Вивчення курсу «Історії української літератури І половини ХХ століття» закладає основи теоретичних знань історико-літературного процесу, сприяє усвідомленому сприйняттю української літератури як невід’ємної частини світової. Курс має теоретичну та практичну спрямованість. Лекційний курс передбачає ознайомлення з найважливішими темами та проблемами, які формують уявлення про зміст та специфіку новітньої літератури і вимагають системного, узагальнюючого підходу. Система практичних занять разом із системою самостійної роботи дає змогу опанувати новий матеріал, закріпити й деталізувати його або розширити й доповнити матеріал, викладений у лекціях.
Мета курсу: ознайомити студентів із надбаннями української літератури І половини ХХ століття. Подати літературні портрети письменників. Дати аналіз художньої прози, поезії та драматургії; розглянути літературно-критичні, публіцистичні зразки.
Завдання курсу – подати процес розвитку новітньої української літератури у її реальних суперечностях, найвидатніших художніх здобутках, у боротьбі проти підпорядкування ідеологічним догмам; ознайомити студентів із найпомітнішими письменницькими іменами та художніми творами; закцентувати увагу на витворенні повноти історико-літературних уявлень про український літературний процес І половини ХХ століття; сформувати навички аналізу літературних творів та суджень про їх наукову, історичну, художню та естетичну цінність.
За підсумками вивчення курсу здобувач вищої освіти повинен знати:
– своєрідність періодизації літературного процесу ХХ століття;
– біографічні відомості письменників, творчість яких розглядається;
– загальну характеристику творчості письменників, їх найважливіші твори;
– найважливіших теоретичних проблем, пов'язаних із вивченням курсу;
– зміст художніх творів, передбачених програмою для обов’язкового прочитання;
– основні літературознавчі розвідки по творчості письменників цього періоду;
– імена дослідників української літератури першої половини ХХ століття;
– основні ювілейні дати, пов’язані з розвитком новітньої української літератури;
– поезії напам’ять (П. Тичина "Не дивися так привітно...", "Пам’яті тридцяти...", Є. Плужник "Мудрості не вивчитись чужої…", М. Рильський "Слово про рідну матір" (уривок), "Мова"; В. Сосюра "Любіть Україну", "Так ніхто не кохав…"; М. Драй-Хмара "Лебеді", Є. Маланюк "Напис на книзі віршів", М. Зеров "Pro domo"; О. Теліга "Гострі очі розкриті в морок".
За підсумками вивчення курсу здобувач вищої освіти повинен вміти:
– аналізувати художні твори відповідно до вимог сучасного літературознавства;
– аналізувати художні твори під заданим кутом зору, зокрема аналітично сприймати твір загалом, визначати його проблематику, складові елементи сюжету, здійснювати пообразний аналіз художнього твору, визначати засоби характеротворення;
– здійснювати порівняльний аналіз кількох творів;
– самостійно аналізувати художні твори;
– виробляти власну думку про наукову, художню, історичну та естетичну цінність твору, вдаючись до полеміки з дослідниками;
– простежити виявлення й розвиток традицій у творах, що вивчаються.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні досягти таких компетентностей:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі філології/середньої освіти або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
- здатність вчитися, вдосконалювати власне навчання і виконання, з високим рівнем автономності;
- здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;
- вміння обдумувати;
- прийняття рішень на основі ціннісних світоглядних орієнтирів;
- здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми і виробляти рішення;
- цінування різноманіття та мультикультурності;
- вміння працювати з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій);
- критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності;
- уміння організувати комунікацію учнів і вихованців;
- уміння створювати рівноправний клімат, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту.
Мета курсу: ознайомити студентів із надбаннями української літератури І половини ХХ століття. Подати літературні портрети письменників. Дати аналіз художньої прози, поезії та драматургії; розглянути літературно-критичні, публіцистичні зразки.
Завдання курсу – подати процес розвитку новітньої української літератури у її реальних суперечностях, найвидатніших художніх здобутках, у боротьбі проти підпорядкування ідеологічним догмам; ознайомити студентів із найпомітнішими письменницькими іменами та художніми творами; закцентувати увагу на витворенні повноти історико-літературних уявлень про український літературний процес І половини ХХ століття; сформувати навички аналізу літературних творів та суджень про їх наукову, історичну, художню та естетичну цінність.
За підсумками вивчення курсу здобувач вищої освіти повинен знати:
– своєрідність періодизації літературного процесу ХХ століття;
– біографічні відомості письменників, творчість яких розглядається;
– загальну характеристику творчості письменників, їх найважливіші твори;
– найважливіших теоретичних проблем, пов'язаних із вивченням курсу;
– зміст художніх творів, передбачених програмою для обов’язкового прочитання;
– основні літературознавчі розвідки по творчості письменників цього періоду;
– імена дослідників української літератури першої половини ХХ століття;
– основні ювілейні дати, пов’язані з розвитком новітньої української літератури;
– поезії напам’ять (П. Тичина "Не дивися так привітно...", "Пам’яті тридцяти...", Є. Плужник "Мудрості не вивчитись чужої…", М. Рильський "Слово про рідну матір" (уривок), "Мова"; В. Сосюра "Любіть Україну", "Так ніхто не кохав…"; М. Драй-Хмара "Лебеді", Є. Маланюк "Напис на книзі віршів", М. Зеров "Pro domo"; О. Теліга "Гострі очі розкриті в морок".
За підсумками вивчення курсу здобувач вищої освіти повинен вміти:
– аналізувати художні твори відповідно до вимог сучасного літературознавства;
– аналізувати художні твори під заданим кутом зору, зокрема аналітично сприймати твір загалом, визначати його проблематику, складові елементи сюжету, здійснювати пообразний аналіз художнього твору, визначати засоби характеротворення;
– здійснювати порівняльний аналіз кількох творів;
– самостійно аналізувати художні твори;
– виробляти власну думку про наукову, художню, історичну та естетичну цінність твору, вдаючись до полеміки з дослідниками;
– простежити виявлення й розвиток традицій у творах, що вивчаються.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні досягти таких компетентностей:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі філології/середньої освіти або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
- здатність вчитися, вдосконалювати власне навчання і виконання, з високим рівнем автономності;
- здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;
- вміння обдумувати;
- прийняття рішень на основі ціннісних світоглядних орієнтирів;
- здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми і виробляти рішення;
- цінування різноманіття та мультикультурності;
- вміння працювати з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій);
- критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності;
- уміння організувати комунікацію учнів і вихованців;
- уміння створювати рівноправний клімат, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту.
- Enseignant: Проценко Оксана Анатоліївна
Кредити: 3
Семестр: 224