Адаптивна гімнастика ...

<%1-%-0%><%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Тема: Адаптивне фізичне виховання при дитячому церебральному паралічі<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>План<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Дитячий церебральний параліч (ДЦП<%4-%-4%><%3-%-3%>). Причини ДЦП.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Корекційні <#1-%-0#> АФВ:<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Особливості методики при ДЦП.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. АФВ при тяжких формах ДЦП<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Методики Боббат, Війта, Козявкіна і ін.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. АФВ при ДЦП середньої і легкої ступенів.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%7-%-40%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%8-%-43%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>Дитячий церебральний параліч (ДЦП<%4-%-4%><%8-%-43%><%3-%-3%>)<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – термін, об'єднуючий численні рухові порушення, що виявляються паралічами, порушенням координації, мимовільними "зайвими" рухами. Часто вони поєднуються з різними порушеннями мови, психіки, іноді – епілептичними нападами. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Причина ДЦП<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> – внутрішньоутробне ушкодження або порушення розвитку мозку, викликане різними хронічними захворюваннями майбутньої матері. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>Важлива особливість ДЦП як патологічного стану - тенденція до відновлення порушених функцій.<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>Корекційні <#1-%-0#> АФВ:<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формування мотивації і адекватних психоемоційних реакцій уАФВ;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток і вдосконалення сприйняття всіма сенсорними системами;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формування вестибулярних реакцій, статодинамічної стійкості (рівноваги) і орієнтування в просторі;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток і стимуляція опорної і маніпулятивної функцій рук;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- нормалізація співвідношення нервових процесів;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- нормалізація м'язового тонусу: максимальне розслаблення з подальшим розтягуванням м'язів, які знаходяться в стані спастичного скорочення, і розвиток сили ослаблених м'язів – подолання слабкості (гіпотрофії, атрофії) окремих груп м'язів;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток і стимуляція відповідних віку рефлексів і пізніх реакцій;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток здатності довільної напруги і розслаблення м'язів;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- подолання зайвих рухів;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток координації;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- профілактика розвитку патологічних компенсацій, викривлення хребта, приведення гіпертонусу стегон, патологічних установок стоп;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- поліпшення рухливості в суглобах (ліквідація контрактур);<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- корекція патологічних установок опорно-рухового апарату;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- стимуляція опорної функції стоп, ходьба;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток здібності до самообслуговування;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- поліпшення функціональної діяльності усіх систем організму;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток психічної сфери і мови.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>При виборі засобів АФВ слід керуватися важливою фізіологічною закономірністю: швидше розвиваються ті органи і системи, які необхідні організму на даному етапі онтогенезу або у недалекому майбутньому.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>Особливості методики при ДЦП.<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Заняття починають із вправ, спрямованих на нормалізацію м'язового тонусу. Усі вправи, якими розвивають той, або інший рух, чергують з дихальними. На фоні загально - зміцнюючих, застосовують вправи, які нормалізують м'язовий тонус, нейтралізують патологічні (тонічні) рефлекси, амплітуди рухів. Бажано, щоб дитина виконувала вправи перед дзеркалом.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Розвиток вестибулярної функції здійснюють адекватною стимуляцією вестибулярного аналізатора: розгойдуванням в колисці, на руках, на гойдалках; вправами, в яких є швидка зміна положення тіла: швидке переміщення в одній площині (зверху вниз і знизу вгору, зліва направо і навпаки), перехід з однієї площини простору в іншу, рухи з кутовим прискоренням. