Трудове право та соц ...

Метою дисципліни «Трудове право та соціально-трудові відносини» є формування у майбутніх фахівців навиків при використанні існуючих правових норм у професійній діяльності для самостійного вирішення завдань у сфері регулювання соціально-трудових правовідносин, пов’язаних із їх виникненням, зміною та припиненням.

Головні завдання навчальної дисципліни полягають у формуванні у студентів системи знань, а також отримання практичних навичок та уявлень, необхідних для розширення кола теоретичних знань студентів у сфері правового регулювання соціально-трудових відносин, а також певних навичок до самостійного застосування студентами положень законодавства в галузі забезпечення захисту трудових прав суб’єктів соціально-трудових правовідносин.

Предметом навчальної дисципліни виступає сукупність суспільних відносин, які складаються в сфері застосування найманої праці, колективні трудові та соціальні відносини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні
знати:

-          понятійний апарат трудового права, його систему й сутність, основні інститути;

-          поняття предмету, методів та системи трудового права;

-          особливості локального регулювання соціально-трудових відносин;

-          поняття «суб’єкт трудового права», його складові елементи, види та зміст правового статусу суб’єктів трудового права;

-          порядок та особливості укладення колективного договору, його сторони та зміст;

-          основні принципи державної політики зайнятості населення;

-          особливості укладення трудового договору, його сторони та їх правовий статус;

-          порядок здійснення переведення, переміщення та зміни істотних умов праці працівника;

-          підстави припинення трудового договору;

-          поняття «робочий час» та «час відпочинку»;

-          особливості правового регулювання оплати праці;

-          порядок та умови притягнення до дисциплінарної відповідальності;

-          підстави застосування матеріальної відповідальності.
вміти:

-          працювати з національними та міжнародними нормативними актами України у сфері праці;

-          застосувати набуті знання під час вирішення практичних питань;

-          знаходити недоліки та порушення міжнародного законодавства та законодавства України в галузі правового регулювання відносин у сфері праці;

-          аналізувати існуючу судову практику в галузі розв’язання спорів між учасниками трудових правовідносин;

-          використовувати наукові праці вчених в галузі трудового права з метою поглиблення набутих знань.

Результатом навчання студентів має стати їх здатність :

-         визначати поняття та особливості суспільних відносин, що підпадають під регулювання трудового права, а також застосовувати методи трудового права;

-          застосовувати джерела трудового права під час вирішення певних питань, які виникають у трудових правовідносинах;

-          застосовувати основні положення нормативно-правових актів для
встановлення правового статусу працівника та роботодавця в трудових правовідносинах;

-          визначати основні положення колективного договору, його зміст та
сторони, наслідки невиконання умов колективного договору

-         застосовувати основні положення нормативно-правових актів щодо
здійснення державної політики в сфері зайнятості;

-         визначати суттєві умови укладення трудового договору, відмінність
трудового договору від трудового контракту;

-         застосовувати положення чинних нормативно-правових актів для
визначення робочого часу та часу відпочинку;

-         визначати поняття та структури заробітної плати, методи її регулювання;

-         вирішувати питання по застосування заходів заохочення та
дисциплінарної відповідальності;

-         вирішувати проблемні питання, що виникають в процесі притягнення
працівників та роботодавця до матеріальної відповідальності;

-         застосовувати положення нормативно-правових актів для вирішення
окремих питань, які випливають із заподіяння життю та здоров’ю у трудовому праві;

-         використовувати набуті знання та положення в процесі розгляду
трудових спорів;

-          застосовувати положення чинних нормативно-правових актів при
вирішенні окремих питань, що виникають під час порушення власником підприємства законодавства про охорону праці.