Сучасні рекреаційні ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>План<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%>:<%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%>1.  <%3-%-3%>Визначення поняття «тренінг» та його головних елементів<%4-%-4%>. <%6-%-8%> <%1-%-0%>2.  <%3-%-3%>Класифікація тренінгу<%4-%-4%>. <%6-%-8%> <%1-%-0%>3.  <%3-%-3%>Роль ведучого у проведенні тренінгу<%4-%-4%>.<%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%3-%-3%>1.<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> <%2-%-2%>Визначення поняття «тренінг» та його головних елементів. <%5-%-5%><%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Можна стверджувати, що XX століття стало поворотним моментом у дослідженні й використанні в психології соціальних груп. Теоретичні напрацювання знайшли широке застосування в практиці різних сфер людського буття. Кінець минулого століття відомий тим, що практична психологія з кожним роком все ширше використовувала групові форми роботи, серед яких особливе місце посідають тренінги. Феномен тренінгу насамперед у тому, що він відповідає вимогам сучасного життя, яке насичене різними суспільними проблемами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Психологічний тренінг як метод активного соціально-психологічного навчання сьогодні<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> є одним із найбільш поширених видів психологічної роботи. Він є найбільш актуальним і динамічним на ринку психологічних послуг, які може надати соціальна психологія, оскільки приваблює людей своєю ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією та іншими явищами. Його значущість у тому, що він дозволяє ефективно розв'язувати завдання, пов'язані з розвитком навичок спілкування, управлінням власними емоційними станами, самопізнанням і самоприйняттям, особистісним зростанням. Тренінг став міждисциплінарним методом, за допомогою якого вчені-практики розв'язують багато різноманітних актуальних проблем. Насамперед, це стосується того, що він є одним зі способів професійного і особистісного розвитку, який все інтенсивніше проникає в різні сфери професійної діяльності, сприяє підвищенню психологічної культури суспільного життя. Психологічний тренінг забезпечує ефективну взаємодію зі світом, тобто сприяє досягненню успіху в різних сферах діяльності, спілкуванні, упевненості, створенню гармонійних стосунків.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Значущість його ще й у тому, що він виступає як сумісна творчість учасників і ведучого задля розкриття і засвоєння незадіяного досі життєвого, творчого і духовного потенціалу людини.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Тренінг<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - одна із групових форм роботи з розвитку особистості.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Термін "тренінг" (від англійського) має низку значень - "навчання", "виховання", "тренування", "підготовка".<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Цілком закономірно, що <%2-%-2%>тренінг<%5-%-5%> - метод активного навчання, тренування, це поглиблення знань, напрацювання навичок, умінь і соціальних установок. Він досить часто використовується, якщо бажаний результат - не тільки одержання нової інформації, але й використання отриманих знань на практиці.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Якщо звернутися до історії, то більшість авторів вважають, що перші групові форми роботи запропонували К. Левін, К. Роджерс та інші ще у 40-х роках XX століття, а також Національна лабораторія тренінгу в м. Бетеле (США) і одержали назву Т- групи. Ці перші тренінгові групи одержали назву "групи тренінгу базових умінь". До основних завдань Т-групи входило навчання учасників законам міжособистісного спілкування, умінню керувати і приймати правильні рішення у важких ситуаціях.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>К. Рудестам стверджує, що створення Т-груп (тренінгових груп) започаткувало дослідження К. Левіна в галузі групової динаміки, які стали класичними.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Успішна робота учнів К. Левіна в майстерні міжгрупових стосунків призвела до заснування в 1950 р. в США Національної лабораторії тренінгу для вивчення різних форм і методів групової роботи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У Т-групах навчали управлінський персонал, менеджерів, політичних лідерів ефективній міжособистісній взаємодії, умінню керувати, розв'язувати конфлікти в організаціях, зміцнювати групову згуртованість. Деякі Т-групи були орієнтовані на з'ясування життєвих цінностей людини, посилення почуття її самоідентичності. Ці групи з'явилися в 1954 р. і дістали назву груп сенситивності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У 60-і рр. виникає рух тренінгу соціальних і життєвих умінь, який використовувався для професійної підготовки менеджерів з метою їх психологічної підтримки і розвитку, що спирається на традиції гуманістичної психології К. Роджерса. У 70-і рр. в Лейпцігському і Йєлському університетах під керівництвом М. Форверга був розроблений метод, який він назвав соціально-психологічним тренінгом. Засобами тренінгу виступали рольові ігри з елементами драматизації, що створювали умови для формування ефективних комунікативних навичок.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>В Україні тренінги з'явилися в кінці ХХ століття з появою великих західних корпорацій, які спочатку були єдиними на ринку тренінгів. Історичний аналіз групових форм роботи свідчить, що Т-групи стали передумовою виникнення більшості видів психологічної роботи з групами, які пізніше одержали назву "соціально-психологічний тренінг" (СПТ).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Досвід використання психологічного тренінгу з різною метою віддзеркалений у працях відомих психологів: Л.А. Петровської (1982, 1989), Т.С. Яценко (1987, 1991), С.І. Макшанова (1992, 1993), Н.Ю. Хрящевої (1993), В.Ю. Большакова (1996), Г.І. Марасанова (1998), О.В. Сидоренко (2000, 2002), І.В. Вачкова (2000, 2004, 2007), О.Г. Лідерса (2001) та ін.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Тренінг особистісного зростання описаний у працях О.С.Прутченкова (1993, 2001), Н.Р. Бітянової (1995), Т.В. Зайцева (2002), І.В. Шевцової (2003, 2006, 2007) та ін.