Лекція 1: Сучасне розуміння здоров’я людини

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>План<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%>:<%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1.  Визначення поняття «здоров’я». Характеристика типів здоров’я: примітивний, постпримітивний, квазімодерний, модерний, посмодерний.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2.  Аналіз показників фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3.  Знання та уміння соціального педагога для успішного впровадження соціальних проектів, спрямованих на формування здорового способу життя. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>1. Визначення поняття «здоров’я». Характеристика типів здоров’я: примітивний, постпримітивний, квазімодерний, модерний, посмодерний.<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Особливе значення у розумінні здоров’я має його визначення. Історія розвитку знань про здоров’я нараховує понад 2000 років. Біля витоків формування світоглядної думки про збереження найбільшої цінності, якою є здоров’я людини, стоять древньогрецькі філософи (Геракліт, Демокріт, Платон, Аристотель, Гіппократ та ін,). Аристотель підкреслював, що «здоров’я людини – щастя». Гіппократ розумів організм людини як єдине ціле, надавав великого значення питанням етики, поведінки, приділяючи увагу як організму, його природі, так і оточуючому середовищу, умовам життя, гігієнічному режиму.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Клавдій Гален систематизував і узагальнив знання древніх греків і римлян про здоров’я в одному з своїх трактатів. Основним у його твердженні є те, що кожен член суспільства може зберегти своє здоров’я, якщо буде вести здоровий спосіб життя, не маючи шкідливих звичок. Люди здорової конституції хворіють в результаті нестриманості, неосвіченості і зневажливого ставлення до здоров’я. Проте Гален дещо звузив означення здоров’я, обмежив його лише відсутністю болю.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>В Уставі Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) наводиться визначення: «Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних вад».<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Є. Булич, І. Муравов (1997), працюючи над розробкою вчення про здоров’я, наводять 79 означень здоров’я, що запропоновані спеціалістами різних країн. Критичне осмислення безлічі визначень стану здоров’я свідчить про те, що це поняття багатобічне.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%><%2-%-2%>Здоров’я <%5-%-5%>– це природна, абсолютна життєва цінність, яка займає верхню ступінь на ієрархічній градації цінностей, а та­кож у системі таких категорій людського буття, як інтереси, ідеали, гармонія, краса, зміст і щастя життя, творча праця, програма і ритм життєдіяльності. Із зростанням добробуту населення, задоволення його природних первинних потреб (у їжі, житлі тощо), усе більше буде зростати відносна цінність здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Поняття «хвороба» і «здоров’я» тісно пов’язані між собою. Вимірити здоров’я і хворобу важко, а провести між ними чітку межу практично неможливо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) сказано, що здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних недоліків. Проте не слід плутати поняття «здоров’я індивідуума» (людини) і «здоров’я населення».<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Здоровою може вважатися людина, яка відрізняється гармонійним фізичним і розумовим розвитком і добре адаптована до навколишнього фізичного й соціального середовища. Вона цілком реалізує свої фізичні та розумові здібності, може пристосовуватися до змін у навколишньому середовищі, коли вони не виходять за межі норми, і вносить свій внесок, співрозмірний з її здібностями, у добробут суспільства.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Здоров’я людини залежить від багатьох факторів – як природних, так і соціально обумовлених. Експерти ВООЗ визначили орієнтовне співвідношення різних чинників забезпечення здоров’я сучасної людини, виокремивши як основні чотири похідні:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• генетичні чинники (20 %);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• стан навколишнього середовища (20 %);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• медичне забезпечення (8 %);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• умови та спосіб життя людей (52 %).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ступінь впливу окремих чинників різної природи на показники здоров’я залежить від віку, статі та індивідуально-типологічних особливостей людини. Серед найзначніших чинників, які істотно впливають на здоров’я сучасної людини, особливе місце займає спосіб життя. Здоров’я населення на 50 – 55 % визначається саме способом життя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Спосіб життя –<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> це одна з найважливіших біосоціальних категорій, які інтегрують уявлення про певний вид (тип) життєдіяль­ності людини. Спосіб життя характеризується особливостями повсякденного життя людини, які охоплюють його трудову діяльність, побут, форми використання вільного часу, задоволення матеріальних та духовних потреб, участь у суспільному житті, норми та правила поведінки. Спосіб життя – один з критеріїв суспільного прогресу, це – «обличчя» людини.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Спосіб життя може бути також охарактеризований ступенем відповідності форм життєдіяльності людини біологічним зако­нам, який сприяє (або не сприяє) збереженню його адаптаційних можливостей,  а також  виконанню  біологічних та  соціальних функцій.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>За визначенням ВООЗ, спосіб життя – це спосіб існування, заснований на взаємодії між умовами життя і конкретними мо­делями поведінки індивіда.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Можна виокремити обставини, що зумовлюють протиріччя між еволюційним  розвитком  людства  і  нинішнім  способом життя:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>– зниження рухової активності сучасної людини нижче рівня, який забезпечує виживання в еволюції організму;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>– протиріччя між руховою активністю, яка знижується, і всезростаючим навантаженням на мозок людини, зі зростаючою пе­ренапругою його центральної нервової системи, вищої нервової діяльності та психіки;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>– комфортні умови існування зі зниженням функціональних можливостей організму і розвитком детренованості адаптаційних механізмів; порушення балансу природних харчових компонентів у бік збільшення у харчуванні питомої ваги ненатуральних і синтезованих речовин.