Сучасні рекреаційні ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>План<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%>:<%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Розгляд поняття «здоровий спосіб життя» в історичному аспекті. І етап – Всесвітня асамблея з охорони здоров’я 1977 року. ІІ етап – Оттавська Хартія. ІІІ етап – <%4-%-4%><%7-%-12%>IV<%4-%-4%><%3-%-3%>Міжнародна конференція з формування здорового способу життя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Аналіз діяльності щодо формування здорового способу життя на сучасному етапі.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%3-%-3%>1. Розгляд поняття «здоровий спосіб життя» в історичному аспекті. І етап – Всесвітня асамблея з охорони здоров’я 1977 року. ІІ етап – Оттавська Хартія. ІІІ етап – IV Міжнародна конференція з формування здорового способу життя.<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) почала функціонувати 7 квітня 1948 р. після того, як 26 держав - членів ООН ратифікували її статут. Ця дата щорічно відмічається як Всесвітній день здоров'я. Створенню ВООЗ передували багаторічні зусилля, спрямовані на налагодження міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Головною метою ВООЗ є<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Уставу ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я».<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У Статуті зафіксовано, що головною метою ВООЗ є «досягнення всіма народами якомога вищого рівня здоров'я», при цьому сам термін «здоров'я» визначається як «стан повного фізичного, духовного та соціального добробуту, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів». Підкреслювалося, що «уряди несуть відповідальність за здоров'я своїх народів, і ця відповідальність потребує вживання відповідних заходів соціального характеру та в галузі охорони здоров'я». Статут проголошував, що «здоров'я усіх народів є головним фактором у досягненні миру та безпеки і залежить від повного співробітництва окремих осіб та держав». Цей документ визначає найважливіші функції ВООЗ, регламентує діяльність її головних органів та відносини із державами-членами. Вперше в міжнародній практиці здоров'я було проголошено одним із невід'ємних прав людини незалежно від раси, релігії, політичних поглядів, соціального та економічного становища.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У 1977 р., коли Всесвітня асамблея охорони здоров'я прийняла рішення про те, що першочерговим завданням ВООЗ є забезпечення «Здоров'я для всіх до 2000 року», було розроблено глобальну стратегію виконання цієї програми. Стратегія, здійснення якої потребує об'єднаних зусиль урядів та народів, заснована на принципі налагодження первинної медико-санітарної допомоги. В неї входять вісім головних складових елементів: просвітницька робота, пов'язана із роз'ясненням суті проблем охорони здоров'я; належне забезпечення продуктами харчування; безпечна для здоров'я вода та санітарія; охорона здоров'я матері та дитини, включаючи планування сім'ї; імунізація населення від основних інфекційних хвороб; профілактика місцевих захворювань та контроль над ними; належне лікування загально-розповсюджених хвороб та травм; забезпечення основними лікарськими засобами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Основні засади формування державної політики та стратегій у галузі охорони здоров'я проголошені, на Першій міжнародній конференції з поліпшення здоров'я (Канада, 1986) й відомі під назвою Оттавської Хартії. Цим документом передбачається необхідність упровадження нової управлінської технології на основі міжсекторального підходу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%8-%-55%><%3-%-3%>Оттавська хартія<%4-%-4%><%9-%-58%><%5-%-5%><%3-%-3%> уперше визначила базові соціальні умови, що впливають на стан здоров'я населення. Пріоритетного статусу набули суто політичні аспекти, зокрема такі, як зменшення несправедливості й нерівності в охороні здоров'я тощо. Були запропоновані стратегії, які в процес забезпечення здоров'я населення включали підтримку громадських дій і організацій, інших галузей управління й уперше передбачали необхідність перетворення процесу управління охороною здоров'я на міжсекторальну діяльність.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Оттавська Хартія вперше поклала в основу здоров'я людини підтримання миру на 3емлі, а також забезпечення її їжею, житлом, здоровим довкіллям, освітою, стабільним доходом, соціальною справедливістю й рівністю в можливостях. