Сучасна побутова свідомість,значною мірою сформована шкільною програмою та засобами масової інформації, звично сприймає фольклор як традиційне усталене явище, пов’язане із застарілими формами мислення, побуту, діяльності, культури та т. ін.. Водночас щоденно ми стикаємося із новими формами масової імперсональної культури, стереотипними словесними реакціям на нові прояви дійсності, усталеними формами трансляції інформації у різних стратах суспільства та т.ін., що засвідчує нетрадиційні форми буття усної творчості, існування її нових форм, що виникли у нових умовах під впливом чинників, невідомих так званому класичному фольклору.
Сучасна людина мало знає традиційну обрядову поезію, думи, легенди та ін.., але знайома з творчістю Майдану, війни на Сході, з миттєвою реакцією на все, що відбувається, анекдотів, зі студентськими та фанатськими графіті, пародіям тощо, дехто ознайомлений зі специфічним репертуаром рольовиків, емо, рокерів та т. ін., до якого у пересічних людей доступу немає. Отже, кожен з нас тією чи іншою мірою є знавцем та носієм постфольклорної традиції, хоч мало хто це усвідомлює.
Новий тип словесної культури, яка, з одного боку, спирається на фольклору та літературну традицію, з іншого, - є реакцією на сьогодення (сучасні соціокультурні, економічні, політичні, мовні процеси тощо), відчуває помітний вплив медіа, значною мірою залежить від розвитку опосередкованих форм комунікації, отримав назву «постфольклор».
Сучасна імперсональна словесна культура практично включає в себе традиційний фольклор, який також реагує на сучасність, а тому значною мірою трансформується, та постфольклор. Останнім часом отримує розвиток нове явище – інтернетлор – словесна творчість, що побутує у Мережі. Всі це потребують осмислення, нового інструментарію дослідження та термінології, що й зумовило появу дисципліни за вибором «Постфольклор».
У процесі підготовки філолога однією з обов’язкових є дисципліна «Усна народна творчість» (українська, російська, слов’янський фольклор тощо), орієнтована на вивчення традиційних фольклорних жанрів, сучасному станові фольклорної традиції увага майже не приділяється.
Мета дисципліни «Постольклор» - вивчення сучасного стану імперсональної словесної творчості, специфіки функціонування новітніх фольклорних форм.
Завдання курсу:
ü дослідити спільні та відмінні риси фольклору та постфольклору;
ü розглянути характер кореляції постфольклорних явищ та явищ масової культури;
ü простежити характер трансформації традиційних фольклорних форм у нових умовах;
ü проаналізувати зміну функцій словесної творчості;
ü простежити характер «технологізації» трансляції явищ вербальної творчості;
ü сформувати уявлення про сучасну стратифікацію фольклору;
ü розвивати навички фольклористичної польової та дослідницької роботи.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
v теоретичні засади фольклористики;
v основи фольклористичної термінології;
v специфічні риси фольклору та постфольклору;
v форми трансляції народної словесної культури;
v прагматику фольклору та пост фольклору;
v характер впливу школи, клубної роботи, медіа та інтернету на стан фольклорної традиції та розвиток постфольклору;
v основні форми постфольклору, їх стратифікацію та функції.
-
вміти :
Ø розрізняти авторські (літературні) та фольклорні і постфольклорні твори;
Ø розрізняти фольклор і постфольклор;
Ø аналізувати фольклорні та постфольклорні твори;
Ø виділяти фальшлор та аналізувати причини його трансляції;
Ø виділяти он-лайн форми побутування фольклору;
Ø аналізувати традиційне та інноваційне у постфольклорних явищах та текстах окремих творів;
Ø фіксувати постфольклорні тексти у різноманітності їх проявів.
Міжпредметні зв’язки: дисципліна за вибором «Постфольклор» спирається на знання, отримані у процесі вивчення дисципліни «Усна народна творчість», та значною мірою розширює й поглиблює їх. Термінологічний апарат частково запозичений із «Культурології» та «Історії культури», але не обмежується ним, оскільки вивчаються явища, яким у названих дисциплінах увага не приділяється. Деякою мірою дисципліна перегукується зі «Вступом до літературознавством» та «Сучасною українською» і, особливо в умовах нашого регіону, із «Сучасною російською» мовами.
Дисципліна складається з трьох навчальних модулів:
1. Теоретичні засади вивчення пост фольклору.
2. Сучасний стан традиційних фольклорних жанрів.
3. Постфолклор як показник сучасної культури. Постфольклор – масова культура – фальшлор – інтернетлор: характер кореляції явищ.
- Trainer/in: Павленко Ірина Яківна