Ландшафтна екологія ...

Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем. Оптимізація ландшафтів. Етапи оптимізації геосистем. Організація територій. Ландшафтно-екологічні пріоритети. Оптимальне співвідношення площ природних та господарських угідь. Оптимальна територіальна структура природних угідь. Ландшафтно-екологічне нормування.

Питання які вивчаються самостійно:

1. Оптимізація ландшафтів.
2. Оптимальна територіальна структура природних угідь.

1. Оптимізація геосистем - це дії, спрямовані на переведення геосистем у стани, в яких вони здатні максимально ефективно виконувати задані функції, не зазнаючи при цьому небажаних змін протягом невизначено довгого часу.Геосистему можна оптимізувати в різних напрямах:

-до максимально ефективного виконання нею деякої виробничої функції (наприклад, аграрної),

-максимізації її пейзажної привабливості,

-максимального збереження та відтворення первісного природного стану тощо.

Першим етапом оптимізації геосистем є визначення ландшафтно-екологічних пріоритетів розвитку регіону. За ступенем значущості окремих функцій регіони можуть суттєво розрізнятися, проте в сучасних умовах для їх усіх найвищий пріоритет мають антропоекологічні функції (забезпечення та відтворення умов середовища, за яких немає загрози для здоров'я та самопочуття людини) та природоохоронні (збереження «живої» природи, стійкість антропізованих геосистем до процесів деградації - ерозії, засолення, дегуміфікації тощо).

Пріоритет другого порядку слід визнати за функцією, відповідно якій геосистем має найвищий природний потенціал. При однаково сприятливих природних умовах для виконання декількох функцій пріоритет слід віддати тій з них, яка пов'язана з меншим екологічним ризиком або надто важлива з економічної точки зору.

Ефективна реалізація пріоритетної функції здебільшого можлива при виконанні геосистемою деяких інших функцій, пов'язаних з нею.

Таким чином, пріоритетність функцій визначається як ієрархія цілей оптимізації:

-функціями першого порядку є природоохоронна та антропоекологічна,

-функції другого порядку - ті, що мають найвищий природний потенціал,

-функції третього прядку - функції, що сприяють виконанню функцій 2-го порядку.

Визначення пріоритетності функцій є основою розробки регіональної екологічної політики, зокрема обґрунтування схем функціонального зонування регіону.

Крім встановлення ландшафтно-екологічних пріоритетів, оптимізація геосистем має ґрунтуватись на визначенні тих станів геосистем, які є для них оптимальними в природному та соціофункціональному відношеннях.

2. Вивчаючи питання щодо визначення оптимального співвідношення площ природних та господарських угідь, слід вернути увагу на те, що,. оскільки основний негативний наслідок зведення лісів та розорання степів -- інтенсифікація ерозійних процесів, необхідну лісистість («цілинність») території можна розрахувати, виходячи з кореляційної залежності між лісистістю та коефіцієнтом стоку. Визначивши значення коефіцієнта стоку, при якому лімітується ерозія (воно близьке до 10-15 %), отримано, що для досягнення таких значень стоку в степу лісистість має складати 10 %, а в лісостепу-15%. Оптимальну лісистість можна орієнтовно визначити також за максимальною величиною приросту підземного стоку в складі водного балансу. В межах України величини оптимальної лісистості зменшуються з північного заходу та півночі на південний схід та південь від 39-40 до 16-17 %. Для зони мішаних лісів оптимальна лісистість складає 23-40 %, лісостепу - 17-23, степу 15-17 %.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає оптимізація ландшафтів Охорона ландшафтних екосистем. Ландшафтний заказник.  Ландшафтний парк. Охорона ландшафтних екосистем у заповідниках?
2. Етапи оптимізації геосистем.
3. Ландшафтно-екологічні пріоритети.
4. Яким є оптимальне співвідношення площ природних та господарських угідь?
5. Оптимальна територіальна структура природних угідь.
6.  Що таке ландшафтно-екологічне нормування?