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Детермінанти здоров'я зумовлені суспільно й біологічно запрограмовані, а державна політика і дії щодо формування та збереження здоров'я населення визначилися як п'ять стратегій:<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. розробка та впровадження державної політики, яка могла б гарантувати внесок кожної сфери суспільного життя в забезпечення реальних умов для збереження, зміцнення та відновлення здоров'я;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. створення сприятливих умов навколишнього середовища (техногенних, соціальних, економічних, культурних та духовних), що дасть змогу адаптуватися до трансформаційних суспільних процесів, включаючи галузі нових технологій та організації безпеки праці (здорові робочі місця, чисті повітря, вода, продукти харчування тощо);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. активізація діяльності на рівні громади, щоб населення окремих адміністративних територій мало можливість визначати пріоритети, а органи місцевого самоврядування - розробляти та схвалювати адекватні рішення стосовно проблем здоров'я конкретної громади;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. розвиток індивідуальних навичок та вмінь, необхідних для підтримки здоров'я та самореалізації людини;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. переорієнтація системи охорони здоров'я на пріоритетне забезпечення запобігання захворюванням здорової людини та первинної медико-санітарної допомоги.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Рішення Оттавської конференції були використані при розробці Програми Всесвітньої Організації Охорони 3доров'я (ВОО3) "3доров'я для всіх до 2000 року". В основу цієї програми покладено такі принципи:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- справедливість є основним принципом стратегії "3доров'я для всіх". Усім людям мають бути забезпечені рівні можливості для повної реалізації потенціалу їх здоров'я;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- запобігання захворюванням та зміцнення здоров'я є найважливішими стратегічними підходами, що забезпечують досягнення людьми такого стану здоров'я, який дає змогу повністю використовувати їх фізичні, психічні та соціальні можливості;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- окремі люди, а також громади активно братимуть участь у визначенні пріоритетів, прийнятті та виконанні рішень, коли вони добре інформовані та мотивовані. Якомога більше складових суспільства мають співпрацювати в ім'я досягнення здоров'я для всіх;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- міжгалузеві дії є необхідними для забезпечення здоров'я, захисту від факторів ризику довкілля, економічного та соціального оточення;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- задоволення основних потреб суспільства здійснюється через гармонійну систему охорони здоров'я, побудовану на первинній медичній допомозі та адекватній практиці направлення хворих до лікарів-спеціалістів, які надають прийнятні, з урахуванням конкретних умов, якісні медичні послуги;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- усе більше проблем у сфері охорони здоров'я виходять за межі національних кордонів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Міжнародними деклараціями ВМА та Соціальними хартіями проголошено основні принципи забезпечення ефективного здійснення права на охорону здоров'я, згідно з якими уряд самостійно або в співробітництві з громадськими чи приватними організаціями має вживати відповідних заходів з метою:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- усунення, в міру можливостей, причин слабкого здоров'я;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- забезпечення діяльності консультативно-просвітницьких служб, які сприяли б поліпшенню здоров'я і підвищенню особистої відповідальності за стан здоров'я;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- запобігання, в міру можливості, епідемічним, ендемічним та іншим захворюванням.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Медична допомога у випадку хворобливого стану має охоплювати:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- допомогу лікаря загального профілю, в тому числі удома;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- допомогу лікарів-спеціалістів, яка надається в лікарнях стаціонарним і амбулаторним хворим, а також допомогу лікарів-спеціалістів, яка може надаватися поза межами лікарень;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- забезпечення основними лікарськими засобами, приписаними лікарями чи іншими кваліфікованими фахівцями;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- госпіталізацію у разі необхідності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У випадку вагітності та пологів та їхніх наслідків медична допомога має включати:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- допомогу лікарів чи кваліфікованих акушерок під час вагітності, родів і в післяродовий період;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- госпіталізацію у разі необхідності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Пацієнт чи його годувальник може частково сплачувати витрати на медичну допомогу, що надається у зв'язку із хворобливим станом; правила, що стосуються такої часткової сплати витрат, мають бути складені таким чином, щоб запобігати створенню труднощів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Установи чи державні відомства, які надають допомогу, будь-якими належними засобами заохочують захищених осіб до використання загальних медичних служб, які надаються у їхнє розпорядження органами державної влади або іншими органами, визнаними органами державної влади.