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Хвороби сучасної людини обумовлені насамперед способом життя і повсякденним поводженням. Збільшення очікуваної середньої тривалості життя на 85 % пов’язують не з успіхами медицини, а з поліпшенням умов життя і праці, раціоналізацією життєдіяльності населення.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Найбільш повно взаємозв’язок між способом життя і здоров’ям відображається в понятті «здоровий спосіб життя».<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Енергоспоживання та історичні типи здоров'я. У міру розвитку людства від первіснообщинного ладу до наших днів люди опановували все новими джерелами енергії - від багаття в печері людини кам'яного віку до атомного реактора, що різко змінювало характер взаємини людських спільнот з навколишнім середовищем, при цьому змінювалося і здоров'я населення.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Енергоозброєність різних країн збільшувалася нерівномірно. Цей процес став особливо помітний з початку індустріальної епохи. Можна сказати, що помітна зміна величини енергоспоживання в тій чи іншій країні було певним індикатором, знаком зміни суспільних відносин.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Кожному історичному етапу розвитку країни відповідає певний соціально-історичний тип популяційного здоров'я, який характеризується типовим тільки для нього поєднанням кардинальних ознак здоров'я (середньою тривалістю життя, загальної та дитячої смертністю, своєрідним поєднанням причин смерті, захворюваності, інвалідності).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. <%2-%-2%>Прімітівний тип здоров'я<%5-%-5%> - просте виживання популяції під постійною загрозою насильницької смерті. Цей тип характерний для груп людей, які жили в умовах економіки привласнення (мисливці, збирачі, рибалки). У них був вкрай низький рівень енергоспоживання - від 0.012 до 0.046 ГДж / добу на людину (4.4 - 16.7 ГДж на рік). Середня тривалість життя не перевищувала 20 - 22 років. Дитячу смертність становила 500 і більше на 1000 новонароджених.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. <%2-%-2%>Постпрімітівний тип<%5-%-5%> - порівняно коротке життя більшості населення з високою ймовірністю передчасної смерті від періодично виникаючих епідемій гострозаразних хвороб і несприятливого перебігу соматичних захворювань. Це тип здоров'я з'явився після неолітичної революції і характерний для землеробів і скотарів. Енергоспоживання у них коливалося в досить широких межах від 0.05 ГДж / добу (18,2 ГДж на рік) в період античності до 0.10 - 0.12 ГДж / добу (36,6 - 43,8 ГДж на рік) на етапі пізнього феодалізму. Тривалість життя, як правило, коливалася в межах від 20 до 30 років і, у всякому разі, майже ніколи не перевищувала 35 років. Смертність немовлят досягала 200 і більше на 1000 новонароджених.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. <%2-%-2%>Квазімодерний тип<%5-%-5%> (наближається до сучасного типу здоров'я в розвинених країнах) - досить тривала життя більшості населення при передчасної підвищеної смертності частини людей в молодих і допенсійному віках від серцево-судинних і онкологічних захворювань, а також від травматизму. Він характерний для індустріально-аграрних країн. Енергоспоживання в цих регіонах на ранньому етапі індустріальної епохи становило близько 0.2 ГДж / добу (73 ГДж на рік), досягнувши 0.4 ГДж (146 ГДж / рік) до початку XX століття. Тривалість життя складає 65 - 68 років. Дитяча смертність знаходиться в межах 20-30 на 1000 новонароджених<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. <%2-%-2%>Модерний тип<%5-%-5%> - сучасний тип здоров'я населення економічно розвинених країн, де енергоспоживання на 1 людину становить 0.7 - 0.9 ГДж / добу (255,5-328,5 ГДж на рік). При модерном типі популяційного здоров'я тривала життя більшості населення характеризується надійної та ефективної працездатністю і здоровою старістю. Серед основних причин смерті - серцево-судинні та онкологічні захворювання, смертність від яких, завдяки успіхам медицини, відсунута на літні віку. Тривалість життя дорівнює 75 - 80 рокам, а дитяча смертність не перевищує 8-10 випадків на 1000 новонароджених.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. <%2-%-2%>Постмодерний тип здоров'я<%5-%-5%> - повноцінна радісне життя всього населення. Цей тип з'явиться в країнах постіндустріального етапу цивілізації при енергоспоживанні на одну людину перевищує 1 ГДж / добу (365 ГДж на рік). На початковому етапі існування даного типу здоров'я середня тривалість життя населення буде не нижче 82- 85 років, а дитяча смертність не перевищить 3 4 на 1000 новонароджених. В даний час практично всі типи здоров'я від примітивного до модерного існують на нашій планеті, але співвідношення територій, зайнятих тим або іншим типом здоров'я, різко змінилося. Цікаво, що енергоспоживання у людських спільнот з примітивними типами популяційного здоров'я приблизно відповідають тим же самим рівням, який був у них в далекому минулому.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>2. Аналіз показників фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я.<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Фізичне здоров’я - стан гомеостазу, динамічної рівноваги різних органів, систем і організму людини в цілому. Іншими словами, фізичне здоров'я - це нормальне функціонування організму людини, кожної його системи, органу, тканини, клітини, яке визначається за різноманітними показниками.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Антамонов Ю.Г., Котова А.Б., Бєлов В.М., 1993, Магльований А.В., 1993, стверджують, що "фізичне здоров'я людини - це стан організму, при якому інтегральні показники функціональних систем лежать в межі фізіологічної норми і адекватно змінюються при взаємодії людини з середовищем".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Психічне здоров'я<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – це стан мозку людини, при якому забезпечується адекватна емоційна, інтелектуальна, свідомо-вольова взаємодія з зовнішнім середовищем.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Психічне здоров'я складається з інтелектуального, емоційного, характерологічного. Якщо людина має розвинуту емоційну сферу; увагу, сприйняття, мислення, запам'ятовування і на високому рівні, керуючись власною свідомістю, характером, волею адекватно (відповідно) проявляє їх в різних ситуаціях життєдіяльності, така людина перебуває у стані психічного добробуту.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Складові психічного здоров'я<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - емоційна, інтелектуальна, свідомо-вольва оцінюються за допомогою опитування пацієнта, різноманітних психологічних тестів, фізичних, біохімічних, гістологічних методів обстеження.