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У психологічній практиці, яка має тривалу передісторію і коротку історію для позначення різноманітних форм групової психологічної роботи, зараз утвердилося досить велике коло понять, межі галузей використання яких досить розмиті: "групова психотерапія", "психокорекційні групи", "тренінгові групи", "групи активного соціально-психологічного навчання", "психотерапія", "психологічне консультування", "тренінг". Часто групи одного виду різні автори називають неоднаково. Це цілком закономірно, оскільки важко провести межу між психотерапією, консультуванням чи психокорекцією і тренінгом.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Деколи під груповим психологічним тренінгом помилково розуміють тільки сукупність методів формування навичок ефективного спілкування. Насправді термін "психологічний тренінг" зараз має набагато ширший зміст, оскільки значно збільшився діапазон цілей, які стоять перед тренінгом і арсенал використовуваних методів.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У багатьох працях учені розглядають психологічний тренінг (ПТ) як один із активних методів навчання, інші автори вважають його методом впливу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>С.І. Макшанов ввів термін "навмисна зміна", яка включає в себе розвиток і корекцію. Він визначає тренінг "як багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи або організації з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Власне термін "тренінг", вважає І.В. Вачков, виник не в клінічній психотерапії, а в практичній роботі зі здоровими людьми і дотепер використовувався (і використовується) багатьма психологами в поєднанні з прикметником "соціально-психологічний". Він пропонує таке робоче визначення тренінгу: "сукупність активних методів практичної психології, які використовуються з метою формування навичок самопізнання і саморозвитку".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Відомий фахівець з активних методів навчання Ю.М. Ємельянов зазначає: "...термін "тренінг"... повинен використовуватися не для позначення методів навчання, а для позначення методів розвитку здібностей до навчання або оволодіння будь-яким складним видом діяльності, і зокрема, спілкуванням".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Крім того, він зазначає, що тренінг - це група методів розвитку здібностей до навчання і оволодіння будь-яким складним видом діяльності, зокрема спілкуванням. Там же він зазначає, що соціально-психологічний тренінг = натуральна модель для вивчення соціально-психологічних явищ + практична лабораторія для формування комунікативних умінь, найбільш важливих у тому чи іншому виді професійної діяльності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Аналогічних поглядів притримується О.В. Сидоренко, яка пише: "Я - за технології. Переконана, що вони не менш гуманні, ніж роздуми на теми гуманізму, поваги до іншої людини тощо. Використання технік у тренінгу - це досвід партнерства, коректності, і, зрештою, - людяності й милосердя.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Тренінг партнерських стосунків<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - це та назва тренінгу, яка відображає його головний принцип". На питання, що таке принцип партнерських стосунків, дає відповідь Н.Ю. Хрящєва. Вона констатує: "Партнерським, або суб'єкт-суб'єктним, спілкуванням є таке, при якому враховуються інтереси інших учасників взаємодії, а також їх почуття, емоції, переживання, визнається цінність особистості іншої людини".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Поняття "тренінг" О.В. Сидоренко тлумачить, як "навчання технологіям дії на основі певної концепції реальності в інтерактивній формі". Останнім часом тренінгом називають будь-яке навчання, крім шкільного і університетського. Цьому є свої обґрунтування, зокрема лінгвістичні. За визначенням Оксфордського словника: Training: 1) виховання; 2) навчання; 3) тренерування; 4) дресирування. Підсумовуючи свої міркування стосовно тренінгу, О.В. Сидоренко пише: "Тренінг - це процес передачі, засвоєння і створення технологій ефективної дії.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• Добрий тренінг - концептуально складений, технологічний і інтерактивний.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• Змістом тренінгу є психологічна взаємодія між людьми.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• Бізнес-тренінг, професійний тренінг і психологічний тренінг - все це навчання психологічній взаємодії людей".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Заслуговує уваги тлумачення поняття "тренінг" О.С. Прутченкова, який зазначає: "Слово "тренінг" не означає нічого іншого, окрім добре відомого нам поняття "тренування". Тренінг став міждисциплінарним методом, за допомогою якого вчені-практики розв'язують багато різноманітних актуальних проблем.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Так, А.П. Ситніков розглядає тренінги як навчальні ігри, які є "синтетичною антропотехнікою, що поєднує в собі навчальну й ігрову діяльність, яка здійснюється в умовах моделювання різних ігрових ситуацій...".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Антропотехніку він трактує як складову акмеологічної практики, що спрямована на перетворення "природно даних людині здібностей" (М.К. Мамардашвілі) і формування на їх основі культурного феномена професійної майстерності. Він виокремлює три основні антропотехніки: научіння, учіння, гру. Акмеологія - нова галузь психологічної науки, яка вивчає професійну діяльність з погляду проблеми підвищення її продуктивності, виявлення закономірностей і чинників удосконалення й досягнення вершин професійної майстерності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>А.П. Ситніков, наприклад, розуміє програмно-цільову спрямованість розробленого ним акмеологічного тренінгу "як його орієнтованість, як систему навчання й підготовки професійних кадрів на відтворення цілісного феномена професійної майстерності, характерної для конкретного виду професійної діяльності". У цьому контексті соціально-психологічний тренінг комунікативної компетентності може бути ефективним методом підготовки молодих фахівців до професійної діяльності. Однак значна кількість сучасних тренінгів є еклектичними, тобто вони поєднують у собі елементи різних підходів, відібраних за ознакою ефективності для розв'язання конкретних завдань. Зарахувати такі тренінги до будь-якої конкретної психологічної парадигми не завжди є можливим.