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Основні міжнародні акти та декларації з надання медичної допомоги умовно можна поділити на загальні та спеціальні.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>До загальних міжнародних документів відносяться:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Заява про доступність медичної допомоги (40 ВМА, Вена. - 1988);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Міжнародний кодекс медичної етики (3 ВМА, Лондон, 1949);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Принципи надання медичної допомоги в будь-якій національній системі охорони здоров'я (27 ВМА, Мюнхен,1973 та 35 ВМА, Венеція, 1983).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Спеціальні міжнародні акти та декларації присвячені одному або кільком питанням щодо принципів надання медичної допомоги:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Права практикуючого лікаря.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Права пацієнта.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Використання психотропних засобів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Надання медичної допомоги у сільській місцевості.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Підсумком всієї 20-річної діяльності ВООЗ щодо вироблення та розвитку принципів політики сприяння здоров‘ю стала <%2-%-2%><%8-%-55%>IV Міжнародна конференція з питань сприяння здоров‘ю<%9-%-58%><%5-%-5%>, що відбулася у Джакарті у липні 1997 р. Результатом цієї конференції стало прийняття Декларації про сприяння здоров‘ю у XXI столітті, відомої як Джакартська декларація.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Підтвердивши правильність основних стратегій щодо сприяння здоров‘ю, визначених Оттавською Хартією, Джакартська декларація визначила основні пріоритети у сфері сприяння здоров‘ю на XXI століття: сприяння суспільній відповідальності за здоров‘я; збільшення інвестицій у розвиток здоров‘я; зміцнення і розширення партнерства в охороні здоров‘я; збільшення можливостей громади та індивідуальних можливостей; забезпечення надійної інфраструктури сприяння здоров‘ю, що має передбачати нові механізми діяльності урядових, неурядових організацій, освітніх інституцій та приватного сектора з метою максимальної мобілізації їх ресурсів на локальному, національному та глобальному рівнях.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>2. Аналіз діяльності щодо формування здорового способу життя на сучасному етапі.<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У результаті досліджень визначено сім основних принципів найуспішніших практик ФЗСЖ.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. <%2-%-2%>Цінності ФЗСЖ.<%5-%-5%> Найуспішніші практики ФЗСЖ гуртуються на стрижневих цінностях, зокрема рівності та наділенні здатністю, що (цінності) керують усіма аспектами практики ФЗСЖ. Ці цінності акцентують увагу на соціальній справедливості, етичних аспектах ФЗСЖ. Інші цінності ФЗСЖ стосуються екологічної складової, поваги до довкілля в широкому значенні. Цінності ФЗСЖ мають керувати ідентифікацією мети, завдань, процесів ФЗСЖ і бути ними віддзеркалені.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. <%2-%-2%>Процеси ФЗСЖ.<%5-%-5%> Найуспішніші практики ФЗСЖ застосовують процеси, які сумісні з цінностями ФЗСЖ і дають змогу досягти його (ФЗСЖ) мети та результатів. Це, зокрема, вимагає від ФЗСЖ уваги до етичного аспекту змісту процесів впровадження ініціатив та імовірних результатів. Методи і засоби, що застосовуються, мають бути сумісними з цілями і цінностями ФЗСЖ. Потрібно ідентифікувати і враховувати чинники можливості (і неможливості) виконання завдань ФЗСЖ. Як пріоритетні результати ФЗСЖ розглядає ті, що позитивно впливають на якість життя взагалі, а не обмежуються локальними чинниками медичного характеру. Для опрацювання мети і завдань ФЗСЖ має застосовувати стандарти СВДРС, тобто мета і завдання повинні бути Специфічними, такими що Вимірюються, Досяжними, Релевантними (доцільними, такими, що стосуються діла), Своєчасними.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. <%2-%-2%>Наявне та нове знання.<%5-%-5%> Найуспішніші практики ФЗСЖ спираються на знання щодо відповідності і ефективності ФЗСЖ і підвищують його. ФЗСЖ має збирати, перевіряти, синтезувати факти, що стосуються її ефективності, для опрацювання, впровадження і оцінки власних ініціатив. Оцінювання процесів, результатів і впливів ініціатив ФЗСЖ потребує ідентифікації, опрацювання і запровадження оціночних процедур та інструментів (якісних і кількісних, експериментальних і природних). ФЗСЖ передбачає умови безперервного навчання, постійного обміркування та критики своїх мети, завдань, цінностей стратегій і впливів, щоб поліпшити результати її (практики) здійснення, бо це єдиний шлях досягти найкращих результатів. ФЗСЖ має поліпшувати доступ до поточної інформації і фундаментальних знань про неї саму і проблеми здоров`я взагалі, сама постійно поповнюватись цими знаннями та інформацією. ФЗСЖ повинна ідентифікувати різноманітність найуспішніших практик, визначати їх діапазон, контекст, ситуаційні характеристики.