Комплексне практичне завдання

Завдання: Опрацювати самостійно та підготувати реферативне повідомлення за заданими темами:

ТЕМАТИКА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

№ теми	Завдання	Література	Форма контролю
1.	Міри нечіткості	[3, 6^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
2.	Застосування теорія подібності у дослідженні складних систем	[2, 3, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
3.	Особливості моделювання складних недетермінованих систем	[1, 3, 6, 4^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
4.	Експертні системи, класифікація та визначення	[3, 6, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
5.	Класифікація великих та складних систем, особливості їх дослідження	[3, 4^*, 7^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
6.	Вирішення задачі моделювання систем з різнотипними даними	[2, 3, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
7.	Застосування елементів теорії вимірювання дослідження складних систем	[2, 3]	Оформлюється звіт у письмовій формі
8.	Застосування теорії загальних систем у дослідженні економічних систем	[3, 4^*, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
9.	Застосування теорії загальних систем у дослідженні екологічних систем	[3, 4^*, 9^*, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
10.	Застосування теорії загальних систем у історичних дослідженнях	[3, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
11.	Застосування теорії загальних систем у біологічних дослідженнях	[3, 7^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
12.	Застосування методики теорії загальних систем у медицині	[3, 7^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
13.	Визначення суттєвих змінних при формуванні ісходних систем	[3, 6^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
14.	Неформальні методи при визначенні цільового стану дослідження складних систем	[3, 10^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі
15.	Можливістні міри нечіткості при дослідженні складних систем	[3, 8^*, 9^*]	Оформлюється звіт у письмовій формі

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном мире и машине. – Изд-во 2-е. – М.: Наука, 1983. – 338 с.

2. Пфанцагль И. Теория измерений. – М.: Мир, 1976. – 248 с.

3. Дж. Клир. Системология. Автоматизация решения системных задач – М.: Радио и связь, 1990. – 544 с.

4. Харрари Ф. Теория графов. – М.: Мир, 1973. – 300 с.

5. Арбиб М. Алгебраическая теория автоматов. – М.: Статистика, 1975. – 168 с.

6. Эшби У. Введение в кибернетику. – М.: ИЛ, 1959. – 432 с.

Додаткова:

1. Заде Л. Теория линейных систем. Метод пространства состояний. – М.: Наука, 1970. – 704 с.

2. Цыпкин Я.З. Адаптация и обучение в автоматических системах. – М.: Наука, 1968. – 400 c.

3. Пуанкаре А. Наука и гипотеза //Анри Пуанкаре о науке. – М.: Наука, 1983. – 561 c.

4. Месарович А.А. и др. Теория иерархических многоуровневых систем. – М.: Мир, 1973. – 344 c.

5. Марков А.А. Теория автоматов. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1954. – 377 c.

6. Хейс Д. Причинный анализ в статистических исследованиях. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 255 с.

7. Эшби У. Конструкция мозга. Происхождения адаптивного поведения. – М.: ИЛ, 1962. – 397 с.

8. Форрестер Дж. Мировая динамика. – М.: Наука, 1978. – 1967 с.

9. Гэри М., Джонсон Д. Вычислительные машины и трудноразрешимые задачи. – М.: Мир, 1982. – 416 с.

10. Гухман А. Введение в теорию подобия. – М.: Высшая школа. – 1973. – 296 с.