Tematyka

  • Загальна інформація

    ОПИС КУРСУ  "Онімний простір художнього тексту"

    Курс має на меті забезпечити аспірантів необхідним теоретичним та методичним  основами літературно-художньої ономастики.

                Основними завданнями вивчення дисципліни «Онімний простір художнього тексту» є: ознайомлення аспірантів з основними поняттями  літературно-художньої ономастики;  інтерпретація ономастичних явищ в художньому просторі, формування  умінь і навичок  ономастичного аналізу художнього тексту;  дослідження ономастичної специфіки на підставі   художніх текстів різних жанрів; формування у  аспірантів уявлень про самобутність репрезентації ономастичної картини світу  української мови.

    Онім є показником ідіостилю письменника, засобом вираження задуму, важливим елементом його творчої лабораторії.

    Ономастикон будь-якого художнього твору являє собою складну систему онімів, яка разом з іншими мовними засобами бере участь у реалізації авторської концепції світобачення, у побудові художнього образу. Онімний простір творів одного літературного жанру утворює уявлення про найтиповіші підходи до номінації персонажа, а також дає змогу виділити індивідуально-авторські прийоми у використанні літературного оніма в художньому тексті. Як елемент форми, онім є показником ідіостилю письменника, засобом тлумачення авторського задуму.

    Вибір імені для літературного персонажа, як правило, не буває випадковим. Наділяючи свого героя тим чи іншим ім’ям, письменник звичайно вкладає в цю назву певну оцінку, характеристику. Тим самим він має змогу використати власні імена як додатковий художній засіб для вираження ідейно-естетичного задуму. Першорядну роль у розмаїтості змальованих колоритних образів, неповторних у своїй індивідуальній конкретності, відіграли життєвий досвід письменника, і зокрема, знання специфіки антропонімійної системи, інтерес до виразових спроможностей антропонімів. Всі ці чинники активно впливають на проблему вибору іменувань для персонажів, на узгодженість імені і образу.

       Власна назва в художньому  тексті не лише містить смислову інформацію, а й виражає поза текстові параметри образу автора, оскільки добір антропонімів для письменника – це прояв його літературної індивідуальності та художньої майстерності на фоні реальної суспільно-історичної дійсності. 

    Онім  в художньому творі, на відміну від реального життя викликає особливі емоції, набуває конотативного забарвлення, що максимально увиразнює його. Внутрішня форма імені так чи інакше співвідноситься з художнім образом, а значення імені перегукується з ним .

    Кожен літературно-художній онім у творі має виконувати певні функції. У письменника слова літературно-художньої ономастики стають могутнім виразовим чинником. Нерідко  письменник добирає іменування персонажів, визначивши наперед національність, вік, особистості характеру, зовнішності тощо. Власні назви в тексті дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Вони увиразнюють текст стилістично, забарвлюють його.


  • Змістовий модуль 1. Теоретичні основи літературно-художньої ономастика

  • Змістовий модуль 2. Власна назва в усній народній творчості

  • Змістовий модуль 3. Художня онімія творів української драматургії

  • Змістовий модуль 4. Художній ономастикон творів ХІХ ст.

  • Змістовий модуль 5. Власні назви як реалії історичного часу

  • Змістовий модуль 6. Ономастикон художніх творів ХХ-ХХІ ст.