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. <%2-%-2%>Наявні ресурси.<%5-%-5%> Найуспішніші практики ефективно використовують наявні ресурси для досягнення мети ФЗСЖ, вивчають ресурсний потенціал. При цьому увага ФЗСЖ фокусується на таких видах ресурсів, як людські (навички, компетенція, спроможність, знання, досвід, мотивації, енергія, зацікавленість); фахові (знання в галузі ФЗСЖ індивідів і організацій, практиків і дослідників, фахівців офіційних структур і аматорів, власників засобів традиційно визнаних і нетрадиційних впливів); громадські (спроможність, досвід, знання, підтримка громади, колективні дії, наявна сила і влада громади, додаткова сила і влада, яких громада набуває внаслідок наділення її членів здатністю через стрижневий механізм ФЗСЖ); фінансові (приватні, громадські, державні); часові.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. <%2-%-2%>Теоретичне розуміння здоров`я і його детермінант.<%5-%-5%> Найуспішніші практики ФЗСЖ самі відбивають теоретичне розуміння феномена здоров`я в усієї його цілісності й складності, а також сприяють цьому розумінню навколо себе. ФЗСЖ має ясно визначити теоретичні основи своєї практики, а практика, в свою чергу, повинна бути сумісною з теоретичним розумінням всіх аспектів феномена здоров`я, зокрема таких, як позитивний (чи негативний) безпосередній вплив детермінант і окремих чинників на здоров`я та опосередкований вплив ширших чинників соціальної і економічної природи; цілісна природа здоров`я в усіх його сферах; співвідношення поміж рівнями здоров`я - індивідуальним, групи людей, організацій, спільнот, країн, людства в цілому; стратегії втручання, що сприяють поліпшенню здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. <%2-%-2%>Чутливість до сили і влади.<%5-%-5%> Найуспішніші практики ФЗСЖ усвідомлюють і беруть до уваги проблеми сили і влади, сприяють якнайширшому розподіленню сили і влади. ФЗСЖ надає пріоритет практикам, процесам та структурам, що наділяють індивідів і громади більшою силою і владою, постійно вдається до критичного аналізу динаміки розподілу сили і влади між зацікавленими особами та партнерами. ФЗСЖ опрацьовує і запроваджує директиви, які дозволяють послабити вплив розбіжностей у силових і владних повноваженнях. ФЗСЖ сприяє розвитку (перерозподілу) взаємин і повноважень між особами і групами, що мають більшу силу і владу, та менш сильними і владними особами і групами (наприклад професіоналами і клієнтами). Найуспішніші практики ФЗСЖ залучають до перманентної участі та діалогу найбільш широке коло усіх осіб і структур, до яких ініціативи ФЗСЖ можуть мати доступ.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. <%2-%-2%>Чутливість до розмаїття<%5-%-5%>. Найуспішніші практики ФЗСЖ визнають, шанують і використовують розмаїття в усіх його формах. ФЗСЖ приділяє увагу розмаїттю серед громад та індивідів, залучених до ФЗСЖ або зачеплених її наслідками, активно заохочує їх (громади, індивідів) визначати прийнятні для себе форми розмаїття. ФЗСЖ однаково зосереджується на всіх формах розмаїття - дисципліні, людях, ідеях, теоріях, культурах, місцевостях, зацікавлених особах, поведінках, значеннях, ролях, соціально-економічному статусі, освіті, вірі, сексуальній орієнтації, статі, мові, віці тощо, визначаючи свої пріоритети стосовно конкретних ініціатив і ситуацій.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%8-%-55%><%3-%-3%>Канадська модель ФЗСЖ<%4-%-4%><%9-%-58%><%5-%-5%><%3-%-3%> серед населення. Сучасна методологія ФЗСЖ реалізується в багатьох регіонах і громадах за різноманітними програмами, схемами, моделями. Одна з відомих, найбільш цікавих моделей ФЗСЖ серед населення розроблена Міністерством охорони здоров`я Канади і застосовується в провінції Саскачеван. Принциповий підхід до застосування цієї моделі такий, що вона не вказує єдиного шляху вирішення проблеми, натомість надає багато варіантів, які можливо застосувати аби підійти до їх вирішення. Така модель є одним з інструментів, що допомагає розумінню ФЗСЖ серед населення і спрямувати у цьому напрямі роботу відповідальних осіб.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Модель описується чотирма риторичними питаннями:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Хто формує рівні здоров`я в суспільстві, де бажано запровадити ініціативу ФЗСЖ, тобто з ким можна взаємодіяти, хто є можливими партнерами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Що є тим об`єктом, стосовно якого можливо здійснювати заходи, що є тією сферою, де заходи можуть поліпшити здоров`я і благополуччя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Як можливо вжити заходів для позитивного впливу на проблему з позицій поліпшення здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Чому потрібно вдатися до заходів, чому необхідно цю проблему вирішувати.