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Духовне здоров'я - це<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> стан свідомості психіки людини, узгоджений з вимогами законів природи, суспільства, мислення; сутністю свого буття і призначення в світі. Дух - притаманна людині здатність бути самосвідомим суб'єктом мислення, почуттів і волі, що виявляється в цілепокладанні та творчій діяльності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Висхідним моментом формування змісту духовності є знання. Духовність людини - це її світобачення, розуміння світу, тих процесів і закономірностей, що розгортаються в ньому. У кожної людини своя ду­ховність, світобачення. Здорова світоглядність людей формує соціальний і фізичний добробут.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Духовність людини не є відірваною від практичної діяльності, а тісно з нею пов'язана. Як людина розуміє світ, які в неї знання, вміння, навички; які в неї сформовані переконання, таким чином вона буде поступати, діяти, такою буде її життєдіяльність. Звичайно, буває що люди поступають і всупереч своїм переконанням. У цьому разі розвивається внутрішній конфлікт особистості, вона не задоволена собою, шукає можливості виправити ситуацію.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Соціальне здоров'я - це<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> соціальні умови і відносини людини у суспільстві, що узгоджуються з законами природи і сприяють розвиткові життя та діяльності людей. Людина є здоровою лише при наявності нормальних матеріальних, духовних умов, а також відносин між людьми, між людиною й суспільними інституціями у різних сферах життєдіяльності (родинно-побутовій, навчальній, виробничій, на дозвіллі). Разом з тим, створені людьми умови й відносини не можуть суперечити природним закономірностям, бо, в іншому випадку, це призведе до погіршення здоров'я. Матеріальні надбання і людські відносини обов'язково мають узгоджуватися з законами природи, суспільства.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Розвиток здоров'я людини розглядають у онтогенетичному (індивідуальний розвиток від моменту передачі спадкової інформації до смерті) і філогенетичному (історичний розвиток) аспектах. На розвиток здоров'я людини впливає внутрішнє середовище людини, а також зовнішнє - природні та соціальні чинники.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Генетичне (спадкове) здоров'я<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - здоров'я, яке передається від батьків дітям. Вірніше сказати, спадкова інформація передається не лише від батьків дітям, а від прадідів - бабусь через батьків нащадкам. Відомо, що гени змінюють свою будову, отже і функцію інформації, під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Чинники з оточуючого природного, соціального середовища, до дії яких не може адаптуватися організм, зокрема статеві органоїди, клітини, призводять до непередбачуваних змін у статевих клітинах, у зародку.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Від народження до першого зрілого віку зростають психофізіологічні морфо-функціональні, енергетичні, адаптаційні можливості організму людини. Збільшується зріст, маса тіла, органи людини, їх функціональні можливості, резерви.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У віці 25 років психофізичне здоров’я людини визначається як ідеальне здоров'я. Психологічні, фізіологічні показники людей цього віку свідчать про високі функціональні, адаптаційні можливості молодих людей. У цьому віці люди мають високу фізичну і розумову працездатність, значний життєдіяльнісний потенціал. У зрілому віці психофізичні морфологічні, функціональні показники стабілізуються, а з часом і поступово починають знижуватися. У літньому, старечому віці інволюційні процеси зростають, ще більше, знижуються морфо-функціональні, адаптаційні властивості організму. Одночасно, слід зазначити, що люди молодого віку не мають ще достатнього власного життєвого досвіду, практичних знань у виробничій, науковій, освітній, побутовій та інших сферах життєдіяльності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Отже, здоров'я - це стан людини<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>, який характеризується відсутністю хворіб і пошкоджень; фізичним, психічним, соціальним добробутом; взаємо­зв'язком функцій організму, високою енергетикою; адекватною взаємодією з природним і соціальним середовищем, свідомістю і життєвою активністю, діяльністю; гармонійним розвитком, високою працездатністю, фізичною підготовленістю, здатністю адаптації до умов зовнішнього середовища, відтворення здорового потомства, тривалістю життя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Видова тривалість життя людини за даними українського інституту геронтології знаходиться в межах 100-130 років. Людський організм запрограмований на старість, але не є запрограмованим на смерть. Старість знижує рівень морфо-функціонального стану організму людини, позбавляє організм захисних пристосувань. Шлях продовження життя - відсунення початку старіння, підвищення морфо-функціонального рівня систем організму, власних адаптаційних можливостей, працездатності, а також, захист від дії негативних чинників зовнішнього середовища.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Стан хвороби це "життя при ненормальних умовах"<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - найкоротше з відомих визначень, що належить Р. Віхрову. На поняттях здоров’я і пошкоджень ми більше зупинимося у розділі “хвороби та пошкодження”.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Хвороба - це<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> паталогічний процес. Хвора людина втрачає активну самостійність у реалізації своєї життєвої установки, втрачає оптимальний зв’язок із середовищем і отчуючим її соціумом. Хвороба є пріоритетом медицини її теоретичної та практичної сторони. Медицина займається саме хворою людиною, а не її здоров’ям. Вона виліковує людину, повертаючи їй здоров’я. Але, маючи конкретний предмет наукового пізнання (хвороба), медицина не може забезпечити досягнення високих показників здоров’я населення.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Хвороба має конкретне, доступне описання: назва, особливості розвитку, симптоматика, діагностика, розповсюдженість, лікування, профілактика.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Здоров'я -<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> абстрактно-логічна категорія, яка може бути описана різними модельними характеристиками.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Наприклад: початкові стадії атеросклерозу або злоякісних новоутворень не проявляються симптоматично, а фактично людина вже нездорова.