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>У застосуванні цих вправ найбільш відповідальний момент – їх дозування, що розвиває тренувальний ефект і в той же час не викликає негативних вегетативних реакцій.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Вправи застосовують в певній послідовності<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>: рухи головою; згинання, розгинання, повороти тулуба; рухи у плечових суглобах; рук і ніг – проксимальних суглобах (плечових, кульшових). <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Вправи поступово повинні охоплювати<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> середні суглоби (ліктьові і колінні), потім променевозап’ясткові і гомілковостопні.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Необхідно, щоб вправи дещо "випереджали" рівень розвитку рухових можливостей дитини – відповідали наступному рівню розвитку рухової сфери.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Застосовуються як <%7-%-40%>загальні методи <%8-%-43%>фізичного виховання, так і специфічні:<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- внесення регламентуючих змін в окремі параметри звичайного руху: виконанням вправи з незвиклого початкового положення; зміною амплітуди і швидкості рухів, часу занять за рахунок зміни кількості повторень кожної вправи;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- дзеркальним показом вправ; конструюванням нових способів виконання;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- ускладнення звичайних дій: додатковими діями; комбінацією дій;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- зміна зовнішніх умов: розширенням діапазону матеріально-технічного забезпечення; зміною правил, умов, збільшенням кількості учасників занять;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- застосування змагального методу;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- індивідуально-груповий метод: група складається з 3-6 чоловік і викладач може надати достатньо уваги кожному, але, крім того, діє позитивний чинник колективних взаємин; застосовується як в однорідних групах, у яких беруть участь особи однакових виявів ДЦП, так і в змішаних групах, учасники яких – різних фізичних можливостей;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- метод, що колективно-індивідуалізувався (об'єднує 7– 12 чоловік );<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- ігровий метод;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- музично-ритмічні заняття, у тому числі танці;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- виконання вправ одночасно з декламацією віршів;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- метод "театру фізичного виховання" (сюжетні постановки і т.п.);<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- метод наочно-практичної взаємодії (ознайомлення з призначенням<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>предметів і способами маніпуляцій з ними).<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>АФВ при тяжких формах ДЦП, <%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%3-%-3%>коли людина не здатна приймати і самостійно утримувати вертикальну позу, рухові здібності розвивають у наступній послідовності:<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- стимулюють вестибулярну функцію;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- добиваються ліквідації патологічного впливу тонічних рефлексів;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвивають настановні рефлекси;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- нормалізують м'язовий тонус;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- добиваються реакції повороту голови на звук або інший подразник;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формують вміння контролювати положення голови у просторі (у положенні лежачи на животі, пізніше на спині), вчать піднімати голову без підняття плечей;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- добиваються роздільних рухів голови і тіла при зміні положення;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- нормалізують м'язовий тонус рук (у тому числі великих грудних м'язів) і формують вміння випрямляти руки;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвивають зорово-рухову координацію голови і рук, - формують вміння виконувати повороти тулуба із спини на живіт і навпаки (стимулюють зміни положення тіла з розділенням рухів у шийному, грудному, поперечному відділах хребта);<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвивають уміння повзати на животі і пересуватися в упорі;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формують вміння сідати з допомогою і самостійно;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвивають маніпулятивну діяльність рук;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формують вміння вставати на ноги і утримувати вертикальну позу;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвивають навики циклічних рухів: плавання, ходьба, біг.