Мета курсу: сформувати у студентів комплекс уявлень про основні соціокультурні та естетичні особливості західноєвропейського історико-літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст.
– ознайомити студентів із основними соціокультурними та естетичними характеристиками літературного процесу у світових літературах кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
– познайомити студентів із найвидатнішими постатями літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. та провідними літературними творами вказаного хронологічного періоду;
– стимулювати інтерес до проведення досліджень у галузі літературознавства;
– вдосконалити навички літературознавчого аналізу текстів, які є репрезентами певної історико-літературної доби;
– створити у студентів системну візію світового історико-літературного процесу, впорядкувати цілісну концепцію розвитку світової літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. як результату процесів, що відбувалися в літературі попередніх епох.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
– новітні тенденції у дослідженнях літератури вказаного хронологічного періоду;
– принципи періодизації, характерні особливості розвитку літератури на певному еволюційному етапі;
– соціокультурні фактори, які впливали на формування літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
– основні етапи життя та творчості найвидатніших письменників вказаного історико-літературного періоду;
– зміст та ідейно-художні особливості творів, що вивчаються, місце і значення цих творів у світовому літературному процесі;
– особливості розвитку національних літератур у вказані періоди.
вміти:
– орієнтуватися в основних історико-літературних та теоретичних проблемах сучасного літературознавчого дискурсу;
– користуватися науковою, навчально-методичною та довідковою літературою з актуальних питань курсу;
– аналізувати літературні феномени у їхньому співвіднесенні з основними культурно-історичними подіями доби та естетичними установками автора;
– визначати типологічні зв’язки та національну специфіку літератури у конкретний історичний період.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні досягти таких інтегральних і загальних компетентностей:
– здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі літературознавства в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає застосування наукових теорій та методів літературознавчого аналізу і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
– здатність усно й письмово спілкуватися українською мовою як державною в усіх сферах суспільного життя, зокрема у професійній діяльності;
– здатність до критичного мислення й ціннісно-світоглядної реалізації особистості;
– здатність до розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань протягом здійснення професійної діяльності;
– здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел;
– уміння виявляти, формулювати та вирішувати проблеми;
– здатність до зрозумілого і недвозначного донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців;
– здатність працювати в команді та автономно;
– здатність опрацьовувати фахову літературу у галузі літературознавства, історії й теорії літератури іноземними мовами;
– усвідомлена повага до різноманіття культур;
– здатність до набуття спеціалізованих концептуальних знань на рівні новітніх досягнень у царині літературознавства, історії й теорії літератури, які є основою для оригінального мислення;
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
– навички використання інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема для вирішення стандартних завдань професійної діяльності;
– здатність до проведення наукових досліджень на належному рівні.
Спеціальні компетенції, яких мають досягти студенти за результатами засвоєння курсу, включають:
– розуміння структури філологічної науки (зокрема, науки про літературу) та її теоретичних основ;
– здатність до збирання й аналізу, систематизації та інтерпретації літературних та фольклорних фактів, інтерпретації художнього тексту;
– здатність створювати усні й письмові тексти різних жанрів і стилів державною та іноземними мовами;
– базові уявлення про загальні властивості літератури як мистецтва слова, про закони побудови художнього твору, особливості письменницької праці, провідні літературні стилі, наукові методи і школи в літературознавстві кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
– базові уявлення про основні тенденції розвитку світового літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
– системні знання про літературу кінця ХІХ – початку ХХ ст. як специфічний період розвитку літературного процесу, еволюцію напрямів, жанрів і стилів, чільних представників та художні явища;
– здатність здійснювати літературознавчий аналіз художніх текстів кінця ХІХ – початку ХХ ст., що належать до різних стилів і жанрів;
– професійні знання й уміння у галузі літературознавства;
– розуміння сутності й соціального значення майбутньої професії, основних проблем історії й теорії літератури як специфічних дисциплін на сучасному етапі їх розвитку, їх зв’язку з іншими компонентами цілісної системи знань.
– здатність вільно оперувати спеціальною термінологією для розв’язання професійних завдань у галузі літературознавства та історії зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
– здатність кваліфіковано й коректно з точки зору літературної теорії застосовувати іншомовні компетенції у різних сферах професійної діяльності.
Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення дисципліни «Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.» сприяє залученню знань, отриманих студентами в процесі вивчення таких курсів: «Вступ до літературознавства», який є теоретичною базою вивчення історії літератури; «Культурологія», «Релігієзнавство», що формують уявлення про основні аксіологічні, світоглядні, естетичні детермінанти літератури зазначеного періоду; «Історія філософії», що формує розуміння філософської бази літературного процесу вказаного періоду; «Всесвітня історія», «Історія Англії», «Історія Німеччини», «Історія Франції», «Лінгвокраїнознавство», необхідних для розуміння історичного контексту доби; «Дискурсологія та текстологія», що формує навички аналізу тексту й дискурсу.
- Викладач: Ніколова Олександра Олександрівна