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Наприклад: одна й та сама людина за станом „норми” може працювати бухгалтером, вчителем, але не пілотом, водолазом. Справа в тому, що „фізіологічна норма”, ще не відображає стан здоров’я. Принцип „норми” не може бути використаним і з тої причини, що на сьогодні можна говорити про різні рівні здоров’я у цілком здорової людини.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Здоров’я як динамічний стан, що дозволяє проявитися якомога більшій кількості видоспецифічних функцій при економічній витраті біологічного субстрату, тобто здоров'я - це здатність індивіда проявляти свої біологічні та соціальні функції.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Між станом здоров’я та хворобою існує перехідний, або „третій стан”, який додатково поділяють на перед хворобу та недемонстративні патологічні процеси.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Головна ознака передхвороби - можливість розвитку патологічного процесу внаслідок зменшення резервів здоров’я, коли кількісні зміни переходять у якісні.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Відомий вчений і теоретик медицини А. Струков взаємопов’язував поняття здоров’я і свободи людини. Згідно з його вченням, хвороба - це порушення нормального (оптимального) способу реалізації потреб (матеріальних, духовних).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Перед хвороба і хвороба характеризуються частковим порушенням внутрішнього порядку, гармонійності системи, зниження її функцій.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Кожна хвороба - порушення законів життєдіяльності організму, законів природи (за Г. Шелтоном). Людина, яка живе за законами Природи та Космосу, не підвладна хворобі ні на фізичному рівні, ні на психічному. Вона живе в гармонії з навколишнім середовищем і своїм внутрішнім духовним „Я”.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Здоров’я фізичного тіла залежить від енергетичної, емоційної, інтелектуальної та духовної сфер людини.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Людина є здоровою, якщо вона цілісна та гармонійна з Природою й Космосом, живе у відповідності зі своїми духовними завданнями. Хвороба не є якоюсь заразою, що проникає ззовні, чимось відокремленим від людини. Адже ми щоденно вступаємо в контакт із великою кількістю збудників хвороб і не хворіємо, доти не станемо сприятливим до хвороби.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Петленко П. (1998) та інші науковці вказують, що на наше здоров'я впливає:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- людський фактор - 25% (фізичне здоров’я -10%, психічне - 15%);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- екологічний фактор - 25% (екологія - 10%, ендоекологія - 15%);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- соціально-педагогічний фактор - 40% (спосіб життя);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- медичний фактор - 10%.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Коростильов Б. (1992) вказує, що основними, формуючими здоров'я факторамиє:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Ритмічність в праці і відпочинку, ритмічність в житті;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Достатня рухова активність і загартованість;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Раціональне харчування;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Вміння боротися з впливом стресу;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Профілактика самоотруєння.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Відомі науковці підкреслюють, що стан здоров’я формується не за допомогою медичного обслуговування, чим відає Міністерство охорони здоров’я (яке вірніше назвати Міністерством по боротьбі з хворобами); а іншими факторами. Зокрема, здоровим способом життя (руховою активністю, загартовуванням, раціональним харчуванням), екологічними, генетичними факторами. Поряд з цими факторами, здоров’я людей формується потоком інформації, освітою, духовністю, соціально-педагогічними, психологічними чинниками.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>3. Знання та уміння соціального педагога для успішного впровадження соціальних проектів, спрямованих на формування здорового способу життя. <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Входження України у новий період становлення всіх сфер соціального розвитку, відновлення державності, відродження багатого культурно-історичного досвіду та традицій національного виховання висуває проблему гармонійного фізичного і духовного розвитку молодого покоління, соціалізації його як особистості. Такий стиль життєдіяльності спрямований перш за все на підтримку та збереження здоров`я фактично здорових людей. Звичайно, саме у молодому віці повинна прищеплюватись та виховуватись мотивація до такого способу життя, його доцільність та необхідність.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Основні шляхи формування ЗСЖ дітей та молоді це:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- сім’я та батьки;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- навчальні заклади (програмні та факультативні навчальні курси);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- позашкільні заклади, в тому числі заклади фізичної культури та спорту;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- центри соціальних служб для молоді;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- оздоровчі та медичні установи;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- програми за місцем проживання, що ініціюються державними установами;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- програми та проекти різноманітних громадських організацій;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- інформаційні заходи через ЗМІ та інші джерела інформації.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>За участі соціальних педагогів Соціальної служби для молоді реалізуються такі програми профілактичної спрямованості: <%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• проведення вуличних ігротек; <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• проведення тематичних дискотек; <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• проведення виїзних засідань молодіжного клубу-кафе; <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• робота з кризовими категоріями молоді: дітьми, які позбавлені батьківської опіки, дітьми-інвалідами, наркозалежними особами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Політика та заходи по формуванню здорового способу життя передбачають програми та проекти, що розраховані на широкий загал дітей та молоді, на батьків, на окремі групи ризику чи групи спеціальної уваги молоді та батьків, а також – на фахівців, що працюють з молоддю. Тому в одних випадках робота побудована лише як виховна і профілактична, в інших – як виховна та корекційна або навіть виховна та лікувально-корекційна. Окремі проекти реалізуються як освітні або тренінгові.