Розвиток техніки, й зокрема машинобудування, додав проблемі підвищення довговічності машин величезну значущість з погляду економії матеріальних ресурсів і робочої сили й залучив до цієї проблеми широке коло конструкторів, технологів, експлуатаційників, а також учених різних спеціальностей. Одним із завдань машинобудування, і експлуатації машин є підвищення довговічності і надеженості машин. Ці завдання виконують конструктори, технологи, експлуатаційники, і вчені найрізноманітніших спеціальностей.
Знос призводить до порушення герметичності вузлів і втрати точності взаємного розташування деталей і переміщень. В результаті цього виникають несправності і поломки заклинювання, удари, вібрації, що призводять до поломок. Тертя викликає втрати енергії, перегрів механізмів, зниження переданих зусиль, підвищення витрати палива. Позитивна роль тертя полягає в забезпеченні роботи гальм, зчеплення, руху коліс. Явища тертя і зносу взаємно обумовлені: тертя призводить до зносу, а знос поверхонь деталей в ході роботи викликає зміна робочих параметрів.
Для ліквідації наслідків зношування проводяться поточні і капітальні ремонти, у ході яких зношені деталі і вузли або заміняють, або відновлюють. У процесі експлуатації долають зношування шляхом проведення планових техобслуговувань.
З урахуванням перерахованих обставин, трудовитрати на підтримку машин в робочому стані за термін служби можуть скласти до 90 % і більше їх початкової вартості. Крім того, проблеми тертя, зносу і мащення машин і обладнання, окрім чисто технічної є і економічною проблемою державного масштабу.
Однією з найголовніших причин зношувальних відмов є власне зношування рухомих спряжень машин. Для забезпечення їх виготовлення на сучасному рівні, необхідні, перш за все, спеціалізовані міжгалузеві знання моделювання, конструювання, виробництва та експлуатації таких систем, які надає наука - трибологія, прикладною частиною якої є триботехніка. Задачами триботехніки є підвищення зносостійкості і управліня тертям за рахунок застосування нових конструкцій вузлів, матеріалів і експлуатаційних прийомів.
Таким чином, підвищення надійності металургійного обладнання за рахунок забезпечення технологічності конструкцій машин і оптимізації конструювання, умов виробництва та використання машин є актуальною проблемою для теорії і практики дослідження, проектування, виготовлення і використовування машин та агрегатів для металургійного виробництва.
Дисципліна «Трибологія та триботехніка в машинобудуванні» є комплексна наукова дисципліна про процеси тертя та зносу трибовузлів металургійного обладнання. Вона систематизує, узагальнює та поглиблює знання про загальні питання тертя, зносу і мащення трибоспряжень машин в набуті теоретичних знань і практичних навиків при вирішенні професійних задач пов’язаних зі створенням металургійного обладнання, які задовольняють вимогам довговічності, зносостійкості і небезпечної експлуатації, формування творчого природничо-наукового мислення.
Об’єктом вивчення дисципліни є природа тертя, закономірності фізичних явищ, пов’язаних з ним, і методи керування процесами тертя з метою зниження їх негативного впливу на експлуатаційні властивості трибосистем. Знання цих питань необхідно магістрам для успішного формування технічного світогляду фахівця.
Опанування дисципліни дає студентам можливість розширити змістовну дослідницьку частину з виконання науково-дослідної курсової і магістерських робіт. Дисципліна «Трибологія та триботехніка в машинобудуванні» включає основні частини: загальні відомості про зовнішній і внутрішній терті; основні загальні положення, що стосуються тертю (терміни, визначення, стандарти, які стосуються тертю, зношування, видам мастил); конструкції вузлів тертя і мастила; промислові приклади виконання вузлів тертя.
- Викладач: Огінський Йосип Кузьмич