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Зауважимо, що в науці є поняття "психологічний тренінг" і "тренінгове заняття", яке проводиться в межах навчальної діяльності (в школі, коледжі, виші), - істотна модифікація тренінгової методології й процедур для того, щоб тренінг можна було використовувати: а) для всієї групи; б) як обов'язковий; в) як регулярні зустрічі не менше одного разу на тиждень; г) в ситуації досить низької (високої) психологічної безпеки, яка залежить від підготовки ведучого.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Свій підхід, відмінний від попередніх визначень, що стосується поняття "тренінг", дає О.П. Горбушіна, і розглядає його як "яскраве, емоційне насичене заняття, спрямоване на зміну, гармонізацію стилю спілкування особистості, набуття бажаних навичок і розв'язання протиріч, які виникають у взаємодії з іншими людьми або ж тих, що мають внутрішньо-особистісний характер".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У 1991 році Комісія з трудових ресурсів Великобританії (Manpower Services Commission, MSC) запропонувала своє визначення: "Тренінг - це запланований заздалегідь процес, мета якого змінити взаємини, знання або поведінку учасників за допомогою навчального досвіду, він спрямований на розвиток навичок виконання певної діяльності або декількох видів діяльності".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Оскільки за останні роки тренінги набули широкого використання при підготовці фахівців різних галузей, то, звичайно, поняття "тренінг" має більш універсальне застосування порівняно з поняттям "соціально-психологічний тренінг". Разом з тим, у змісті зазначених вище понять є багато спільного, наприклад, методологія і методика їх проведення тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Тренінги як форма практичної психологічної роботи завжди відображають у своєму змісті сенс того напряму, поглядів, яких притримується керівник:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- тренінг як своєрідна форма дресури з використанням жорстких маніпуляцій;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- тренінг як тренування, в результаті якого відбувається формування і відпрацювання навичок і умінь ефективної поведінки;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- тренінг як форма активного навчання, метою якого, насамперед, є передача і відпрацювання психологічних знань, навичок і умінь;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників і самостійного пошуку ними способів розв'язання власних проблем.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Тому різне розуміння психологічного сенсу тренінгу знаходить відображення і в різноманітності назв фахівця, що проводить тренінг: ведучий, керівник, директор групи, тренер, експерт, фасилітатор тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Зрозуміло, не кожен тренінг, що проводиться, можна впевнено зарахувати до якого-небудь одного з виокремлених видів, оскільки перед ним ставляться відразу декілька різноспрямованих завдань. Надзвичайно важлива і особистість тренера, оскільки давно відомо, що саме особистість виховує особистість.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>На думку Б.Д. Карвасарського, найбільш повне тлумачення терміна "тренінг" подано в психотеравпетичній енциклопедії: "Тренінг - це сукупність психотеравпетичних, психокорекційних і навчальних методів, спрямованих на розвиток навичок самопізнання і саморегуляції, навчання і міжперсональної взаємодії, комунікативних і професійних умінь".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Розмаїття тлумачення поняття "тренінг" переконує нас у тому, що це є не тільки універсальний метод розвитку особистості, але й найбільш ефективна модель підготовки фахівців, оскільки у ньому теоретично і практично задіяна вся психологічна сфера особистості (інтелектуальна, емоційна, вольова, поведінкова тощо).<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Ми розглядаємо поняття "тренінг" як найефективнішу модель включення особистості в міжособистісне спілкування, діяльність у широкому розумінні цього слова, які спрямовані на самопізнання, розвиток, саморозвиток та самовдосконалення особистості, здатної до самоактуалізації власного потенціалу в різних сферах. При цьому тренінг комунікативної компетенції виступає базовою моделлю розвитку особистості, на яку можуть нанизуватися інші модулі-тренінги спеціального спрямування, наприклад, формування команди, особистісного зростання, емоційного інтелекту, лідерства, продаж, креативності та ін.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>2. Класифікація тренінгу. <%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%><%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У вітчизняній психологічній практиці групові форми роботи набули поширення в кінці XX століття. Позитивну роль тут відіграв зарубіжний досвід ведення групових форм роботи, який трансформувався завдяки контактам із зарубіжними фахівцями та ознайомлення з їхнім науково-методичним доробком.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Різноманітність тренінгів спонукає до того, щоб здійснити їх класифікацію за певними основами. Найпростіше це здійснити за метою проведення того чи іншого тренінгу. Так, їх можна умовно поділити на тренінгові групи конкретних умінь, особистісного зростання, продаж, формування команди тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Тренінгові групи існують давно, але до сьогодні немає їх чіткої класифікації. Кожний із підходів пропонує свої критерії. Так, Дж. Коттлер і Р. Браун описали такі види груп:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1<%2-%-2%>. "Групи зустрічі"<%5-%-5%> - найбільш невизначена категорія груп для формування людських стосунків; сюди зараховують групи з розкриття потенціалу, Т - групи, тренінгові групи, групи зустрічі й групи особистісного росту.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2<%2-%-2%>. "Тематична група"<%5-%-5%> - порівняно з попередньою групою тут є чіткий план роботи. Такі групи мають дидактичний і педагогічний характер, а не орієнтовані на переживання і почуття. В цілому їх мета полягає в профілактиці можливих проблем у майбутньому з допомогою стимулювання особистісного росту, надання допомоги в <%2-%-2%>прийнятті рішень, навчання важливим життєвим навичкам і надання корисної інформації.<%5-%-5%><%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>3. "Групи консультування"<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> - такий різновид групової роботи, яка спрямована, насамперед, на розв'язання проблем міжособистісного спілкування її учасників. Ці групи орієнтовані переважно на роботу з теперішнім, а не на аналізі минулого.