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Як правило, вітчизняні проекти по формуванню здорового способу життя ініціюються державними установами, переважно спеціалізованими (освітянськими, молодіжними, медичними, соціальними тощо) і тими з різноманітних громадських організацій, які дістали підтримку міжнародних організацій, фондів тощо. Розглянемо деякі існуючі проекти за різними напрямами, що сприяють формуванню здорового способу життя дітей та молоді.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Навички, закладені у дитинстві, формуються на рівні підсвідомості на все життя. Якщо поглянути на шкільний вік, то тут є два напрями діяльності по формуванню здорового способу життя молодого покоління: це діяльність школи у цьому напрямі та різних позашкільних навчально-виховних закладів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Чотири роки в Україні діє програма валеологічної освіти. Це дуже короткий термін для того, щоб можна було робити ґрунтовні висновки про якість одержаної освіти та її вплив на повсякденну поведінку. Валеологія, як шкільний предмет, сприймається досить неоднозначно і батьками, і вчителями. Останнім часом з`являються критичні статті у пресі стосовно викладання валеології у школі. Але ніхто не сумнівається в тому, що валеологічні знання дуже потрібні. Адже валеологія це не просто шкільний предмет, а своєрідна філософія здорового способу життя, це той предмет який має дати не тільки знання про власний організм, а й сформувати навички життя у напрямі зміцнення та збереження здоров`я. І саме в цій площині полягає ще одна проблема: мало підготувати викладача з цього напряму, треба, щоб валеологія стала філософією його особистого життя. Адже важко очікувати від підлітків засвоєння шкідливості паління, якщо сам викладач не може позбутися цієї звички і діти про це знають.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що більш перспективний і економічно вигідний для суспільства шлях по збереженню здоров`я пов`язаний з широким впровадженням профілактичних технологій. Наприклад, у Фінляндії за рахунок позитивних змін у способі життя домоглися знизити показники захворюваності на серцево-судинні недуги і смертності від них на 50%. Про це свідчать і результати багаточисельних епідеміологічних досліджень: визначальними факторами формування та зміцнення здоров`я, попередження захворювань є умови та спосіб життя (більш ніж на 50%).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>За кордоном такі проекти ініціює, як правило, одна (або декілька разом) з нижченаведених організацій:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- недержавні організації (з проблем молоді, дітей, інвалідів, літніх людей, з місцевих проблем культурного, мистецького, етнографічного спрямування, благодійні, притулки для літніх, центри денної дитячої опіки тощо);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- державні (муніципальні) організації (центри відвернення кризових ситуацій, служби місцевого комунального господарства, зайнятості і професійного навчання, правоохоронні, підтримки місцевого бізнесу, соціального захисту різних контингентів, культурні, освітні заклади тощо);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- бізнес-структури (кредитні спілки, банки, компанії з обслуговування, будівництва, благоустрою тощо);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- релігійні організації (церкви різних конфесій, релігійні громади і об`єднання).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ініціатива перелічених організацій підтримується, керується і координується в різних країнах за різними моделями. Наприклад, в Канаді (Міністерство охорони здоров`я провінції Саскачеван) є посади фахівців, які відповідають за ФЗСЖ. Вони постійно аналізують дані звітів лікарень, поліцейських осередків, соціальних служб, місцевих засобів масової інформації. В результаті аналізу вони визначають факт існування і вагомість конкретної, нагальної на цей час у даній місцевості проблеми, що має вплив на здоров`я населення. Далі створюються тимчасові робочі групи з фахівців різного профілю, що обізнані з даної проблематики, опрацьовується та впроваджується в життя план заходів щодо подолання даної проблеми, ведеться пошук партнерів із числа вищезгаданих організацій. За іншою моделлю самі організації ініціюють проекти ФЗСЖ, а державні служби консультують, координують діяльність, підтримують ресурсами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Нижче скорочено анотовані деякі найбільш типові проекти, що реалізуються в Канаді:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Національна організація з офісами у кількох містах фінансує і підтримує проекти, що спираються на громаду й спрямовані на розв`язання проблем молоді. До керівної ради такої організації у кожному місті входять не менш як 50% представників молоді.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Громадський центр використовує молодь для дослідницької діяльності в організаціях та інститутах громади. Молоді люди опитують керівників або адміністраторів у церквах, школах, лікарнях, бізнесових фірмах, центрах охорони здоров`я та інших організаціях. Наприкінці літа молодь скликає форум громади, на якому повідомляється про ресурси, наявні в їхній громаді.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· П`ятдесят п`ять громадських організацій утворюють коаліцію, щоб використати 600 молодих людей для розбудови їхнього міста. Молоді люди залучаються до проектів, які реалізуються поблизу від їхніх домівок: побудови зацементованого баскетбольного майданчику біля церкви, реконструкції будинків, розпису стін, виготовлення ляльок для параду, організації “токсичного обстеження” екологічно небезпечних околиць міста та просвіти мешканців з проблем здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· центрі відвернення кризових ситуацій молодь і дорослі наділяються однаковими обов`язками. Молоді люди входять до ради директорів, надають консультації з проблем захворювання на СНІД, обслуговують 24-годинну “гарячу лінію”.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди володіють і управляють кредитною спілкою, працюють касирами і входять до керівної ради, скликають збори, планують політику надання позик та вікових обмежень, набирають інших молодих людей і надсилають регулярні бюлетені членам. До спілки входять 110 членів, кожен з них сплачує мінімальний внесок у сумі 12 доларів США.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди утворюють Клуб лідерів у своїй місцевості. Члени клубу ухвалюють власну конституцію і планують, наприклад, таку діяльність, як збирання в околиці матеріалів, які піддаються переробці.