Стратегія політичног ...

 1) курс дій (або утримання від дій), обраний органами
влади для розв’язання певної суспільної проблеми або сукупності взаємопов’язаних проблем; 2) сукупність безпосередніх або опосередкованих
дій уряду, що впливають на повсякденне життя громадян.

 специфічні способи, за допомогою яких політика як
реакція на проблему впроваджується в життя. Як інструменти можуть
використовуватись інструменти податкової, бюджетної, монетарної, конкурентної політики.

1) постійне відстеження прогресу впровадження програми задля
визначення відповідності планові та прийняття необхідних рішень щодо
вдосконалення діяльності; 2) систематичне вимірювання виконавської
діяльності за встановленими критеріями за відповідний відтинок часу

 будь-які зміни в одному або кількох елементах організації. Зміни можуть стосуватися будь-якого елементу процесу організації
(розподіл повноважень; рівень спеціалізації; способи групування; діапазон контролю; механізми координації). Зміни в будь-якому одному
підрозділі організації, зазвичай, впливають на інші підрозділи і на організацію загалом.

 докладний опис заходів, що мають уживатися для реалізації стратегічного плану. Оперативні плани складаються відповідно до бюджетного року і тісно прив’язані до нього та містять чіткі річні завдання.

  міра досягнення проголошених цілей
політики. Результативність свідчить про те, наскільки результати наблизилися до задекларованих цілей.

 систематичний процес, за допомогою якого організація, регіон чи територіальна громада прогнозує та планує свою
діяльність на майбутнє. Стратегічне планування зосереджене на питаннях майбутнього, на забезпеченні довготривалого виживання організації,
регіону чи територіальної громади в умовах змінного середовища. Стратегічне планування є водночас процесом і результатом, оскільки в його
основу покладено: вибір цілей та завдань, що мають привести до кращого суспільства; визначення найдієвішого способу досягнення цілей та
завдань; централізацію влад

системна технологія обґрунтування та ухвалення найважливіших рішень
щодо місцевого розвитку, визначення бажаного майбутнього стану території та способу його досягнення, що базується на ситуаційному аналізі
зовнішнього оточення території та її внутрішнього потенціалу і полягає у
формуванні узгоджених з територіальною громадою дій, на реалізації яких
концентруються зусилля, ресурси основних суб’єктів місцевого розвитку

 процес, результатом якого є визначення стратегії та політики міністерства (ЦОВВ), що забезпечує прийняття рішень, які відповідають досягненню місії, реалізації відповідних його функцій, цілей та завдань. Стратегічне планування для ЦОВВ –
це ключовий елемент стратегії, який допомагає центральним органам
виконавчої влади приймати рішення, узгоджені з підходами щодо досягнення своєї місії, реалізації функцій, цілей та завдань. Стратегічне планування на центральному рівні сприяє перетворенню ЦОВВ з установ,
що реагують на події (як постреакція), в органи, що мають перспективне
і довгострокове бачення та реалізують стратегічні плани, ґрунтуючись
на реальних ресурсних можливостях

 план, що визначає місію відомства, цілі, завдання, курс
дій та очікувані результати у середньо- та довгостроковій перспективі
відповідно до встановлених пріоритетів уряду, які виражаються в програмних документах.