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. <%2-%-2%>"Психотерапевтичні групи"<%5-%-5%> частіше проводяться в лікарнях, клініках з пацієнтами, які мають такий діагноз, як психоневроз, особистісні розлади або психоз. Робота в них вимагає відповідної кваліфікації і передбачає довготривалого та інтенсивне лікування.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. <%2-%-2%>"Групи самодопомоги і групи підтримки"<%5-%-5%> відрізняються також метою, яка чітко відображена в їх назві (самодопомога, підтримка). Насамперед, це стосується надання емоційної й соціальної підтримки, розвитку нових уявлень про те, як можна впоратися з поширеними проблемами, і забезпечення конструктивного напряму для розвитку членів групи. Тому її керівником може бути не фахівець, а досвідчений член такої групи. Такі групи орієнтовані на розв'язання будь-якої однієї проблеми, зокрема політичної тощо. У сучасних професійних енциклопедіях перераховані такі різновиди тренінгу, як тренінг самоствердження; тренінг сенситивності; тренінг асертивності; тренінг міжособистісних стосунків; тренінг керівників; тренінг соціальних навичок тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Деякі автори згідно з провідною спрямованістю роботи і метою виокремлюють п'ять типів тренінгових груп:<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. "Я - Я" - групи, спрямовані на зміну на рівні особистості, особистісне зростання учасників; основним джерелом перетворень є внутрішньоособистісні зміни.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. "Я - Інші" - групи, спрямовані на зміну в міжособистісних стосунках і дослідження процесів міжособистісного впливу і впливу залежно від використаних способів взаємодії.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. "Я - Група" - групи, спрямовані на дослідження особливостей і стилів взаємодії особистості і групи як соціальної спільності й розвиток ефективності цієї взаємодії.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. "Я - Організація" - групи, орієнтовані на вивчення і розвиток досвіду міжособистісної і міжгрупової взаємодії в організаціях.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. "Я - професія" - групи, орієнтовані на розвиток суб'єктів конкретної професійної діяльності.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>I.B. Вачков виділив чотири парадигми тренінгу:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1) тренінг як своєрідна форма дресури, при якій жорсткими маніпулятивними прийомами за допомогою позитивного підкріплення формуються потрібні паттерни поведінки, а за допомогою негативного підкріплення "стираються" непотрібні, на думку керівника;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2) тренінг як тренування, в результаті якого відбувається формування і відпрацювання умінь і навичок ефективної поведінки;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3) тренінг як форма активного навчання, метою якого є, перш за все, передача психологічних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4) тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників і самостійного пошуку ними способів розв'язання власних психологічних проблем.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>О.О. Горбатова для класифікації тренінгових груп визначила два критерії:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Головна мета групи. Цей аспект дозволяє не розчаровувати учасників тренінгу, коли тренер ставить перед ними завдання, які можна розв'язати і добирає для цього адекватні методи. Також виділення мети тренінгової групи дозволяє зробити її більш гомогенною, а значить, у деяких випадках і більш ефективною.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Теоретичні основи групи. Цей критерій дає тренеру можливість зорієнтуватися в методичних розробках, які пропонуються різними психологічними школами, і обрати з них те, що перегукується з його світоглядом. На основі цих критеріїв вона виокремила три різновиди груп:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Групи підтримки.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Навчальні групи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Розвивальні групи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Групи підтримки створюються для молодих людей, людей середнього віку і літніх. З урахуванням цього поділу тренер повинен будувати роботу своєї групи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Потреби учасників навчальної групи можна розділити на три сфери: особистісну, міжособистісну і ділову.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Навчальні тренінги особистісної спрямованості можуть концентруватися навколо завдань:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• підвищення упевненості в собі;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• навчання асертивній поведінці;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• набуття уміння говорити "ні";<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• розвиток навичок саморегуляції;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• підвищення здатності до ухвалення рішення;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• навчання контролювати свою увагу тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Прикладом навчальних тренінгів міжособистісної орієнтації можуть бути:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• тренінг комунікативної компетентності;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• тренінг сімейної терапії;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• тренінг підвищення ефективності батьківсько-дитячих стосунків.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>3. Роль ведучого у проведенні тренінгу.<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Сьогодні досить поширена думка про те, що успіх роботи тренінгової групи визначається передусім системою вживаної психотехніки, завдань, вправ. Іншими словами, принципове значення відводиться психологічному інструментарію, при цьому особистісні характеристики ведучого вважаються чимось вторинним. Проте це не зовсім так, і ефективність тренінгу багато в чому залежить від особистості тренера, від його уміння створити в групі атмосферу емпатії, щирості, саморозкриття, теплі взаємини між членами групи і ведучим. Психологічна аксіома свідчить: "Неможливо насильно привести до щастя, неможливо здійснювати особистісний розвиток ззовні щодо особистості". Тому бажано, щоб ведучий мав такі особистісні якості, які дозволили б йому піклуватися про створення максимально сприятливих умов для самопізнання, самоактуалізації та розвитку учасників групи, що і забезпечує ефективність тренінгової роботи.