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Персонал та менеджери - резиденти у своїх заходах щодо розв`язання житлових проблем добирають молодих людей для участі у 6-місячній програмі придатності до лідерства. По завершенні такого підготовчого курсу молоді люди одержують дипломи лідерів. Вони створюватимуть і реалізовуватимуть післяшкільні та суботні вечірні програми для інших молодих людей даної місцевості.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Церква надає свої приміщення для розміщення дитячого садка у її будівлях. Ця дитяча програма допомагає церкві сплатити свої рахунки і дає їй нагоду для лідерства, бо члени церковної ради тепер входять і до керівної ради садка.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Недержавна організація, що опікується потребами молоді, допомагає церкві запровадити молодіжну програму у місцевій церковній громаді.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· У більшості громад існують різні культурні організації, що опікуються специфічною етнічною спадщиною своєї місцевості. Ці організації завжди охоче залучають до своєї діяльності молодь, адже саме молодь має взяти на себе відповідальність за збереження етнічної спадщини для майбутніх генерацій.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Група молоді об’єднує півтори сотні молодих людей для відновлення невеличкого парку. Головна мета їхньої праці - відновити занедбаний громадський центр у парку, щоб зробити його придатним для подальшого використання, а крім того, молоді люди планують розпочати у цьому місці деяку діяльність з бізнесу. Працівники поліції допомагають молоді винайти кошти і виправити відповідні документи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди придбали у свою власність порожню ділянку землі й перетворюють її на дитячий скверик. Вони прикрасили стіну церкви, з боку парку величезним розписом і реконструюють церковний підвал, щоб відкрити там молодіжний центр.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди працюють у громадському центрі, виконуючи роботу, спрямовану на потреби громади: один виконує обов`язки історика громади, другий працює з адміністрацією парку, організовуючи спортивні команди і турніри.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· У межах програми, координованої міським муніципалітетом, три тінейджери, які прагнули влаштуватися на роботу, працювали влітку у місцевій бібліотеці, де не вистачає персоналу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Школярів, котрі беруть участь в освітній програмі своєї місцевої бібліотеки, заохочують стати вчителями для інших школярів, які щойно прилучилися до цієї програми.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Бібліотекар укладає список поштових адрес молодих людей, які відвідують бібліотеку, щоб вони могли одержувати інформаційний бюлетень про діяльність бібліотеки і їх можна було б запросити увійти до консультативної ради.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Департамент поліції організує консультативну молодіжну комісію, щоб ознайомитися з поглядами молоді на проблеми поліції, змінити сприйняття молоді дорослими і надати молодим змогу стати лідерами громади. Департамент фінансово підтримує також проект спілкування між ровесниками та заміські поїздки з ночівлею, які їх організує молодь.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Група молоді започаткувала ініціативу "Безпека на вулицях”, щоб запобігти участі своїх ровесників у вуличних бандах. У партнерстві з поліцією ця група організує форуми для громади, влаштовує так, щоб їхні центри були відкриті для відвідувачів щоп`ятниці від 9 вечора до 1 ночі, організує форуми молоді, підтримує зв‘язки зі школами, ремонтує приміщення для родин із низькими прибутками. Одна із шкіл попросила цю групу навіть здійснити обшук серед школярів, щоб виявити зброю, якою ті незаконно тримали.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди беруть участь у щорічній конференції, яку організує управління окружного шерифа. Молоді люди влаштовують семінари, де діляться досвідом роботи, яку вони виконують задля блага своїх громад.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Коаліція, складена з батьків, учителів, школярів комунального коледжу та корпорації комунального розвитку, спонсує навчальну програму в 3 ремісничих училищах, щоб поєднати там традиційне навчання з практичними економічними заходами. Учні порядкують у кредитній спілці, в крамничці навчальних матеріалів та у закладах студентського харчування.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Близько 60 молодіжних лідерів проходять курс підготовки до реалізації навчальної програми для 700 молодших дітей. Ця навчальна програма має на меті розвинути в дітях почуття власної гідності через низку нетрадиційних уроків і в такий спосіб відвернути їх від злочинної діяльності, участі у вуличних бандах та споживання наркотиків. Цей процес спонсується комунальним коледжем та місцевою поліційною дільницею.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Учні 5 і 6 класів беруть участь у новаторській навчальній програмі, що передбачає екскурсії по навколишніх кварталах із метою обстежити стан будівель та ознайомитися з процесом комунального планування. Згодом школярі організують власні екскурсії, під час яких збирають відомості про свою громаду. Коли муніципальна влада їхнього міста виступила з пропозицією знести старий амбар і побудувати там стоянку автомобілів, 90 школярів прийшли до мерії з інформацією про історичне значення амбара для їхньої громади.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молодь будує власну кав`ярню. Місце для будівництва надається організацією місцевих бой-скаутів, і сама ж таки молодь винаходить всі ресурси, необхідні для будівництва. Місцеві бізнеси постачають деревину та інші матеріали, молодь звертається з проханням допомогти порадою до місцевих професійних спілок та підрядчиків.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молодь сприяє економічному розвитку своїх громад, займаючись облаштуванням житлових будинків. Вони одержують платню і заробляють шкільний кредит. Промислова рада, утворена з представників місцевих бізнесів, надає сировину, а також допомагає молоді консультаціями та професійним навчанням, організує для неї екскурсії. Чимало молодих людей після цього досвіду розпочинають власну справу або наймаються на працю до представників місцевих бізнесів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Банк колекціонує та організує виставки мистецьких витворів місцевої молоді. Чимало молодих людей залучаються до літньої програми мистецької та ремісничої творчості. Потім вони продають свої вироби на виставці, яку організує банк.