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Зміст можливих варіантів відповідей визначає методологію моделі. Так, перша складова моделі ("Хто") - це індивіди і утворення (громада), з якими можливо співпрацювати при розроблені ініціативи ФЗСЖ:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- особа - тобто індивід, на якого спрямована ініціатива і з ким потрібно співпрацювати;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- родина - формальна або неформальна ("родина" з групи підтримки), рідня, найближче повсякденне оточення;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- громада - утворення, визначене за географічною ознакою (містечко, місто тощо), за ознакою спільного інтересу (церква, клуб тощо) або за будь-якою іншою ознакою;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- сектор або система - соціальні структури (охорони здоров`я, освіти, правоохоронних органів тощо), економічні (праці, бізнесу, послуг тощо), вікові групи (старі, молодь тощо);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- суспільство в цілому - мешканці провінції, регіону, країни.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Загальний принцип цієї складової моделі ФЗСЖ такий: чим більше рівнів охоплює ініціатива, тим більша імовірність досягти позитивних змін.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Друга складова ("Що") - детермінанти здоров`я. В моделі їх десять: доходи і соціальний статус, мережа соціальної підтримки, освіта, умови праці, довкілля, біологічні і генетичні особливості, рівень особистого здоров`я, вибір ставлення до особистого здоров`я, навички подолання негативних явищ, здоровий розвиток у дитинстві, медичні послуги.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Спрямованість заходів, яку використовує модель ґрунтується на дослідженнях наведених детермінант.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Так, за даними досліджень люди з вищими доходами здоровіші за людей із середніми доходами, які, у свою чергу, більш здорові за людей з низькими доходами. Причому вищі доходи означають краще здоров`я не тільки тому, що дають змогу купувати "здоров`я" (житло, їжу, послуги тощо), а передовсім через те, що визначають більший вибір і відчуття контролю за життєвими рішеннями. Це відчуття контролю є основним чинником доброго здоров`я з групи чинників, пов`язаних з доходами і соціальним статусом. Соціальний статус впливає на здоров`я також тим, що передусім визначає рівень контролю людини за життєвими обставинами. Крім того, соціальний статус впливає на здатність до дій і самостійного вибору, а відчуття цієї здатності теж є чинником здоров`я. Доведено, що такі захворювання, як рак, серцево-судинні, інсульти тощо тим частіше трапляються, чим гіршу роботу (у розумінні соціального статусу і доходів) має людина. Отже, чим вище соціальний статус і доходи, тим здоровіша людина в особистому аспекті, а в аспекті суспільному здоров`я визначається різницею у доходах. Дослідники запевняють, що чим менше розрив між багатими і бідними, тим краще здоров`я населення країни. Притому залежність така, що навіть незначний економічний здобуток чи трохи вищий соціальний статус є чималим чинником поліпшення здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Мережа соціальної підтримки у канадській практиці - це люди, які у разі необхідності можуть, бажають і здатні потенційно надати допомогу індивіду, а також самим фактом свого існування і доброзичливого повсякденного ставлення позбавляють відчуття самотністі, створюють відчуття впевненості у майбутньому, захищеності, наявності моральної підтримки. Це найближче оточення - родина, друзі, місцева громада тощо. Дослідження доводять, що люди, які мають міцну соціальну підтримку від найближчого оточення, здатні краще долати труднощі і проблеми, контролювати стреси. Крім того, міцна мережа соціальної підтримки дає віру людині в її здатність допомогти і з свого боку, коли хтось її потребує.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Освіта. Принципове положення, на якому ґрунтується уявлення про освіту як детермінанті здоров`я, те, що у будь-якому суспільстві досягнення в освіті покращують здоров`я. Формальна освіта у навчально-виховних структурах чи неформальна - у родинах, громадах, суспільстві поліпшує можливості працевлаштування, підвищення доходу, соціального статусу і озброює людей навичками подолання особистих та суспільних проблем. Менш освічені люди обділені не тільки можливостями, здатностями, прагненнями і сподіваннями, у них гірше здоров`я і коротше життя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Сприятливі умови праці розглядаються не тільки, як наявність безпечного робочого місця в фізичному і психічному аспектах (хоча і це важливо для здоров`я), а в першу чергу (і це найважливіше) як ступінь можливості і обсягу контролю, який людина має щодо виробничих рішень. За даними досліджень саме цей чинник найбільше впливає на здоров`я. Чим більший контроль щодо робочих рішень, тим краще здоров`я, і навпаки - безробіття є передумовою поганого здоров`я тому, що це не тільки зменшення доходу а передусім втрата самоповаги, переймання родинними і суспільними проблемами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Довкілля розуміється як комплекс екологічних (земля, повітря, вода) і соціальних (житло, людське оточення, безпека, вільне пересування) чинників, вплив яких на здоров`я вважається очевидним.