Управління розвитком ...

бажане стан системи управління через певний період часу.

спеціалізована установа ООН, міжнародна організація, що займається питаннями регулювання трудових відносин, учасниками якої є 183 держави; штаб-квартира Організації - Міжнародне бюро праці, знаходиться в Женеві.

мета діяльності організації, орієнтована в майбутнє.

інструмент розробки індивідуальних планів професійного розвитку з урахуванням специфіки кожної посадової позиції. Описують інтелектуальні і ділові якості працівника, його навички міжособистісної комунікації і дозволяють планувати розвиток персоналу в двох напрямках: пристосування до ситуації, що в організації корпоративної культури; оволодіння знаннями, вміннями, навичками, необхідними для успішної роботи в спеціалізованій професійній сфері діяльності.

Потужний стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи та працівників на загальні цілі. Трактується як: засвоєні і застосовуються членами організації цінності і норми, які визначають її поведінку; атмосфера або соціальний клімат у організації; домінуюча в організації система цінностей і стилів поведінки. Виходячи з цих визначень, під такою розуміються в основному цінності і норми, що розділяються більшістю членів організації, а також їхні зовнішні прояви (організаційна поведінка).

структура організації, у якій елементами служать підрозділи або окремі учасники системи, а зв'язки виражають включеність учасників або підрозділів в інші підрозділи.

система формальних і неформальних зв'язків між людьми, у рамках яких реалізується трудова діяльність.

систематизована і формалізована компетентність компанії плюс системи, які посилюють її творчу ефективність, а також організаційні можливості, спрямовані на створення продукту і вартості; включає капітал інновації (захищені комерційні права, інтелектуальна власність та інші нематеріальні активи і цінності, які забезпечують здатність компанії до оновлення) і капітал процесів (системи, що формують вартість продукту: виробництва, збуту, післяпродажного сервісу тощо. Організаційний капітал становлять знання, якими володіє організація, а не її окремі працівники. Це - впроваджені , або інституціалізовані знання, які можна зберігати за допомогою інформаційних технологій у доступних і легко розширюваних базах даних. Включає як написану інформацію (бази даних, інструкції і стандарти щодо виконання процедур), так і неписані знання, якими можна оволодіти, обмінятися або, наскільки можливо, кодифікувати їх.

Це -уміння управляти, організовувати, створювати і вести успішний бізнес; рівень уміння визначає величину власного і контрольованого капіталу (малий, середній і великий); якість уміння оцінюється за ефективністю використання капіталу і сталістю прогресивного розвитку бізнесу. Складові: підприємливість і ділова кмітливість, новаторство, організаторські здібності і висока відповідальність, почуття ощадливості і економії, вміння розумно ризикувати, енергія і сила волі потрібні для ведення бізнесу або управління. Відмінність від інших видів ЛК:володіння величезними ресурсами, ноу-хау, комерційними таємницями, системи інтрапренерства - внутрішньофірмового підприємництва.

соціальна система управління, група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певних цілей; суб'єкт управління - адміністрація, об'єкт управління - персонал.