Порівняльне конститу ...

(англ. parliament, від фр. parler - говорити) – родова назва вищого колегіального загальнонаціонального представницького і законодав¬чого органу в демократичних державах, який відображає суверенну волю народу і працює на постійній основі (паралельна назва - легіслатура).

1) особа, яка на тій чи іншій підставі є членом парламенту. Такими підставами можуть бути обрання, призначення, обіймання певної посади на державній службі, наявність дворянського титулу тощо. У різних країнах П. називають по-різному: членами парламенту, депутатами парламенту, конгресменами, сенаторами, народними представниками, народними депутатами тощо.

один із двох різновидів конституційної (обмеженої) монархії (поряд з дуалістичною монархією), який характеризує формальним верховенством парламенту в системі організації державної влади. У П.м. влада монарха істотно обмежена у сфері як законодавчої, так і виконавчої влади. Він «царює, але не править». На відміну від дуалістичної монархії, у П.м. центральне місце в системі органів державної влади займає не монарх, а уряд, який не тільки здій¬снює повноваження і прерогативи монарха, а й контролює і спрямовує (через пар¬ламентську більшість) усю діяльність парламенту. П.м. наявна в цілому ряді роз¬винених країн – Австралії, Бельгії, Великобританії, Данії, Іспанії, Канаді, Нідерландах, Новій Зеландії, Норвегії, Швеції, Японії та ін.

різновид республіканської форми правління, який характеризується формальним верховенством парламенту в сис¬темі організації державної влади. У П.р., як і в парламентарній монархії, фактичним центром здійснення державної влади є не глава держави чи парламент, а уряд, глава якого фактично стає першою особою в державі. П.р. як форма правління є досить поширеною. На європейському континенті П.р. існує в Албанії, Греції, Естонії, Італії, Латвії, Словаччині, Угорщині, Чехії, ФРН.

спосіб організації держав¬ної влади, що ґрунтується на принципі верховенства парламенту в системі вищих органів держави. Різновидами П.ф.п. є парламентарна республіка і парламентарна монархія.

дорадчий орган Ради Європи (РЄ). До складу ПАРЄ входять 602 парламентарії, з яких 301 є членами, а 301 – їх заступниками. Парламентарії визначаються національними парламентами відповідно до квот, зафіксованих у Статуті РЄ. Україна представ¬лена в ПАРЄ 12 членами і 12 заступниками.

(лат. petitio, від peto – прошу) – право громадян направляти індивідуальні та колективні послання в органи державної влади, органи місцевого самоврядування, до їх посадових осіб, які повинні дати відпо¬відь на ці звернення. Виділяють три .види П.- пропозиції, заяви і скарги.

це припинення громадянства особи, здійснене з ініціативи уповноваженого державного орга¬ну від імені держави.

зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної про¬грами суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

1) соціальна спроможність людини вільно діяти, само¬стійно обирати вид і міру своєї поведінки з метою задоволення різнобіч¬них матеріальних і духовних потреб людини шляхом користування пев¬ними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами; 2) сукупність природних і невідчужуваних прав, які належать особі від народження і не зале¬жать від її правової належності до конкретної держави (грома¬дянства).