- окрема форма глобальної
життєдіяльності суб'єкта, яка являє собою спеціальну мовленнєву потребу, що спонукається, доцільну, співвіднесену з
дійсністю, головним чином із комунікативною
дійсністю, внутрішню або
внутрішньо-зовнішню активність суб'єкта, яка здійснюється у вигляді мовнопсихічних дій та операцій, з
використанням певних мовних ресурсів, на
тлі комунікативної здібності та
комунікативного досвіду із модифікацією цього досвіду у ході її виконання.