Медіакультура є домінувальним проявом культури інформаційно-когнітивного суспільства, що як інструмент має засоби масової комунікації, які відтворюють соціокультурну картину світу за допомогою словесних, звукових і візуальних образів; культуру-універсум, що містить у собі функціональне різноманіття масової, народної, елітарної культур та їхніх модифікацій, онтологічно вкорінена в життєдіяльності людини; культуру-метаповідомлення про світогляд. Н. Зражевська вивчає медіакультуру в соціокомунікаційному аспекті, розглядає її місце в системі соціальних комунікацій, що дає змогу інтерпретувати насамперед як “комунікаційний феномен, пов’язаний з передаванням культурних артефактів і змістів у соціальному середовищі, формуванням образів і знаків, через які здійснюється ідеологічний, політичний, культурний вплив на аудиторію” [Зражевська Н. І. Феномен медіакультури у сфері соціальних комунікацій :дис. … д-ра соц. ком. : 27.00.01 / Ніна Іванівна Зражевська. – Київ, 2012. – 427 с., с. 126]. Медіакультура є показником рівня сформованості медіацінностей і характеристикою особистості, яка володіє культурою сприйняття інформації. Сукупність інформаційно-комунікаційних, матеріальних і духовних цінностей, характеристика рівня розвитку суспільства й конкретної людини, творча діяльність зі створення, збереження, освоєння та передачі цінностей, медіаінформації – лише деякі аспекти визначення феномену медіакультури.
Відповідно,
Метою викладання навчальної дисципліни «Медіакультура» є дати майбутнім фахівцям систематизоване й емпірично аргументоване уявлення про теоретичні засади, сутність і специфіку медіакультури, знання із загальної теорії постсучасності та концепції медіакультури, які можуть бути застосовані для розуміння та аналізу форм актуальних медіатекстів, для рефлексії про власний досвід, пов’язаний зі споживанням, творчою інтерпретацією, переосмисленням/переструктуруванням медіапродукту; ознайомлення з основними чинниками культури медіадискурсу, зокрема з тими чинниками, що впливають на розуміння того, що ЗМК не лише відображають реальність, що існує незалежно від них, але й творять ту реальність (смисли, картину світу), яку сприймає їхня аудиторія, зокрема «тексти», «контексти» культурно- комунікаційної площини спільноти.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Медіакультура» є: аналіз різних рівнів актуалізації понять «медійний дискурс» та «культура»; ознайомлення з технологіями дистрибуції ідей, смислів: від публічних музеїв до постів у соціальних мережах; розуміння геокультури в медіапросторі як стратегеми національного іміджетворення; з’ясування феноменів наслідування, спадковості, демонстрації та повторення як детермінантів медіакультури: відображення в медіа; вироблення навичок розпізнавання маніпулятивної медіаінформації, конструктивних та деструктивних наративів; визначення сутності медіакомпетентності; навчання вирізняти фейкову інформацію; формування критичного мислення у студентів; усвідомлення медіакультури як складника інформаційної безпеки; вивчення особливостей дизайн-мислення для застосування в медіа.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- зміст основних понять у сфері медіакультури;
- основні принципи формування медіакультури;
- зміст та специфіку формування наративів у медіасфері;
- принципи маніпулювання свідомістю споживачів інформації;
- зміст категорій «універсальні, національні міфи, стереотипи, архетипи» у медіапроявах;
- основні характеристики дизайн-мислення в медіа.
вміти:
- аналізувати стратегічні наративи та гранд-наративи у текстах ЗМІ та ЗМК;
- аналізувати медійні матеріали на предмет їх правдивості та об’єктивності;
- розпізнавати та використовувати технології дистрибуції ідей, смислів: від публічних музеїв до постів у соціальних мережах;
- виявляти феномени наслідування, спадковості, демонстрації та повторення як детермінанти медіакультури;
- користуватися знанням про голлівудські мегаміфи, національні архетипні матриці в медіа як інструментом культурних змін в соціальних питаннях;
- використовувати особливості дизайн-мислення в медіа.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні досягти таких результатів навчання (компетентностей):
інтегральна компетентність:
здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі соціальних комунікацій, що передбачає застосування положень і методів соціальнокомунікаційних та інших наук і характеризується невизначеністю умов;
загальні компетентності:
- здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;
- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
- здатність бути критичним і самокритичним.
- здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
- навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
- здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
- здатність працювати в команді.
- здатність навчатися і оволодівати сучасними знаннями.
- здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;
- здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій,
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
- здатність застосовувати знання зі сфери соціальних комунікацій у своїй професійній діяльності;
- здатність формувати інформаційний контент;
- здатність організовувати й контролювати командну професійну діяльність;
здатність до провадження безпечної медіадіяльності.- Викладач: Ковпак Вікторія Анатоліївна