Етика бізнесу ...

- різновид утилітаризму, що обмежує сферу дії законів утилітаризму деякими нормами моралі.

- одна з найбільш простих форм моральної вимоги, норма поведінки, звичай, постійний за характером.

- одна з основних категорій етики, громадська необхідність, виражена в моральних вимогах у такій формі, в якій вони виступають перед певною особою; тісно пов'язана з іншими поняттями, що характеризують моральну діяльність особи (відповідальність, самосвідомість, сумлінність, мотив).

- філософія організації, ціннісні орієнтації, норми поведінки, правила і клімат, що визначають взаємини усередині організації і за її межами.

– систематизоване, свідоме об'єднання людей для досягнення певної мети; функція управління з метою формування структури організації і забезпечення усім необхідним для нормального функціонування.

- схвалення або засудження моральною свідомістю різних явищ соціальної дійсності з метою встановлення відповідності або невідповідності вчинку (а також мотиву або поведінки в цілому) рис особи, громадського способу життя певним моральним вимогам.

- зустріч, мета якої передусім полягає в тому, щоб, обговоривши з партнером проблему, що являє інтерес, знайти взаємоприйнятне рішення у вигляді договору або угоди щодо взаємних зобов'язань сторін.

- ефективна передача своєї точки зору, засноване на силі прикладу і владі експерта; при цьому виконавець повністю усвідомлює, що робить і чому.

- усі працівники, що виконують виробничі або управлінські операції.

- філософське вчення, що стверджує (на протилежність монізму), що в основі буття лежить безліч незалежних начал (порівняно також з дуалізмом); один із фундаментальних принципів устрою правового суспільства, що затверджує необхідність різноманіття суб'єктів з урахуванням економічного, політичного і культурного життя суспільства; множинність, різноманіття думок, поглядів форм власності тощо.