Управління розвитком ...

діяльність по встановленню відповідності професійних характеристик персоналу вимогам нормативних документів, професійним стандартам.

відособлена сукупність взаємопов'язаних елементів, що володіє новими якостями, які відсутні у цих елементів окремо; єдність суб'єкта і об'єкта управління.

сукупність підрозділів організації, що виконують функцій системи управління персоналом.

особлива форма взаємодії суб'єкта і середовища, яка характеризується як вживання індивіда в соціальне середовище і проходить в кілька етапів: впровадження в середу; прийняття і засвоєння норм і цінностей цього середовища; активне ставлення суб'єкта до середовища з метою найбільш повного задоволення колективних інтересів.

добровільний відгук підприємства торгівлі на потреби суспільства і добровільне дотримання ним загальноприйнятих економічних, правових і моральних норм.

проявляється в можливості досягнення позитивних змін у організації з точки зору умов діяльності працівників.

забезпечення організації кадрами, їхнє ефективне використання, професійний і соціальний розвиток.

пов'язаний з тим, що кожен економічний суб'єкт тим чи іншим способом включений, інтегрований у систему соціальних відносин. Це капітал спілкування, співпраці, взаємодії, взаємної довіри і взаємодопомоги, який формується в просторі міжособистісних (інтерперсональних) економічних відносин. Це характерні риси соціального життя - взаємодія, норми і довіра, які дозволяють учасникам ефективніше діяти разом для досягнення спільних цілей

займає центральне місце в системі економічних категорій, пов'язаних з вивченням ролі людського фактору , це система об'єктивно існуючих відносин, пов'язаних з процесами, зумовленими трудовою діяльністю (технологічними, економічними, правовими, моральними) та націленими на регулювання (забезпечення високого рівня) якості трудового життя людини, колективу або суспільства

форма професійного розвитку, діяльність з придбання досвіду роботи за фахом (в рамках виробничої практики або випробувального терміну).

спосіб, система методів впливу керівника на підлеглих; один з найважливіших факторів ефективної роботи організації, повної реалізації потенційних можливостей людей і колективу: • Директивний стиль (авторитарний); • Демократичний стиль (колегіальний); • Ліберальний стиль (анархічний).

звична манера поведінки керівника щодо підлеглих для надання на них впливу, що спонукає до досягнення цілей організації.

(від лат. Stimulus - загострена палиця, якою поганяли тварин) вплив, що обумовлює динаміку психічних станів індивіда, що позначається як реакція.

пул співробітників з кадрового резерву, рівень розвитку компетенцій яких вимагає їхнього розвитку, переведення їх на іншу посаду можливий через 3-5 років.

"все, що залишається в компанії, коли працівники йдуть додому"

учасники конфлікту, чиї інтереси безпосередньо перетинаються в ході конфлікту і для яких об'єкт конфлікту представляє свою суб'єктивну цінність.

керуюча підсистема (окремий керівник, група керівників, апарат управління організації).