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Біологія і генетика - це чинники вдачі, добірка незалежних від волі людини зовнішніх і внутрішніх особливостей організму, що успадковані від батьків. Але, як підтверджується, уява про ці чинники як такі, що не піддаються впливу, що до них людина приречена на все життя, виявляється невірною. Спростовується теза, що добра особиста біологія та генетика самі по собі є запорукою здоров`я незалежно від поведінки, а гірша спадковість неодмінно спричинить хвороби. Крім того, вихідна погана вдача ще не означає остаточного вироку – вибір здорового способу життя здатен відвернути успадковану небезпеку.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Вибір ставлення до особистого здоров`я - це особисті рішення, які безпосередньо впливають на здоров`я людини, перед усім поведінка у повсякденному житті (раціональне харчування, рухова активність, відсутність шкідливих звичок). Навички подолання означають те, як люди дають собі раду з певними проблемами і складними життєвими ситуаціями. Потрібно прагнути до "здорового" вибору у всіх випадках, тобто вибору, що якнайменше шкодить здоров`ю і, по можливості, поліпшує його. Але складність проблеми полягає в тому, що особистий вибір і спосіб подолання ситуацій суттєво детермінован соціальним, економічним і політичним довкіллям. Звідси основне положення цієї групи елементів моделі - узгоджувати практичні ініціативи ФЗСЖ з теоретичною вимогою формування прагнень усіх членів суспільства до створення його (суспільства) таким, щоб здоровий вибір був найлегшим вибором у всіх ситуаціях.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Дослідження щодо здорового розвитку в дитинстві виявили значну ступінь його зв`язку зі здоров`ям у зрілому віці залежно від особливостей родинної поведінки. Жорстокість, недоглянутість, нестабільність у родині доволі негативно впливають на здоров`я і благополуччя протягом всього життя, і навпаки - будь-які позитивні наслідки обумовлені здоровим і дбайливим родинним оточенням в дитинстві.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Питому вагу медичних послуг канадські дослідники визначають не більш як 25% в системі детермінант феномена здоров`я взагалі. Такий надзвичайно високий відсоток (дослідники інших країн, як правило, дають не більше 10%) зумовлений виключно високим рівнем канадської системи охорони здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Взагалі принципове положення складової "Що" в цієї моделі те, що немає одного чинника, який відповідав би за здоров`я населення. Здоров`я - це наслідок взаємодії всіх визначених детермінант разом.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Наступна складова моделі вказує, Чому слід вдатися до заходів. Це розуміння, тобто розуміння, чому саме слід активно діяти у сфері ФЗСЖ стосовно конкретної проблеми, не грунтується в моделі на загальних міркуваннях щодо цінностей людства взагалі. Прийняття рішень щодо запровадження ініціатив, їх змісту і характеристик визначається свідченнями, дослідженнями, оцінками, експериментальним навчанням, враховує наявні ресурси і цінності ФЗСЖ. Для прийняття рішень з масиву напрацьованої інформації береться до уваги об`єктивна, перевірена дослідженнями, оц<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>інками і досвідом. Увага зосереджується на тих свідченнях, що поясняюють не тільки, чому слід вдатися до заходів, а й гарантують, що ініціативи спрямовані саме на ті проблеми, які є найважливішими для реального позитивного впливу на здоров`я в цій ситуації.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Остання складова моделі ("Як") - визначення стратегій реалізації заходів ФЗСЖ. Модель передбачає п`ять таких стратегій - зміцнення заходів громади; розробка державної політики; створення сприятливого оточення; розвиток особистих навичок; переорієнтація медичного обслуговування.