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>З цією метою застосовують методики Боббат, Війта, Козявкіна і ін.<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>На початку навчального процесу бажано використовувати індивідуальний метод; згодом – індивідуально-груповий (групи 3-6 чоловік); метод "однорідної групи", при якому в групу підбирають дітей одного рівня за віком, фізичним розвитку, формам ДЦП, ступенем рухових порушень, супутніми виявами. У міру соціалізації дитини групи збільшують до 7-12 осіб. Ефективні ігри із загальним для всіх учасників предметом: обручем, м'ячем, тентом. Велику роль у заняттях відіграє музичний супровід ритмічного характеру у вигляді коротких музичних фрагментів і пісень.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>АФВ при ДЦП середньої і легкої ступенів.<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>Особливості методики АФВ:<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- розвиток мови через рух: об'єднання звуку і руху; звукове забарвлення руху;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- ролеві рухливі ігри з мовним виразом; ритмізація рухової активності (об'єднання звуку, ритму і руху); оволодіння регуляцією дихання як складовою звукоутворення; розвиток дрібної моторики рук і т.п.;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формування в процесі фізичного виховання просторових і тимчасових уявлень,<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>як, наприклад: <%7-%-40%>далі-ближче; вище-нижче; зліва-справа; більше-менше; багато-<%8-%-43%><%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%7-%-40%><%3-%-3%>мало; швидко-поволі; часто-рідко;<%4-%-4%><%8-%-43%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- формування у процесі рухової діяльності понять про предмети, рухи і їх якості;<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>- управління емоційною сферою дитини, розвиток її етично-вольових рис засобами спеціальних рухливих завдань, ігор, естафет.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Підбираючи <%7-%-40%>вправи для розминки<%8-%-43%>, керуються відповідністю їх цілі заняття, специфічною спрямованістю, ритмічною врівноваженістю і завершеністю. Для розминки загального характеру підбирають 8 – 10 вправ, техніка яких вже добре засвоєна учнем, або не вимагає тривалого навчання. У послідовності рухів повинне бути присутнє поступове збільшення амплітуди, складності і кількості задіяних м'язів. Перенесення рухових навиків рекомендується здійснювати у послідовності з вправи на вправу, із однієї м'язової групи на іншу. Після вправ, спрямованих на окремі м'язові групи, застосовують вправи, які об'єднують попередні вправи у великі складні комбінації для всього тіла. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Наприклад:<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%> нахили тулуба з поворотами голови; рухи плечима – з нахилами тулуба. У завершальній частині розминки – вправи для розвитку гнучкості: вправи на розтягування нижньої частини спини, задньої поверхні стегон. Вправи виконуються ритмічно, плавно, з поступовим нарощуванням амплітуди.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>Підбір вправ основної частини уроку<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%3-%-3%>, вимагає дотримання таких принципів: відповідність <#1-%-0#>м, забезпечення ефективності і безпеки; бути цікавими і різноманітними. Інтенсивність повинна поступово збільшуватися на початку основної частини заняття і зменшуватися до закінчення. Необхідно задіювати максимальне число м'язових групп, обов'язково – пошкоджені.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Підбирати вправи, які залучають до роботи м'язи-антагоністи. Рухи, які є стресовими для організму, застосовувати в обмеженій кількості повторень залежно від показань. Доступність, інтенсивність, складність варіюють в логічній послідовності. Увагу концентрують на техніці виконання рухів, а не на кількості повторень. Переходи між вправами повинні бути плавними, неважкими для виконання, вказівки – однозначними і зрозумілими учню. Починають основну частину аеробним розігріванням: ходьба, біг, рухи руками і ногами із збільшенням амплітуди, махові рухи. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Після цього переходять до вправ в такій послідовності: <%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>розтягання великих грудних м'язів, розвиток сили нижніх фіксаторів лопатки; розтягання поздовжньо-поперекових, квадратних поперекових м'язів, розвиток сили м'язів живота; розтягування привідних м'язів стегна, силові вправи для сідничних м'язів, відвідних м'язів; розтягування трицепсів гомілки (саме ці м'язи, як правило, уражені при ДЦП).