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>І в будь-якому разі це має бути людина, здатна керувати і знаходити спільну мову з людьми різного віку, професій, рівня освіти, характеру, статті. Ведучий повинен мати великий запас терпіння, оскільки впродовж роботи він може зустріти зовсім різних людей, зіткнутися з різними проблемами, для розв'язання яких потрібні витримка і вольовий самоконтроль.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Слушною є думка В.Г. Пузікова про те, що в психологічній практиці "використання слова "психологічний" трактується психологами так, що тренером може бути тільки психолог, хоча останнім часом значна частина тренерів не мають психологічної освіти і не прагнуть отримати її. Ми схиляємося до думки, що тренерові необхідно мати психологічну освіту, оскільки більшість механізмів тренінгу базуються на психології. Нерозуміння основ цієї науки часто призводить до помилок.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Помилки тренера є основною причиною неефективності тренінгу, хоча сам тренінг - найефективніша технологія навчання конкретним навичкам і умінням. Помилки тренера можуть перетворити тренінг на абсолютно даремну витрату часу і грошей".<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>На жаль, деякі тренери не приділяють достатньої уваги груповій динаміці, не розуміючи її механізмів, тому часто групи досягають менших результатів, а іноді тренінги закінчуються загальним незадоволенням.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Наш досвід цілком збігається з досвідом В.Г. Пузікова і його висновком про те, що двох однакових груп не буває. У кожної групи своя швидкість і свій результат.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Керівник тренінгу не може бути випадковою людиною, яка вирішила виявити себе в цій сфері діяльності. Ведучий СПТ, його особистісні характеристики, знання, навички, уміння є, певною мірою, засобом розвитку як окремої особи, так і групи в цілому. Позиція консультанта, його стиль керівництва групою (авторитарний, ліберальний, дипломатичний, демократичний) і методи роботи з групою не можуть бути одноманітними впродовж усього тренінгу. У психології вважають, що демократичний стиль управління є більш продуктивним, ніж авторитарний чи ліберальний. Разом з тим, усе залежить не лише від особистісних особливостей керівника, мети тренінгу, загального напряму, якого дотримується керівник, а й від потреб учасників, групової ситуації, рівня розвитку групи тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>В окремих випадках авторитарні прояви можуть бути доцільними:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- коли завдання для групи чітко структуровані (наприклад, у навчальних тренінгах);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- коли учасники виявилися розгубленими і самі не розуміють, що відбувається в групі та як себе поводити в цій ситуації;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- коли учасники переживають сильний стрес тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Щодо дипломатичного стилю, то його доцільно використовувати в напружених емоційних і конфліктних ситуаціях. Ми його ввели для того, щоб спонукати керівника до такого стилю, який увібрав би в себе найвитонченіший інструментарій управління груповим процесом, який спирається не тільки на ґрунтовні знання, власний досвід, але й внутрішні відчуття, інтуїцію, був гнучким упродовж усього тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>А.Г. Грецов зазначає, щоб успішно впоратися з проведенням психологічних тренінгів з підлітками, керівник повинен володіти:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1) спеціальними знаннями і уміннями, необхідними для проведення такої роботи. Вони стосуються як тренінгової роботи, так і специфіки роботи з даною віковою категорією;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2) знанням закономірностей розвитку психіки підлітків, знайомством з їх сучасною субкультурою, потребами, цінностями і життєвими реаліями. Те, що говорить і робить керівник, повинно бути для підлітків релевантним, тобто відповідати їх потребам і співвідноситись з їх реальним життєвим досвідом;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3) власним досвідом проходження тренінгів як учасника, а також, бажано, і в ролі асистента тренера;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4) психологічними рисами, які сприяють цій роботі, зокрема:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• високий рівень соціального інтересу: концентрація на інших людях, бажання і здатність їм допомагати;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• відкритість для нового досвіду;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• чутливість до переживань інших людей, емпатійність;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• здатність виражати оточуючим справжні емоції та переживання;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• рольова гнучкість, здатність приймати різні ролі з урахуванням поточної ситуації;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• оптимізм, ентузіазм;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• високий рівень саморегуляції;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• врівноваженість, терпимість до фрустрацій і ситуацій невизначеності;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• упевненість в собі, позитивне самоставлення;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• високий рівень загального і соціального інтелекту.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Л.Ф. Анн вважає, що основні завдання групового психолога в роботі з підлітками такі:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- спонукання підлітків до проявів стосунків, установок, поведінки, емоційних реакцій та їх обговорення й аналізу, а також до розробки запропонованих тем;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- створення в групі умов для повного розкриття дітьми своїх проблем і емоцій в атмосфері взаємного прийняття, безпеки, підтримки і захисту;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розробка і підтримка в групі певних норм, прояв гнучкості у виборі директивних або недирективних технік впливу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Засоби впливу, які використовує груповий психолог, поділяють на два види: вербальні і невербальні.