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ці стратегії традиційні для всіх моделей, що побудовані на засадах Оттавської Хартії, але канадські дослідження і досвід висвітлюють цікаві характерні риси і перешкоди, які долають ті, хто їх впроваджує. Так, зміцнення заходів громади потребує надавати громадам можливість самім розпоряджатися своєю долею, тобто застосовувати ідеї самоврядування в напрямі проблематики здоров`я. Але це один з найскладніших для впровадження стратегічний напрямок ФЗСЖ, тому що він передбачає передачу громаді не тільки частини владних повноважень щодо впливу на здоров`я своїх членів (це може декларуватись владними структурами в теорії і не виконуватись на практиці шляхом посилання на недостатність, наприклад, нормативної бази). Ця стратегія передбачає ще й передачу громаді певних матеріальних засобів впливу на здоров`я своїх членів - наприклад, певної власності або права розпорядження певною частиною видатків місцевих бюджетів. Зрозуміло, що заходи в цьому напрямі можуть наштовхуватись на опір владних структур. Одна з складових цього стратегічного напряму ФЗСЖ може полягати у підготовці лідерів громади, тобто ініціаторів (з числа найбільш активних членів громади) руху за здоров`я, діалогу з владою щодо вирішення громадських проблем здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Розробка державної політики охорони здоров`я населення включає ініціювання з боку ФЗСЖ будь-яких політичних заходів держави, що сприяють здоровому способу життя, притому маються на увазі перш за все локальні заходи місцевого рівня. Наприклад, ініційована ФЗСЖ низка заходів місцевої влади щодо політичної, нормативної і матеріальної підтримки зусиль шкільних вчителів створити на територіях навчальних закладів атмосферу нетерпимості до негативних проявів поведінки молоді (хуліганства, жорстокості, паління, вживання алкоголю, наркотиків тощо) кваліфікується як досягнення саме в галузі розробки державної політики здоров`я.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Створення сприятливого оточення - це стратегія, що передбачає ініціювання заходів позитивного впливу на фізичне, соціальне, економічне, духовне оточення, в якому люди живуть, працюють, розважаються. Найбільш дійовими вважаються заходи місцевого масштабу - наприклад, місцева програма запобігання злочинам на території певної громади із залученням партнерів з різноманітних секторів - культури, бізнесу, спорту і, природно, фахівців правопорядку.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Розвиток особистих навичок є стратегією збільшення можливостей людей щодо сприятливого вибору. Наприклад, ФЗСЖ широко ініціює спеціальні шкільні програми, які навчають молодь протидіяти негативним соціальним явищам (спокусам матеріального або сексуального характеру, фізичного і психічного тиску старших або рівних собі тощо).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Переорієнтація медичного обслуговування - стратегія зміщення медичних пріоритетів з суто лікувальних на профілактичні заходи. Наприклад, ФЗСЖ може ініціювати створення робочих місць, де спонсоруються або підтримуються з бюджетів охорони здоров`я заходи щодо заохочення відмови від паління, алкоголю тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>В принципі, канадська (саскачеванська) модель, про яку йдеться в даному випадку, не вказує точно, яких заходів у якій сітуації потрібно вжити. Вона (як й інші моделі ФЗСЖ) дає різноманітний вибір шляхів до мети, допомагає розглянути причини, опрацювати дослідження, обрати підходи до усунення проблеми. Цінність моделі полягає в тому, що вона вичначає зміст і послідовність дій з планування ФЗСЖ, дає розуміння інструментів планування, запобігає принциповим помилкам, які можуть випливати з нечіткого знання методологічних засад ФЗСЖ. Навпаки, опір на сучасну методологію ФЗСЖ не тільки забезпечує вдале впровадження ініціатив, а й збагачує теорію і найуспішніші практики.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Викладений у цьому розділі матеріал з теоретико-методичних засад ФЗСЖ не є суто теоретичним науковим знанням, відірваним від практики. Теорія ФЗСЖ є підґрунтям багатьох проектів, що втілені і виправдали себе як в соціальному, так і в економічному вимірі у деяких розвинутих країнах світу. З досвіду втілення цих проектів визначено кілька важливих положень.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Так, ефективність багатьох місцевих програм ФЗСЖ знаходиться в зворотно пропорційній залежності від величини місцевої громади. Імовірно, чим менше громада, тим простіше суспільний контроль поведінки її членів, тим менше часу потрібно на застосування здорових ініціатив, тим скорішіх, кращіх і тривалішіхефектів можливо досягнути (до речі, це один з чинників, який впливає на ціну житла. Перевагу при виборі має житло, розташоване на певній відстані від занадто урбанізованих центрів, таке, що має локалізоване екологічно і соціально "чисте" мікросередовище, обладнане сприятливою для здоров`я інфраструктурою).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ще один важливий чинник ефективності ФЗСЖ - чинник якомога ширшого використання принципу партнерства. Це одна з найважливіших умов успішної реалізації проектів ФЗСЖ. Необхідність спільних зусиль якомога ширшого кола фахівців і прихильників ФЗСЖ з різних державних, приватних і громадських структур, родин, спільнот і громад обумовлена дуже складною природою феномена здоров`я, що охоплює майже усі аспекти життя. Ефективність використання партнерського ресурсу яскраво доводять впроваджені проекти ФЗСЖ. Зокрема, корисним у цьому аспекті є досвід США, дерозроблені спеціальні проекти ФЗСЖ, орієнтовані переважно на молодь. Ці проекти розроблені в напрямах позитивного впливу на стан фізичного, психічного, соціального, духовного здоров`я молоді на засадах партнерства з різноманітними муніципальними, суспільними, приватними, релігійними та іншими структурами. Ті, хто їх впроваджує прагнуть втілити у суспільну свідомість думку про те, що будь-які інституції (громадські, державні, приватні) мають змогу ефективно мобілізовувати молодь на те, щоб вона стала корисним прошарком суспільства. Більш того, це вигідна робота. Наприклад, бізнес розквітає лише в тих місцевостях, які є життєспроможними, і навпаки - жодна місцевість не буде життєспроможною без успішного бізнесу. