Sunday 30 June 2024 20:14 PM
Сайт: Система електронного забезпечення навчання ЗНУ
Курс: Історія української літератури І половини ХХ століття (Проценко Оксана Анатоліївна) (Історія української літератури І половини ХХ століття (Проценко Оксана Анатоліївна))
Глосарій: Глосарій
П
Памфлет
(англ. pamphlet, від грец. pan: все і phlego: палю) – невеликий за обсягом сатиричний публіцистичний твір на злободенну тему, що в різкій звинувачувальній формі викриває певні явища громадського та політичного життя. Утворений від назви популярної комедії "Памфіліус" ("Pamphilius seu de amore", ХІІ ст.). Тенденційність памфлету має на меті вплинути на громадську думку. Він може стосуватися не лише соціальних явищ, а й літературних, набувати публіцистично-сатиричного або художньо-сатиричного вигляду, але завжди виконує агітаційну функцію. Йому притаманні виразна афористичність, використання елементів ораторського мистецтва, експресивність висловлень, іронія, згущена до сарказму сатира, прийоми художньої типізації.
|
Парнасці група французьких поетів, авторський колектив збірника "Сучасний Парнас. Збірник нових творів" (1866): Л. де Ліль, Сюллі-Прюдом, Ж.М.Ередія, К.Мендес, Ф.Коппе, А.Рено, Л.Буйє, А.Глатіньї, Е.Дезессар та ін. Обстоювали принцип "чистого мистецтва". Досвід французьких парнасців, зокрема настанови кларизму, "чистого мистецтва", філігранності мови, привертав увагу "київських неокласиків", передусім М.Зерова.
|
Попутники талановиті письменники, які, з погляду радянської влади, не вписувалися в межі штучної "пролетлітератури", тому вони прагнули дискредитувати їх. Попутники стали основою "розстріляного відродження", деякі письменники входили до "Гарту", але не поділяли позахудожніх настанов об'єднання, що зумовило його розпад ("Ланка", МАРС); розкрили свої творчі можливості в Асписі, "неокласиці", ВАПЛІТЕ.
|
Пролетлітература
(пролетарська література, від лат. proletarius: незаможний громадянин і litteratura: письмо; освіта, наука) – штучно створена течія в літературі 20-х років ХХ століття, спрямована на естетизацію засобами письменства комуністичної ідеології та на контроль над літературним процесом. Втілення утилітарної вимоги В.Леніна, що не визнавала іманентної сутності мистецтва: "література повинна бути гвинтиком і коліщатком загальнопролетарської справи". В Україні ця течія намагалася закорінитися в "Гарті", "Молодняку", ВУСППі. Традиції пролетарської літератури були згодом застосовані у практиці "соцреалізму".
|