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>На переконання Л.Ф. Анн, керівник тренінгу, який працює з дітьми, зобов'язаний:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>I) мати чітке уявлення про тип групи, яку створює, її мету і завдання; <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2) володіти діагностичними засобами відбору підлітків у групи;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3) перенаправляти на стадії відбору в групу дітей, схильних до психічних хвороб, або тих, що знаходяться в глибокій депресії, до інших фахівців;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4) інформувати учасників групи про головні правила, якими повинна керуватися група у своїй діяльності;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5) уникати форм роботи в групі, для виконання яких у учасників недостатньо підготовки і досвіду;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6) давати зрозуміти з самого початку роботи, на чому буде концентруватися увага групи;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7) захищати права дітей в групі, вирішувати, який матеріал давати групі, у яких видах діяльності брати участь, бути чутливим до будь-якої форми групового тиску, до спроб принизити гідність окремої людини; таку поведінку членів групи психолог повинен блокувати;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8) логічно обґрунтувати для себе необхідність використання того або іншого прийому, бути компетентним у своїх діях;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9) створювати свій неповторний стиль, який базується на теоретичних положеннях і максимальній реалізації особистісного потенціалу, використовувати в практиці групового навчання новітні досягнення в цій галузі;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10) підкреслювати важливість принципу конфіденційності, що стосується особистісного матеріалу, який належить підлітку в групі;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>11) уникати нав'язування своїх цінностей і переконань дітям у групі, поважати їх здатність самостійно розмірковувати і приходити до певних висновків на основі отриманої інформації;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>12) бути уважним до появи в окремих дітей ознак психічного виснаження; це можна ліквідувати, зробивши загальну перерву, оскільки в інших перевтома може бути менш помітною;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>13) планувати додаткові (після завершення роботи групи) зустрічі, щоб діти могли обговорити свої успіхи, а психолог міг оцінити ефективність групи як інструмента змін у людини;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>14) необхідно продовжувати індивідуальну роботу з тими дітьми, які після завершення роботи групи відчувають у цьому необхідність.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>О.В. Сидоренко розробила практичний курс мотиваційного тренінгу, який на її думку пред'являє особливі вимоги до особистості тренера. Він повинен володіти такими особистісними якостями, як енергія, інформованість, досвід, владність, гострота розуму і харизматичність.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Енергія - це<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>, перш за все, потенційна сила. Енергія тренеру необхідна, щоб енергетизувати інших.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Інформованість тренера створює відчуття безпеки будь-якого експерименту. Широке пізнання і уміння захоплююче розповідати про те, що ти знаєш, - вірний засіб подолання будь-яких емоційних ускладнень в групі.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Владність. Тренер повинен бути людиною, упевненою в цінності того, що він говорить і робить. Для нього повинно бути звичним, що будь-якому його слову довіряють на 100% і що будь-яке його слово вагоме.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Гострота розуму. Тренер повинен бути людиною з досить рухливими мислительними процесами.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Харизматичність. В ідеалі тренер повинен бути такою людиною, щоб учасникам хотілось дивитись на нього, слухати уважно, йти за ним.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Освіта. М.А. Чуркіна і Н.В. Жадько вважають, що наявність вищої освіти не є достатньою умовою для роботи тренером.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Тренер повинен володіти не тільки теоретичними знаннями, але й власним досвідом і уявленнями. За відсутності досвіду продаж неможливо проводити тренінг з продаж. Далі вони виокремлюють такі навички (подаємо в скороченому варіанті), які стосуються тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Навички. Найважливішою в роботі тренера є навичка публічних виступів. Серед ключових тренерських навичок відмітимо уміння визначати можливість досягнення мети тренінгу. Разом з цим тренер повинен уміти сформувати цілісну концепцію тренінгу. Однією з навичок тренера є уміння підготувати програму тренінгу. Програма - основа тренінгу. Якщо програми нема - тренерське навантаження зростає в рази. Важливою професійною навичкою тренера є уміння обирати адекватні методи. Навичка роботи з групою дорослих учасників - одна з актуальних, до того ж, це обов'язок у тренерській роботі. І, насамкінець, до вершини тренерської майстерності можна зарахувати вміння оцінити ефективність тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Крім цього, вони виділили якості, які допомагають у тренерській роботі.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Для того, щоб тренінг пройшов у атмосфері доброзичливості та відкритості, тренер повинен вміти виявляти і викликати симпатію в учасників.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Тренеру треба бути цілеспрямованим і наполегливим, оскільки все має доводитися до логічного завершення, наполегливо рухатися до мети і вести за собою групу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У будь-яких формах публічної роботи з людьми витримка - обов'язкова особиста характеристика. Витримка не виключає швидкої реакції. Головне, щоб реакція була саме швидкою, а не бурхливою. Швидка реакція - зворотний бік підготовки і наявності підготовлених рішень, вона дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни під час тренінгу, виконання або невиконання завдань, питання учасників.