи клірингових розрахунків
Існує 2 види розрахунків за клірингом:
-
Неттінг — класичний метод, що не передбачає використання кредитного плеча. Це найпростіший спосіб такого типу зустрічної торгівлі без центрального контрагента. За підсумками неттингу розраховується чисте сальдо для кожного з клієнтів та передається до ЦБ. Його виплачують тому учаснику, який має великий прибуток.
-
Метод авансування або клірингові кредити. Процес проводиться у вигляді надання кредитного плеча. Великі організації дозволяють здійснювати операції у своїх майданчиках різним підприємницьким суб'єктам. Кредит надається, зазвичай, під невеликий відсоток (від 1 до 7% річних). Під заставу можна купувати активи, отримані за клірингом.
Останній метод є більш ризиковим порівняно з неттингом. Розрахунки ведуться кліринговою палатою.
Переваги та недоліки клірингу
Застосування клірингу має ряд переваг:
-
прискорення та спрощення розрахунків;
-
скорочення витрат на інкасацію та зберігання грошей, оскільки здійснюються безготівкові розрахунки;
-
підвищення ліквідності компаній завдяки зменшенню кількості платежів та їх обсягів, які вони переказують між собою;
-
відсутність ризиків щодо цінових коливань.
Під час проведення клірингу розраховується фінансовий результат торгової операції — сума валюти на рахунку учасника змінюється. Мобільність активів та рівень продажів підвищуються, знижуються ризики.
Не позбавлена процедура й мінусів. До них входить необхідність укладання спеціальних контрактів, ймовірність недотримання домовленостей одним із учасників та помилки у розрахунках, через що може бути переведена некоректна сума.
Клірингові ризики: способи зниження
Процес клірингу пов'язаний з деякими ризиками:
-
Системний. Один учасник ринку може збанкрутувати, тому не зможе розрахуватися за своїми зобов'язаннями.
-
Кредитний. Може статися так, що хтось із учасників процесу не зможе виконати домовленості, оскільки на його рахунку не вистачатиме коштів. Така ситуація може спровокувати розрив у часі між підсумковими розрахунками та обміном дорученнями з платежів.
-
Неліквідний. Одна із сторін процесу може не встигнути перевести свої активи у грошовий капітал та не виплатить борг.
З метою зниження таких ризиків клірингові палати постійно моніторять обсяг свого капіталу та зобов'язань. Серед структурних одиниць таких палат перебуває комітет із ризиків. Він займається розробкою автосистеми, яка має управляти ризиками. Головною їхньою функцією є відстеження значних коефіцієнтів клірингових учасників — грошового потоку, виплат, ліквідності.
Серед основних завдань клірингових компаній є створення гарантійних фондів на основі внесків учасників, скорочення часу розрахункового періоду. Іноді можна анулювати результат угоди — розрахунки за клірингу неостаточні.