<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%7-%-40%><%3-%-3%>У заключній ("підтримуючій") частині<%4-%-4%><%8-%-43%><%5-%-5%><%7-%-40%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%8-%-43%><%3-%-3%>необхідно підбирати вправи індивідуальної спрямованості; залучати в дію основні групи м'язів, формуючи правильну поставу. Перевагу віддається вправам на розтягнення: підколінних сухожилків, привідних м'язів стегна, квадрицепсів, згиначів стегна, гомілкових м'язів. Заняття завершують грою або змаганням, естафетою, танцем, з метою забезпечення в учнів позитивних вражень від отриманих результатів.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Питання до самоконтролю<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Розкрити поняття дитячий церебральний параліч (ДЦП<%4-%-4%><%3-%-3%>). Дати пояснення причин ДЦП.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Розкрити корекційні <#1-%-0#> АФВ.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Проаналізувати особливості методики при ДЦП.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. АФВ при тяжких формах ДЦП.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Опишіть методики Боббат, Війта, Козявкіна і ін.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. АФВ при ДЦП середньої і легкої ступенів.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%> <%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Рекомендована література<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Основна<%4-%-4%><%5-%-5%><%3-%-3%>:<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Адаптивное физическое воспитание и спорт / под ред. Джозефа П. Винника; пер. с англ. И. Андреев. – К. : Олимп. Лит., 2010. – 608 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Антонюк С. Д. Адаптивное воспитание в практике спортивно-оздоровительной работы: Учеб.-метод. пособие / С. Д. Антонюк, Л. Н. Макарова, А. В. Сычов. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р.Державина, 2004. – 543 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Антонюк С. Д. Современные подходы к адаптации детей с особыми образовательными потребностями: Учеб.-метод. пособие / С. Д. Антонюк, М. В. Хватова, П. В.Климов. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2005. – 243 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Байкина Н. Г. Основы инвалидного спорта : учеб. пособие для студ. ф-та физ. воспитания, учителей-дефектологов и тренеров по инвалидному спорту / Н. Г. Байкина, Я. В. Крет. – Запорожье : ЗГУ, 2002. – 58 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Бегидова Т. П. Основы адаптивной физической культуры: Учеб. Пособие. / Т. П. Бегидова – М. : Физкультура и Спорт, 2007. – 192 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>6. Бріскін Ю. А. Спорт інвалідів: [підручник] / Ю. А. Бріскін. – К. : Олімпійська література, 2006. – 124 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>7. Гросс Н. А. Физическая реабилитация детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата / Н. А. Гросс. – М., 2000. – 224 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>8. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура : учебное пособие / С. П. Евсеев, Л. В. Шапкова. – М. : Советский спорт, 2000. – 240 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>9. Литош Н. Л. Адаптивная физическая культура. Психолого-педагогическая характеристика детей с нарушениями развития : учеб. пособие / Н. Л. Литош. – М. : СпортАкадемПресс, 2002 –140 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>10. Теорія і методика фізичного виховання. / Методика фізичного виховання різних груп населення / за ред. Т. Ю. Круцевич. / Т.2 – К. : Олімпійська література. – 2008. – 367 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>11. Шапкова Л. В. Частные методики адаптивной физической культуры : учебное пособие / Л. В. Шапкова. – М. : Советский спорт, 2003. – 464 с. <%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%2-%-2%><%3-%-3%>Додаткова:<%4-%-4%><%5-%-5%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>1. Про введення посади спеціалістів з фізичної реабілітації: Лист Міністерства охорони здоров’я України від 5 листопада 2001 р. №11.03.04/22.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>2. Виноградова Р. Н. Об опыте работы по интеграции в общество людей с ограниченными возможностями в Германии // Соц. и клин. психиатрия. — 2000. — Т. 10. — № 4. — С. 72–73.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>3. Выготский Л. С. Основы дефектологии // Собр. соч. — М.,1983. — Т. 5.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>4. Дегонская Е. В. Метод “Вилкион” – терапии в лечении сопутствующей соматической патологии у детей с церебральным параличем // Укр. вісн. психоневрологии. — 2002. — Т. 10. — №2. — С. 203–204.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>5. Зелинская Д. И., Белова Л. С. Детская инвалидность. — М., 2001. — 136 с.<%4-%-4%><%6-%-6%> <%1-%-0%><%3-%-3%>Коренев Н. М. Международные подходы к оценке последствий заболеваний и травм // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2001. — № 3. – С. 23 – 25.<%4-%-4%><%6-%-6%><%9-%-559%><%6-%-6%>