Гігієна

Гігієна є однією з фундаментальних навчальних дисциплін у підготовці фахівців у багатьох сферах.
Гігієна (у перекладі з грецької - здоровий) – медична наука, що розробляє й реалізує методи попередження захворювань, вивчає вплив різних факторів на здоров'я людини, її працездатність і тривалість життя. Гігієна містить у собі ряд розділів, кожний з яких охоплює самостійну галузь гігієнічної науки й практики: комунальна гігієна, гігієна праці, гігієна харчування, гігієна дітей та підлітків й т.д.
Гігієна – це наука, що вивчає закони впливу на організм окремих людей і цілих колективів соціальних, природних і штучних чинників навколишнього, а також внутрішнього середовища для виявлення закономірностей позитивного і негативного їх впливу на організм, здійснює на цій підставі наукове розроблення запобіжних і оздоровчих заходів, спрямованих на ліквідацію чи зменшення до безпечних величин (гігієнічних нормативів) впливу негативних чинників або, навпаки, на широке використання позитивних чинників для збереження, оздоровлення і зміцнення здоров’я як окремої людини, так і цілих колективів, усього людського суспільства. Це визначення відомого українського вченого, академіка багатьох акаде¬мій наук України і світу, одного з фундаторів кафедри загальної гігієни Тернопільської медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, ¬рек¬тора і завідувача кафедри гігієни Українського національного медич¬но¬го університету ім. О.О. Богомольця професора Є.Г. Гон¬¬чарука.
Загальна гігієна розкриває загальні положення про навколишнє середовище, закономірності впливу природних, побутових, виробничих факторів на здоров'я й захворюваність населення, а також визначає шляхи оздоровчих заходів.
Досить яскраво і влучно мету гігієни сформулював засновник експериментальної гігієни в Англії Едмунд Паркс: «Гігієна як наука переслідує велику і благородну мету – зробити розвиток людського організму найбільш досконалим, життя найбільш сильним, згасання найбільш уповільненим, а смерть найбільш віддаленою».
Мета гігієни полягає у збереженні й зміцненні здоров’я як окремої людини, так і колективу, популяції, суспільства у цілому. Проте впровадження профілактичних заходів часто викликає незадоволення як окремих осіб, так і колективу в цілому, оскільки виконання санітарних приписів часто вимагає матеріальних затрат, а ефект їх проявляється далеко не відразу.
Основними завданнями гігієни є:
1. Вивчення природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов, які можуть впливати на здоров'я людини.
2. Вивчення закономірностей впливу факторів і умов навколишнього середовища на організм людини або популяції.
3. Розробка та наукове обгрунтування гігієнічних нормативів, правил і заходів, що позитивно діють на здоров'я людини, і усунення або зведення до мінімуму впливу шкідливих факторів.
4. Використання в практиці охорони здоров'я та народному господарстві розроблених гігієнічних рекомендацій, правил, нормативів, їх вдосконалення та перевірка ефективності.
5. Прогнозування санітарної ситуації на найближчу і віддалену перспективу з урахуванням планів розвитку економічних об'єктів та об'єктів інфраструктури, визначення відповідних гігієнічних проблем, наукова розробка цих проблем.
За результатами курсу студент повинен знати:
• що таке індивідуальне та суспільне здоров'я і які фактори впливають на його формування;
• закономірності фізичного розвитку дітей і підлітків, умови й способи його гармонізації;
• особливості впливу різних факторів зовнішнього середовища на організм людини;
• методи й засоби профілактичної медицини щодо збереження й поліпшення здоров'я людей.
Студенти повинні вміти:
• оцінювати стан здоров'я людей різного віку;
• оцінювати вплив окремих факторів зовнішнього середовища на здоров'я різних категорій населення;
• практично використати методи й засоби впливу гігієнічних факторів на стан здоров'я людей різного віку;
• забезпечувати оптимальні гігієнічні умови під час виробничої, навчальної й спортивної діяльності;
• пропагувати ідеї здорового способу життя на підставі особистої глибокої переконаності.