Безпека життєдіяльно ...

наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві.

система, одним з елементів якої є людина.

історично сформоване стійке угруповання людей

центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому у єдності їх життєвих потреб і мож- ливостей; 2) складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоров´я та працездатність.

частина Всесвіту, де знаходиться або може знаходитися в даний час людина, і функціонують системи її життєзабезпечення.

одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

враження центральної нервової системи або загроза ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом електричного струму або електричної дуги.

нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспільного, державного життя і має вищу юридичну силу.

психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам´ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).