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди використовують деревину, незаконно вивантажену на порожньому будівельному майданчику в їхній місцевості, й розпочинають ділові оборудки з дровами. Вони друкують рекламні листівки, встановлюють контакти з компаніями по благоустрою місцевості й постачають свою деревину тим організаціям, які нею торгують. Молоді люди працюють за комісійні й багато з них заробляють на тиждень від 100 до 300 доларів США. Молоді люди навчилися також виготовляти та збувати всілякі вироби: оздоблені шовком теніски з місцевими краєвидами, поштові листівки ручної роботи, ялинкові прикраси, морозиво з кокосового горіха, гній на добриво, дерев`яні скалки.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Дім обслуговування потреб громади знаходить для молоді інтернатури у місцевих інституціях і налагоджує навчальні відносини з роботодавцями. Молоді люди працюють за плату протягом 10 годин на тиждень.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Студенти, які беруть участь у молодіжній підприємницькій програмі, виготовляють теніски, кашкети та шкарпетки, які вони продають членам громади. Вони самі розмножують малюнки й на кінець літа заробляють близько 60 доларів США.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молодь, яка бере участь у літній програмі комунального центру, навчається різних ремесел, що дають їй змогу розпочати власну справу. Молоді люди виготовляють і продають календарі, знімають відеофільми з метою збирання коштів і розпочинають бізнес.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Фундація, що діє у масштабах усього штату, вирішує зробити молодих “партнерами у філантропії”, щоб надати їм можливість ухвалювати у своїх громадах рішення щодо проектів, які потребують фінансової підтримки. Фундація ідентифікувала 10 груп молоді й дала кожній по 100 доларів США, щоб вони за власним вибором профінансували якісь неприбуткові організації.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди організували спілку молодих та дорослих для лобіювання в муніципальній раді з наміром профінансувати програми молодіжної зайнятості.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди утворюють антикримінальний патруль у своєму кварталі. Вони наглядають за майданчиками для гри, розбороняють бійки, у разі потреби закликають утрутитися дорослих, опікуються місцевими мешканцями похилого віку. Ці молоді люди також контактують із іншими молодіжними групами, заохочуючи їх до подібних заходів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Організації, що опікуються незаможними знедоленими, інвалідами, наркоманами, хворими, охоче залучають молодь. Завдяки своїй енергії та ентузіазму молоді люди часто можуть бути в особливій пригоді, коли йдеться про налагодження відносин з найбільш маргіналізованими членами суспільства. Лідери громади завжди повинні мати це на увазі і запрошувати молодь взяти участь у заходах залучення представників маргінальних груп до активного життя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Діти, яких батьки залишають самих удома і яким дуже сумно або просто хочеться погомоніти, можуть зателефонувати громадянам похилого віку, що передбачено програмою "Бабусю відгукнися”.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Деякі жінки та чоловіки з притулку для літніх беруть до себе дітлахів із сусіднього центру денної дитячої опіки. Цьому партнерству сприяє департамент старості.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Навесні по суботах люди похилого віку зустрічаються з молоддю, беручи спільну участь у всіляких іграх, різних видах діяльності, написанні віршів. Опубліковано книжечку під назвою "Квіти й холодний бетон”, де надруковано поезії багатьох учасників таких зустрічей.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· 18-річний керівник організує менших дітей у комітети, які беруть на себе обов`язок поліпшити життя людям, що мешкають у багатоквартирних будинках. Вони доглядають літніх жителів, замальовують забруднені всілякими написами стіни.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди прибирають і прикрашають територію, на якій люди живуть, садять кущі та квіти і планують доглядати їх у майбутньому.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Учні середньої школи працюють учителями й вихователями менших дітей, що беруть участь у позашкільній програмі, яку здійснює Дім обслуговування потреб громади.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молодь забезпечує 45 дітей (з місцевих центрів опіки та безпритульних) навчальною програмою, яка передбачає заняття двічі на тиждень, проектами вивчення різних ремесел та програмою відпочинку.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Громадська організація готує з учнів середньої школи добровільних учителів для школярів 6-8 класів. Крім того, ці молоді люди організували клуб лідерства для обговорення проблем, що стосуються їхньої громади, там вони приймають резолюції, які потім зачитують на Молодіжній асамблеї штату.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· На зборах місцевої молоді учні середньої школи провели навчальний семінар для інших дітей, які бажають опрацювати проекти для успішного переходу молодших учнів середньої школи у старші класи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· У деяких містах організовано молодіжні ради, вони обстоюють програми для молоді й консультують муніципальну раду з молодіжних проблем. Наприклад, одна комісія складається з 11 членів віком від 13 до 17 років. Молодь звітує безпосередньо перед муніципальною радою та мером. Вони мають річний бюджет у сумі 7500 доларів США, який витратили торік на організацію молодіжної конференції.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Місцеві компанії забезпечують молодих митців та охочу молодь фарбами з метою залучити їх до співпраці у розписі стін та мурів за місцями проживання громади.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· Молоді люди прилучаються до діяльності місцевого притулку для молоді, готуючи там деякі страви. Потім вони вирішують зробити для притулку рекламний відеофільм. Вони пишуть сценарій, знімають фільм і налагоджують контакти з місцевою телефонною компанією, щоб тиражувати і розповсюдити його.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>· У молодіжному центрі громади молоді люди проводять час, а згодом створюють групи для реалізації своїх творчих задумів. Одного з них включають до ради директорів, і молодь відвідує школи, де організує тематичні театралізовані вистави і обговорення проблем, про які в них йдеться.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Аналогічні проекти існують і в інших розвинутих країнах. У деяких країнах у навчальних планах шкіл передбачені курси, що мають на меті сприяти формуванню ЗСЖ. У США, Канаді, Японії – це "Навчання ЗСЖ", у Фінляндії – "Формування навичок ЗСЖ", Австралії – "Навчання раціональному використанню дозвілля".