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Відсутність схильності до крайнощів, наприклад, будь-який підвищений інтерес до себе (самокопання) говорить про те, що вам цікаво тільки з собою.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Вони виділяють і такі риси: гнучкість, наполегливість, вміти не вдаватися до ролі "актора", грамотність, харизма, творчість, гумор, зовнішній вигляд, право на помилку і репутація. Остання в інтелектуальному сервісі, тренінгах, складає дві третіх, якщо не всі 90% успіху. Репутація - це те, що дається один раз і знаходиться повсякчас під загрозою.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>О.В. Сидоренко у своєму описі тренінгу комунікативної компетентності відводить неординарну роль критеріям моделі партнерських стосунків, які наводяться нижче.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Принцип партнерства виявляється в тому, що тренер виходить із передумови рівного права кожного учасника висловлювати свою думку, проявляти свої почуття, виражати протест, вносити пропозиції тощо, і тому уважно і доброзичливо приймає все.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Тренер розглядає тренінг як спільну творчість, цінує внесок кожного і відмічає цей внесок.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Тренер виконує свої обов'язки і обіцянки.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Тренер дотримується заявлених правил і послідовно вимагає цього від кожного учасника.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Не уникає відповіді на незручні для нього питання, надає допомогу, "коли його про це просять, і не відмовляється демонструвати запропоновані ним "техніки". Власний досвід підтверджує те, що в групі з непарною кількістю учасників керівникові доводиться брати безпосередню участь в парних вправах, замінюючи відсутнього учасника тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Переваги тренінгу в тому, "... щоб перетворити групу в своєрідне дзеркало або точніше, систему дзеркал, у процесі своїх конкретних проявів в житті певної групи" [88].<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>До керівника ПТ, який створює особливу атмосферу, сприяє саморозкриттю і психологічному зростанню її членів, як зазначає академік АПН України Т.С. Яценко, висуваються певні етичні вимоги, а саме:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1) мати чітке уявлення про тип групи, яка створюється, її цілі та завдання;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2) володіти діагностичними засобами відбору членів групи;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3) не включати в групу людей, які схильні до психічних захворювань або знаходяться в глибокій депресії;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4) попередити майбутніх членів групи про те емоційне навантаження, яке вони можуть відчути (пережити);<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5) доводити до відома учасників основні правила, якими повинна керуватися група у своїй діяльності;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6) уникати таких форм роботи з групою, для виконання яких у її учасників недостатньо підготовки і досвіду;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7) з'ясувати з самого початку роботи групи, на чому буде концентруватися її увага;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8) захищати право членів групи вирішувати, який матеріал представляти в групі, у яких видах діяльності брати участь. Бути чутливим до будь-якої форми групового тиску, до спроб принизити гідність окремої людини. Таку поведінку членів групи керівник зобов'язаний блокувати;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9) логічно обґрунтовувати для себе необхідність використання того чи іншого прийому, бути компетентним у своїх діях;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10) створити свій неповторний стиль, заснований на теоретичних положеннях і максимальній реалізації власного особистісного потенціалу. Використовувати у практиці групового навчання новітні досягнення цієї галузі;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>11) не користуватися можливістю "ідеалізації" себе з боку окремих членів групи і не маніпулювати учасниками навчання у своїх інтересах;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>12) підкреслювати важливість принципу конфіденційності щодо особистісного матеріалу, який належить членам групи;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>13) уникати нав'язування своїх цінностей і переконань учасникам тренінгу. Поважати їхні здібності самостійно розмірковувати і приходити до певних висновків на основі інформації, яку можна отримати в групі. Блокувати замасковане бажання допомогти, спроби членів групи нав'язати свою волю іншим;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>14) бути уважним до появи в окремих членів групи ознак психологічного виснаження... Якщо впродовж занять у когось з'являться хворобливі симптоми в поведінці, то таких людей необхідно у винятково тактовній формі (не травмуючи психіки) відмежувати від занять;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>15) підготувати учасників групи до того, що з боку оточуючих можлива негативна реакція на спроби реалізувати групові норми в повсякденному житті. Проблеми, які можуть виникнути, краще за все обговорювати в групі, розглянувши способи і шляхи їх розв'язання;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>16) планувати додаткові (після завершення роботи групи) засідання для того, щоб учасники могли обговорити свої успіхи, та, щоб керівник мав можливість оцінити ефективність групи як інструменту змін у людині; <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>17) продовжувати індивідуальну роботу з тими її членами, які після завершення основної роботи відчувають у цьому необхідність. Пояснити учасникам, що ця група є своєрідною навчальною лабораторією самопізнання, а норми її функціонування (незважаючи на їх гуманність) у житті необхідно використовувати дуже обережно. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Свої погляди на особистість керівника має Б.