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>В свою чергу, життєспроможність місцевості, її майбутнє значною мірою визначаються станом молоді, її прагненням (чи байдужістю) до кращого розвитку в соціальному, духовному, психічному і фізичному розумінні. Звідси - пряма зацікавленість бізнесу підтримувати розвиток молоді. Партнерство бізнесу і молоді взаємовигідне - молодь у бізнесових проектах її підтримки набуває життєві і професійні вміння і навички, а бізнес налагоджує глибші і продуктивніші взаємини з місцевою громадою. Цей досвід доводить, що коли такі взаємини міцні, вони можуть розвиватися в непередбачено цікавих напрямах, корисних і бізнесу, і громаді. Природно, що подібні міркування стосуються не тільки бізнес-структур, а й державних і громадських інституцій. Так, громадські молодіжні інституції ряду країн у деяких випадках будують роботу на ідейному підгрунті доказів "від протилежного". Наприклад, коли у місцевій громаді панує думка, що молодь, об`єднана у групи ровесників, здатна тільки до деструктивних дій, молодіжні інституції ініціюють орієнтацію молодіжних неформальних угруповань <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>у бік суспільно корисних заходів. Зрозуміло це потребує певної стратегії втручання (ідеологічна обробка лідерів, надання групам молоді певних прав і повноважень місцевого рівня, матеріально-технічних засобів для корисних дій. Але, на думку активістів ФЗСЖ, ці зусилля вигідні. Ініціатори ФЗСЖ пропагують як принципову тезу, що у всіх випадках партнерства зиск є взаємним, тобто виграють обидві партнерські сторони. Працюючі у спілці, партнери стають сильнішими, їх збільшена енергія і здатність до позитивних дій об`єктивно створюють сильнішу і кращу громаду для всіх її резидентів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%8-%-55%><%3-%-3%>Питання для самоконтролю.<%4-%-4%><%9-%-58%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Поняття «здоровий спосіб життя» в історичному аспекті.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Всесвітня асамблея з охорони здоров’я 1977 року.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Оттавська Хартія.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. IV Міжнародна конференція з формування здорового способу життя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Аналіз діяльності щодо формування здорового способу життя на сучасному етапі.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><#1-%-0#><%2-%-2%><%3-%-3%><#2-%-1#><%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Основна<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Апанасенко Г.Л. Медицинская валеологія / Г. Л. Апанасенко, Л.А.Попова. – Ростов-на-Дону : Гиппократ, 2000. – 243 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К. : Олимпмйская литература, 2003. – 424 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Вайнер Э. Н. Валеология : [учебник для вузов] / Э. Н. Вайнер. – М. : Наука, 2001. – 416 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Гладышев Ю. В. <#3-%-2#>: Учебно-методический комплекс. / Ю. В. Гладышев, Н. Г. Гладышева. – Новосибирск: НГУЭУ, 2008. – 108 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Гончаренко М.С. Валеопедагагічний словник./ М.С. Гончаренко, С.Є.Лупаренко. – Харків: Харків. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2008. – 121 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. Петрушин В. И. Валеология : [учебное пособие] / В. И. Петрушин, Н. В. Петрушина –  М. : Гардарики, 2003. –  432 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. Сущенко Л. П. Валеологія як наука про здоров’я / Л. П. Сущенко.  – Запоріжжя : ЗДУ, 1997. –  28 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8. Сущенко Л. П. Здоровий спосіб життя людини. Довідкові матеріали. Рекомендовано наук-метод комісією з валеології НМР Міністерство освіти України / Л. П. Сущенко. –  Запоріжжя: ЗДУ, 1999. . – 324 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9. Сущенко Л.П. Сучасні оздоровчі системи та програми / Л. П. Сущенко. –  Запоріжжя ЗДУ, 1998. – 70 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10. Хочу быть здоровым: Справочное издание / Под ред. П. Г. Отрощенко, <%4-%-4%>                     <%3-%-3%>Чумаков Б.Н. Валеология : [учебное пособие]  / Б. Н. Чумаков. – М.: Педагогическое общество России, 2001 – 407 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%><%10-%-561%><%6-%-8%>