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Щорічно близько 18 мільйонів дітей і підлітків США беруть участь у програмі "Тестування і нагородження", яку ініціює координаційна рада з фізкультури при Президентові країни. Медаль Президента за відповідальне ставлення до свого здоров`я отримують близько 700 тисяч школярів, які виконали відповідні нормативи після тривалих занять фізичними вправами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У американських містах шкільні спортивні споруди завантажені заняттями з дітьми з ранку до вечора, а ввечері займаються їхні батьки, інші дорослі. Під час уікенду популярні спільні сімейні заняття. Навіть у невеличких містечках, де є 1-2 школи (школи у містечках можуть бути досить великі - понад 1000 школярів), ці споруди вражають розмірами і якістю - інколи це масштаби спорткомплексів обласних центрів України.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>До того часу, як в армії США були введені єдині для всіх військовослужбовців досить жорсткі критерії фізичної підготовки, пробігти дистанцію у 5 миль були в змозі лише 3 з 100 полковників. Через три роки після введення обов`язкових нормативів виконати цю вправу могли усі 100%.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ще одним, цікавим аспектом формування здорового способу життя за кордоном є різноманітність методів надання інформації. Наприклад, деякі молодіжні телесеріали ненав`язливо інформують про поширені життєві перебіги подій, інколи досить несприятливі для здоров`я (секс, наркотики, алкоголь, тютюн, психологічні конфлікти спілкування в сім`ї, в іншому оточенні, на роботі, під час навчання, відпочинку). Моделі поведінки героїв фільмів демонструють можливі шляхи виходу з різних ситуацій і їх позитивні і негативні наслідки для здоров`я. Фактично у прихованій формі подається інформація про ризики і переваги різних поведінкових моделей. Звичайно, художньо-естетична цінність серіалів досить дискусійна, але сам принцип подачі інформації заслуговує на увагу. До того ж неважко передбачити, що молодь, скоріше, буде дивитися саме такі серіали, ніж традиційні щотижневі телепередачі щодо проблем здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У Прибалтиці популярні невеличкі прибудинкові майстерні, де батьки з дітьми мають можливість щось відремонтувати, виготовити потрібні саморобні речі для сім`ї, для благоустрою домівки і прилеглої території. Там само відкриваються спортивно-оздоровчі приміщення, де батьки займаються спортом спільно з дітьми, почергово з іншими родинами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Діяльність клубу "Babilon" у м.Вільнюсі полягає у залученні молодих людей (переважно старшокласників) до процесу соціалізації через мистецтво. Укладено угоду між клубом і школами міста (за згодою Міністерства освіти) про співробітництво. За цією угодою кожна школа має право вивільняти своїх учнів старших класів від занять на один тиждень для відвідування різних заходів цього клубу. У цей період з ними у денний час проводяться заняття за різними напрямами мистецтва: театр, малювання, фотосправа, літературна справа, хореографія тощо. В останній день цього тижня (у п`ятницю) відбувається своєрідний виступ-звіт всіх учнів за напрямами діяльності. Є у цьому клубі і заняття для постійних відвідувачів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Постійна необхідність підвищення продуктивності праці змусила підприємців економічно розвинутих країн звернутися до проблем профілактичного оздоровлення робітників. В такі оздоровчі програми включають виробничу гімнастику, заняття фізичною культурою, нормалізацію ваги, раціональне харчування, відмову від паління та алкоголю, профілактику стресів тощо. Ці заходи виявилися досить ефективними. І як наслідок, зміцнення здоров`я стало розглядатися керівниками фірм і підприємств як складова виробництва, а інвестиції в здоров`я - надзвичайно вигідною справою.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-717%> <%8-%-718%><%5-%-5%><%2-%-2%><%7-%-717%><%3-%-3%>Питання для самоконтролю<%4-%-4%><%8-%-718%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1.  Визначення поняття «здоров’я». <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2.  Примітивний тип здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3.  Постпримітивний тип здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4.  Квазімодерний тип здоров’я. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5.  Модерний тип здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6.  Постмодерний тип здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7.  Поняття формалізованої мови тип здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8.  Психічне здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9.  Духовне здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10.  Фізичне здоров’я<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>11.  Соціальне здоров’я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%3-%-3%>Рекомендована література<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Апанасенко Г.Л. Медицинская валеологія / Г. Л. Апанасенко, Л.А.Попова. – Ростов-на-Дону : Гиппократ, 2000. – 243 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К. : Олимпмйская литература, 2003. – 424 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Вайнер Э. Н. Валеология : [учебник для вузов] / Э. Н. Вайнер. – М. : Наука, 2001. – 416 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Гладышев Ю. В. <#1-%-0#>: Учебно-методический комплекс. / Ю. В. Гладышев, Н. Г. Гладышева. – Новосибирск: НГУЭУ, 2008. – 108 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Гончаренко М.С. Валеопедагагічний словник./ М.С. Гончаренко, С.Є.Лупаренко. – Харків: Харків. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2008. – 121 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. Петрушин В. И. Валеология : [учебное пособие] / В. И. Петрушин, Н. В. Петрушина –  М. : Гардарики, 2003. –  432 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. Сущенко Л. П. Валеологія як наука про здоров’я / Л. П. Сущенко.  – Запоріжжя : ЗДУ, 1997. –  28 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8. Сущенко Л. П. Здоровий спосіб життя людини. Довідкові матеріали. Рекомендовано наук-метод комісією з валеології НМР Міністерство освіти України / Л. П. Сущенко. –  Запоріжжя: ЗДУ, 1999. . – 324 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9. Сущенко Л.П. Сучасні оздоровчі системи та програми / Л. П. Сущенко. –  Запоріжжя ЗДУ, 1998. – 70 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10. Хочу быть здоровым: Справочное издание / Под ред. П. Г. Отрощенко, <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Чумаков Б. Н. Валеология : [учебное пособие]  / Б. Н. Чумаков. – М.: Педагогическое общество России, 2001 – 407 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%><%9-%-831%><%6-%-8%>
Last modified: Friday, 25 November 2016, 3:48 PM