М. Мастєров. Він вважає, що керівник психологічної групи повинен:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>а) бути підготовленим і компетентним особистісно і професійно;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>б) знати закони групової динаміки і бачити їх прояви в конкретному груповому процесі;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>в) знати й уміти використовувати арсенал психотехнічних засобів відповідно до актуального моменту СПТ;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>г) уміти володіти мовою тіла, почуттів, ставлень, образів, метафор і т.ін.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Зважаючи на вимоги до ведучого тренінгів, буде логічним подати більш повний перелік особистісних рис, якими він повинен володіти, вважає І.В. Вачков, що узагальнив чисельні дослідження професійно важливих особистісних рис керівників:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- концентрація на клієнтові, бажання й здатність йому допомогти;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- відкритість до відмінних від власних поглядів і суджень, гнучкість і терплячість;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- емпатійність, сприйнятливість, здатність створювати атмосферу емоційного комфорту;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- автентичність поведінки, тобто здатність демонструвати групі справжні емоції, переживання;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- ентузіазм і оптимізм, віра в здібності учасників групи до змін і розвитку;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- врівноваженість, терпимість до фрустрації і невизначеності, високий рівень саморегуляції;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- впевненість у собі, позитивне ставлення до себе, адекватна самооцінка, усвідомлення власних конфліктних точок, потреб, мотивів;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- багата уява, інтуїція;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- високий рівень інтелекту.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Він вважає, що саме особистість психолога (а не рівень його професійної підготовки або підхід, якого він дотримується) є важливим чинником, який визначає успішність чи неуспішність тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>О.О. Горбатова пише, що світова практика висуває основні вимоги до керівника тренінгових груп:<%4-%-4%><%5-%-5%><%2-%-2%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- теоретична грамотність;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- практична грамотність;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- постійне особистісне удосконалення.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Теоретична грамотність тренера передбачає:<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• знання основ психології;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• володіння теорією групової роботи;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• ознайомлення з професійною етикою;<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>• загальну широку освіченість.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Знання основ психології. Насамперед це стосується психології особистості, психології розвитку, загальної психології, соціальної психології, психодіагностики, психокорекції та інших галузей.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Володіння теорією групової роботи. Психолог повинен мати уявлення про динаміку групової роботи, володіти управлінням груповим процесом, чинниками, від яких залежить ефективність участі в групі тощо.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Знання професійної етики. Тренер повинен керуватися етичним кодексом психологів. Цей пункт виділений в окремий параграф, про що мова буде йти далі.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%7-%-917%><%3-%-3%>Питання для самоконтролю<%4-%-4%><%8-%-920%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1.  Поняття «тренінг». <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2.  Розвиток тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3.  Структура тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4.  Види тренінгових занять.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5.  Роль та завдання ведучого тренінгу.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%2-%-2%><%3-%-3%><#1-%-0#><%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Базарный  В. Ф. Здоровье и развитие ребенка: Экспресс-контроль в школе и дома / В. Ф. Базарный. – М. : АРКТИ, 2005. – 176 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Лидерс А. Г. Психологический тренинг с подростками: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. Г. Лидерс. – М. : Издательский центр «Академия», 2003.  – 256 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Матвеев В.Д. Профилактика вредных привычек / В.Д.Матвеев, А.Л.Гройсман. – М.: Просвещение, 1987. – 93 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Медико-біологічні основи валеології: Навчальний посібник / За ред. П. Д. Плахтія. − Кам'янець-Подільский: Вид. Кам'янець-Подільського держпедуніверситету, 2000. − 408 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Раевский Р. Т. Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жиз­ни студентов / Р. Т. Раевский, С. М. Канишевский. – Одеса. : Наука и техника, 2008. –  556 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии и психология здоровья в школе. – М. : АРКТИ, 2005. – 230 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. Советова Е. В. Оздоровительные технологии в школе / Е. В. Советова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. – 285 с.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. Страшко С. В. Інструктивно-методичні й інформаційні матеріали щодо запобігання вживанню наркотичних речовин, поширенню в Україні небезпечних інфекційних захворювань та профілактики йодної недо­статності у населення // Інформаційний вісник (вища освіта) − № 12. − К.: НМЦВО, 2003. − С. 73-97.<%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8. Анікеєв Д. М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді / Д. М. Анікеев // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту – 2009. - № 2. - С. 6-9. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9. Бароненко В. А. Культура здоров’я студента / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. – Екатеринбург, 2003. – 224 с. <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%> <%1-%-0%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%6-%-8%><%9-%-1003%><%6-%-8%>