Summary of Парламентаризм

Парламентаризм

Метою дисципліни є формування у аспірантів загальних уявлення про сутність, особливості та становлення парламентаризму, демократії як суспільного ідеалу і політичної практики, політичних партій як елементу парламентаризму, вибори як атрибуту представницької демократії, які повинен знати фахівець для фахової роботи за певним рівнем кваліфікації.

Завдання дисципліни – з’ясування сучасних концепцій демократії та різновидів парламентів; ознак та функції політичних партій; базових демократичних принципів виборів; особливостей базових ресурсів виборчої кампанії; загальної характеристики парламенту в Україні та світі; систем структуризації парламенту України; основних форм діяльності Верховної Ради України та парламентів світу.

Основним завданням вивчення дисципліни є набуття аспірантами певних умінь і навичок необхідних для формування позиції свідомого громадянина у політичному процесі. Зокрема, через підвищення рівня політичної культури, рівня політичної свідомості, проведення об'єктивного аналізу функціонування політичної системи та її інститутів, а також здійснення оптимального вибору у формуванні напрямків і способів власної політичної активності.

Предмет дисципліни – теоретичні та практичні аспекти становлення парламентаризму у світовій політичній практиці, знання базових демократичних принципів виборів, представницьких органів влади; форм народовладдя та політичних партій як елемента парламентаризму; класифікації політичних партій за місцем у спектрі політичних сил. Представницька влада. Природа, сутність, системні характеристики парламентаризму. Парламент та його основні функції. Структура парламенту. Формування палат. Пряма і представницька демократія. Базові філософсько-світоглядні ідеї теорій парламентаризму. Ґенеза та еволюція парламентаризму (від античності до сучасності). Парламентські процедури та законотворчий процес. Законодавчі ініціативи. Механізми та процедури, пов’язані із формуванням органів влади. Структура виборчої системи. Парламентська коаліція та опозиція. Судова влада. Судові органи.

Після завершення вивчення курсу аспіранти повинні знати:

• передумови зародження парламентаризму;

• особливості розвитку парламенту в конкретний історичний період;

• ідеї, концепції теоретиків концепцій парламентаризму;

• особливості функціонування представницьких органів влади на українських землях, залежно від історичного періоду;

• типи парламентів;

• структуру Верховної Ради України;

• повноваження та статус депутатів;

• сучасний стан українського парламентаризму;

• взаємозв'язок парламентської етики з їхнім національним характером.

На основі курсу аспіранти повинні вміти:

• орієнтуватись в розмаїтті концепцій парламентаризму, політичних поглядів на сутність парламенту в тісному взаємозв'язку з практикою державотворення в Україні;

• науково осмислювати сутність сучасної політичної боротьби різноманітного спектру партій, рухів та об'єднань та вміти свідомо визначити своє місце в суспільстві;

• усвідомити місце політики в цілому і інституту парламентаризму, зокрема, як специфічного явища суспільного життя в контексті інших соціальних явищ та процесів, економіки, релігії, науки, культури, освіти;

• пояснити характер функціонування парламенту в умовах переходу від тоталітарної до демократичної політичної системи, до громадянського суспільства та правової держави через аналіз провідних політичних ідей українських теоретиків;

• пояснити особливості різноманітних типів парламентів у світі.

Компетенції соціально-особистісні:

- спроможність аналітично, системно і критично мислити, знати наявні масиви і комплекси політологічних ідей, концепцій, доктрин, теорій;

- ерудованість, креативність і комунікабельність;

- національна свідомість, патріотизм і толерантність.

Загальнонаукові компетенції:

- базові знання в галузі інституту парламентаризму;

- розуміння процесу генези парламентаризму;

- уявлення про стан джерельної бази вивчення основних проблем досліджуваної теми.

Інструментальні компетенції:

- навички використання наукової інформації;

- здатність до застосування в науковому спілкуванні відповідної термінології з курсу;