Généralités
Сучасна побутова свідомість, значною мірою сформована шкільною програмою та засобами масової інформації, звично сприймає фольклор як традиційне усталене явище, пов’язане із застарілими формами мислення, побуту, діяльності, культури та т. ін.. Водночас щоденно ми стикаємося із новими формами масової імперсональної культури, стереотипними словесними реакціям на нові прояви дійсності, усталеними формами трансляції інформації у різних стратах суспільства та т.ін., що засвідчує нетрадиційні форми буття усної творчості, існування її нових форм, що виникли у нових умовах під впливом чинників, невідомих так званому класичному фольклору.
Сьогодні пересічна людина, особливо молода, зазвичай мало знає традиційну обрядову поезію, думи, легенди та ін.., але знайома з творчістю Майдану, з миттєвою реакцією на все, що відбувається, анекдотів, зі студентськими та фанатськими графіті, пародіям тощо, дехто ознайомлений зі специфічним репертуаром рольовиків, емо, рокерів та т. ін., до якого у пересічних людей доступу немає. Отже, кожен з нас тією чи іншою мірою є знавцем та носієм постфольклорної традиції, хоч мало хто це усвідомлює.
Новий тип словесної культури, яка, з одного боку, спирається на фольклору та літературну традицію, з іншого, - є реакцією на сьогодення (сучасні соціокультурні, економічні, політичні, мовні процеси тощо), відчуває помітний вплив медіа, значною мірою залежить від розвитку опосередкованих форм комунікації, отримав назву «постфольклор».
Сучасна імперсональна словесна культура практично включає в себе традиційний фольклор, який також реагує на сучасність, а тому значною мірою трансформується, та постфольклор. Останнім часом отримує розвиток нове явище – інтернетлор – словесна творчість, що побутує у Мережі. Всі це потребують осмислення, нового інструментарію дослідження та термінології, що й зумовило появу дисципліни за вибором «Постфольклор».